Діагностика гломерулонефриту. Ціни, відгуки, рейтинги
Діагностика гломерулонефриту включає цілий комплекс заходів, які проводить діагност-нефролог.
Загальна інформація
Захворювання характеризується ураженням нирок, де головним чинником виступає запалення органу (переважно клубочків, меншою мірою – канальців та тканини) на фоні зниженого імунітету. Воно може бути як самостійним захворюванням, і ускладненням інший інфекційної патології.
Причини виникнення:
- будь-який інфекційний процес у організмі;
- отруєння токсичними речовинами;
- системні патології: червоний вовчак, васкуліт, ревматоїдний артрит, саркоїдоз, склеродермія, синдром Шегрена, синдром Шарпа та інші;
- опромінення новоутворень;
- спадковий фактор відіграє важливу роль.
Симптоматика
Прояви хвороби залежать від того, в якій фазі вона знаходиться – гострою чи хронічною. Найчастіше її симптоми схожі на ознаки інших запальних процесів. Загальні клінічні прояви такі:
- кров'янисті виділення брудно-коричневого кольору із сечею;
- набряки кінцівок, особи (особливо повік та гомілок);
- іноді підвищується температура тіла, особливо за гострої стадії;
- спрага;
- втрата апетиту, і цьому фоні можливе збільшення маси тіла;
- нудота, блювання;
- біль голови, слабкість.
Лікування
Хворому з цією патологією необхідна госпіталізація. Лікувальні заходи комплексні. Вони включають насамперед:
- усунення основної причини хвороби;
- постільний режим;
- дієтичне харчування;
- усунення симптомів;
- призначення антибіотиків; сечогінних препаратів, що підвищують імунітет;
- гормонотерапія;
- плазмаферез;
- пересаджування нирки.
Головне, дотримуватись усіх рекомендацій. У жодному разі не займатися самолікуванням, оскільки це небезпечне захворювання може призвести до серйозних ускладнень.
Проведення процедури
Лікар оглядає хворого та проводить опитування. Потрібно з'ясувати, чи не перенесла людина респіраторні чи інші інфекції перед зверненням по допомогу.
Лабораторна діагностика гломерулонефриту полягає в наступному:
- робиться забір сечі; збільшений вміст лейкоцитів, еритроцитів, наявність білка вкажуть на запальний процес;
- проводиться тест на титри антитіл до стрептококу;
- у сироватці крові знижується білок та підвищується рівень глобулінів (а-1, а-2);
- при гострій формі зменшується кількість компонентів комплементу С3 та С4.
Візуальні методи:
- ультразвукове дослідження нирок та органів черевної порожнини;
- ангіоренографія (УЗГД ниркових судин);
- електрокардіограма;
- перевірка очного дна окулістом.
Диференційна діагностика гломерулонефриту
Оскільки захворювання може виникнути і натомість основний патології, і навіть мати схожі симптоми, його необхідно відокремити з інших діагнозів. Для цього застосовують біопсію нирок. Досліджується шматочок тканини. Це допоможе не лише провести диференціювання, а й встановити точну морфологічну картину хронічного гломелуронефриту, а також скоригувати лікування.
Показання
Діагностика гострого та хронічного гломерулонефриту показана та призначається при відповідних скаргах пацієнта, коли лікар має підозру на даний діагноз. Вона виробляється як і амбулаторних, і у стаціонарних умовах.
Протипоказання
Діагностичні методи при цій хворобі досить прості і не повинні бути складними для пацієнта, ні для лікаря. Проводяться досить швидко, крім, коли потрібно робити повторні аналізи.
Ціни та клініки
Діагностування проводить досвідчений лікар-нефролог. Докладніше, де і як це робиться, дізнавайтеся на порталі medbooking.com.
Схожі новини:
