Джерела та лікування плевриту

Причини появи недуги залежать від виду та ускладнень первинного захворювання. Розрізняють два основних типи плевриту.

1. Інфекційний. Головним джерелом ураження плеври є хвороботворні мікроорганізми (віруси, грибки, бактерії, паразити). При цьому спостерігається поява гнійного відокремлюваного (ексудату).

Важливо знати, що така форма хвороби може призвести до смерті. До групи ризику потрапляють усі вікові категорії, але відсоток захворюваності у людей похилого віку та дітей вищий.

Інфекційні агенти проникають у серозну оболонку:

• з осередку зараження, розташованого в безпосередній близькості від легені;
• з рухом крові із уражених внутрішніх органів;
• при проникненні збудників із зовнішнього середовища (травма грудної клітки).

2. Неінфекційний чи асептичний. Викликати запалення плеври можуть різні патології. Наприклад:

• ниркова недостатність;
• інфаркт міокарда;
• панкреатит;
• інфаркт легені;
• системні хвороби (склеродермія, червоний вовчак, ревматоїдний артрит);
• пухлини або їх метастази;
• алергічні реакції.

Симптоматика захворювання залежить від тяжкості перебігу запалення. До загальних ознак хвороби відносять біль, тяжкість у грудях, задишку. Найчастіше спостерігається підвищення температури тіла до 39 градусів Цельсія і від, метеоризм, гикавка. При накопиченні великого обсягу рідини в плеврі можуть з'явитися загальна слабкість, підвищене потовиділення, синюшність шкірних покривів.

При виявленні у себе подібних симптомів, слід негайно звернутися за допомогою до медичного закладу. Плеврит може бути першим дзвіночком організму при грипозній пневмонії, гангрені або раку, холециститі, виразці шлунка.

Діагностика полягає у проведенні комплексу лабораторних аналізів та апаратних методів дослідження. Після опитування та візуального огляду хворого проводяться:

• аналіз крові (визначення кількості лейкоцитів, рівня альбумінів та ШОЕ);
• рентгенографія (виявлення змін органів дихання);
• УЗД, комп'ютерна томографія;
• торакоскопія (огляд зони запалення спеціальним приладом);
• біопсія.

Лікування плевриту полягає у придушенні джерела запального процесу та полегшенні болісних симптомів. Традиційно призначається курс антибіотиків знищення збудників інфекції. Поширені препарати – «Абактал», «Цефазолін».

Застосування аналгетиків обумовлено сильним больовим синдромом. Важливо пам'ятати, що потужні болезаспокійливі можуть пригнічувати кашель, що вкрай небажано. Глибоке дихання допомагає уникнути пневмонії.

Ефективним способом видалення рідини із плевральної області є пункція. Спеціальною голкою проколюється плевра і промивається запалена ділянка. При хронічній гнійній емпіємі показано хірургічне втручання (видалення пошкоджених ділянок).

Затягувати із лікуванням не можна. Якщо біль посилюється під час руху, кашлю або глибокого зітхання, необхідно викликати швидку допомогу. Своєчасна терапія допоможе уникнути прориву гною чи сепсису, а ретельна асептика попередить появу післяопераційних емпієм.