Види хвороб органів травлення

Абсцес апендикулярний – це захворювання, що виникає внаслідок ускладнення деструктивної форми апендициту.

Абсцес черевної порожнини є обмеженим гнійником у черевній порожнині, укладеним усередині піогенної капсули.

Абсцес дугласового простору - захворювання, при якому формується гнійне інкапсульоване вогнище. Він знаходиться в матково-прямокишковому просторі або в малому тазі.

Абсцес підшлункової залози - внутрішньозалізна порожнина з гноєм, некротизованими масами. Зазвичай розвивається при панкреатиті після перенесеного панкреонекрозу, коли формується обмежена порожнина.

Авітаміноз – захворювання, яке розвивається внаслідок виснаження організму, тривалого неповноцінного харчування, відсутності корисних речовин та вітамінів у раціоні.

Алкогольна хвороба печінки (АБП) – захворювання, яке характеризується різними морфологічними ураженнями органу, різноманітними клінічними проявами та виникає при вживанні гепатотоксичних доз алкоголю.

Ангіосаркома (гемангіоендотеліома) – це дуже рідкісна судинна злоякісна освіта. Характеризується розростанням у просвіті вен ендотелію, між тяжами якого відкладається білок, унаслідок чого виникають сосочкові структури.

Антральний гастрит (тип В) – хронічне запалення слизової оболонки антрального відділу шлунка (Ж).

Апендицит - це поширена хірургічна патологія черевної порожнини, що характеризується запаленням апендикса (червоподібного придатка сліпої кишки).

Асцит - це скупчення надлишкової кількості рідини в черевній порожнині, яка може досягати 25 л. Хвороба виникає внаслідок цирозу печінки, злоякісних утворень та серцевих патологій.

Атонія шлунка – це втрата тонусу його м'язів, у результаті стінки органу обвисають, і він розширюється.

Атрезія жовчних ходів – це анормальність розвитку жовчовивідних проток, при якій спостерігається їхня непрохідність або повна відсутність. Захворювання зустрічається із частотою 1 випадок на 20 тисяч новонароджених та супроводжується високою смертністю.

Атрезія стравоходу – це неповне формування органу, у якому верхній його відрізок має сліпий кінець. Виявляють приблизно 1 випадок на 3-4 тисячі новонароджених.

Аутоімунний гепатит - це прогресуючий запальний процес у печінці хронічного характеру невідомого походження, що супроводжується перипортальним або ширшим запаленням, наявністю гіпергаммаглобулінемії та тканинних антитіл.

Ахалазія - захворювання стравоходу, при якому відбувається порушення його рухової активності в процесі ковтання, що призводить до утруднення проходження харчової грудки з гортані в шлунок.

Ахалазія кардії – це хронічний патологічний стан нижнього сфінктера стравоходу, який характеризується невисоким рефлекторним розслабленням або його повною відсутністю.

Ахлоргідрія - це патологічний стан, при якому вироблення соляної кислоти клітинами шлунка уповільнена або повністю зупинена.

Ацидоз – захворювання, при якому відбувається зміна кислотно-лужного балансу в організмі людини у бік підвищення рівня кислотності.

Стегнова грижа - це один з видів грижового випинання, яке виходить крізь стегновий канал. У нормі такого стегнового каналу існувати не повинно.

Біла лінія живота - це ділянка зрощування апоневрозаправої та лівої прямої м'язів живота, вона проходить від епігастрію до центру лобкової кістки.

Біліарний панкреатит (БП) – захворювання, яке спровоковане запущеною формою захворювання жовчнокам'яних шляхів. Відбувається внаслідок попадання жовчі безпосередньо у протоку підшлункової залози.

Хвороба Крона – хронічне запалення шлунково-кишкового тракту, яке вражає різні його відділи. Це аутоімунне захворювання загрожує багатьма ускладненнями і погано піддається лікуванню.

Хвороба Менетріє - захворювання травного тракту, при якому потовщується слизова оболонка шлунка, відбувається залізиста трансформація, товщина складок досягає трьох сантиметрів.

Хвороба Уіппла – це системна патологія інфекційного характеру. Захворювання вражає слизову оболонку тонкої кишки, іноді торкається інших органів. Насамперед страждає кишечник та лімфовузли, на пізніх стадіях недуга переходить на серцево-судинну, нервову системи, ШКТ, серце, легені, очі. Найчастіше хвороба зустрічається серед чоловіків віком 30-60 років.

Черевна жаба (хронічна оклюзія мезентеріальних судин) - це хронічна ішемічна хвороба кишечника, яка розвивається в процесі відхилень кровопостачання при обтурації або спазмі судин судин.

Бульбіт - це запальний процес, що локалізується в дванадцятипалій кишці і вражає безпосередньо цибулину (місце відкриття проходу в жовчний міхур).

Варикозне розширення вен стравоходу - це патологічна зміна венозних судин (збільшення їхнього просвіту, витончення стін, утворення вузлів).

Здуття живота – порушення у роботі травної системи, що супроводжується надмірним скупченням газів у кишечнику. При цьому захворюванні з'являється почуття тяжкості в животі, відчуття розпирання його зсередини.

Вірусний ентерит – це спровоковане запаленням тонкого кишечника ентеротропними вірусами.

Водянка жовчного міхура - це незапальне захворювання, яке виникає внаслідок закупорки протоки міхура. Характеризується накопиченням слизу та ексудату.

Вторинний біліарний цироз печінки – це дифузне захворювання печінки, що характеризується відмиранням її тканини та поступовою заміною здорової тканини на сполучну. При цьому утворюються великі або дрібні вузли в паренхімі.

Гастрит - це запалення слизової оболонки шлунка, яке викликає обмінні порушення та структурні зміни гастроцитів, через що вони вже не можуть виконувати свої функції. Внаслідок цього можливе переродження клітин, утворення поліпів, виразок, ерозій.

Атрофічний гастрит - це різновид хронічного гастриту, при якому в слизовій оболонці (СО) відбуваються атрофічні зміни, розвивається секреторна недостатність. Цю форму відносять до передракових станів.

Гастрит поверхневий – різновид хронічної форми гастриту. Протікає тривало, уражає верхні шари слизової оболонки (СО), супроводжується тим чи іншим ступенем шлункової дисфункції. Найчастіше супроводжується дуоденітом, ерозивним бульбітом.

Гастрит зі зниженою кислотністю – запальне захворювання слизового шару шлунка. Характеризується обмеженою секрецією соляної кислоти, обсяг якої істотно нижчий за фізіологічну норму. Може мати лише хронічний перебіг.

Хронічний гастрит – це тривалий запальний рецидивний процес ураження слизової оболонки шлунка (СОЖ).

Ерозивний гастрит – це хвороба, при якій уражається поверхнева слизова оболонка шлунка (СОЖ).

Гастродуоденіт – це захворювання шлунково-кишкового тракту поліетиологічного характеру. При цій патології до процесу залучається одночасно і шлунок, і дванадцятипала кишка.

Гастроптоз – це усунення шлунка нижче лінії з'єднання крил клубових тазових кісток, що супроводжується гіпотонією та подовженням кишки.

Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) – одне з найпоширеніших кислотозалежних захворювань хронічної течії. Поразка локалізується у нижньому відділі стравоходу.

Гастроентерит – це захворювання запального характеру, яке вражає слизові оболонки тонкої кишки та шлунка.

Гемоперитонеум (лапарогеморагія, кровотеча в черевну порожнину або інтраабдомінальна кровотеча) – це внутрішньочеревна кровотеча, внаслідок чого відбувається виливання вільної крові в черевну порожнину.

Геморагічний гастрит – це гостре або хронічне запалення внутрішньої оболонки шлунка, що супроводжується ерозуванням поверхневих тканин та прихованою кровотечею.

Геморагічний панкреатит – це тяжкий стан підшлункової залози, який характеризується її відмиранням та високим відсотком летального результату у пацієнтів.

Гепатит - це загальна назва захворювань, що значно відрізняються один від одного, при яких відбувається запальне ураження печінки.

Гепатит алкогольний – це порівняно нещодавно виділене окреме захворювання патологічний стан, що характеризується деградацією та деструктивними змінами у печінці, що відбуваються на тлі постійного зловживання алкоголем.

Гепатози – це захворювання печінки, що характеризуються дистрофічними змінами клітин органу.

Гепатомегалія – патологічне збільшення розміру печінки, що виникає внаслідок отруєння токсичними речовинами, отрутами або внаслідок розвитку деяких захворювань.

Гепатоптоз - це патологічне опущення печінки по вертикалі, що визначається щодо інших органів.

Гіпервітаміноз D – надлишок вітаміну D в організмі людини, що призводить до загальної інтоксикації та виникнення кальцієвих відкладень на стінках внутрішніх органів.

Гіпергідратація або водна інтоксикація – це порушення балансу води та солі в організмі, при якому тканини та органи містять надмірну кількість води.

Грижа стравохідного отвору діафрагми (ПІД) - це стан, при якому відбувається зміщення в порожнину грудини частини шлунка, стравоходу (нижньої його частини) та петель кишечника через діафрагмальне кільце.

Грижі – це виходження внутрішніх органів або їх частини, покритих пристінковим (парієтальним) листком очеревини через отвір (дефект) у м'язово-апоневротичному шарі черевної стінки.

Демпінг-синдром – патологічний процес, що розвивається внаслідок розладу нейрогуморального механізму регуляторної діяльності травної системи, що відбувся внаслідок оперативного втручання на шлунку.

Діарея - захворювання, при якому у пацієнта частішає дефекація, стілець при цьому стає рідким і часто супроводжується болем у животі.

Дивертикули стравоходу - освіта на стінці стравоходу мішковидного випинання. Найчастіше це захворювання діагностується після 50 років, а також за наявності інших хвороб травного тракту.

Дивертикулярна хвороба товстого кишечника – це захворювання набутого чи вродженого характеру. Дивертикулез - сліпе випинання стінки слизової оболонки кишечника через отвори в м'язовому шарі.

Дисбактеріоз - захворювання, при якому порушується склад та співвідношення певних мікроорганізмів. Мікрофлора населяє людські репродуктивні органи та кишечник.

Дисбактеріоз кишечника у дорослих – це захворювання, при якому відбувається порушення у складі та властивостях кишкової мікрофлори дорослого людського організму.

Дискінезія жовчовивідних шляхів - це хвороба, яка характеризується порушенням скорочень жовчного міхура, його сфінктера, а також проток. В результаті розвиваються проблеми із виведенням жовчі.

Диспепсія – це функціональне порушення діяльності шлунка, яке характеризується болями та почуттям дискомфорту в епігастральній (черевній) ділянці.

Доброякісні пухлини шлунка – це новоутворення з повільним зростанням, що походять із клітин шлункових тканин.

Доброякісні пухлини стравоходу – це новоутворення, що виростають із клітин тканин стравоходу, які відрізняються повільним зростанням.

Дуоденіт - запальне захворювання із залученням до патологічного процесу слизової оболонки дванадцятипалої кишки.

Шлунково-кишкова кровотеча (ЖКК) – ускладнення захворювань різного походження, що характеризується наявністю крові у травному тракті.

Шлункова кровотеча - стан, що характеризується крововиливом у порожнину шлунка внаслідок ускладнення інших захворювань чи впливу деяких чинників.

Жовчнокам'яна хвороба - захворювання, що характеризується утворенням каменів переважно в жовчному міхурі або його протоках внаслідок тривалого порушення процесу обміну речовин в організмі, застою жовчі або внаслідок інфекційних захворювань.

Жирова дистрофія печінки – це захворювання, яке характеризується відкладенням жирових крапель усередині або поза клітинами печінки.

Жировий гепатоз – це патологічний стан печінки, у якому спостерігається дистрофічні зміни цього органу.

Жировими відкладеннями називають ділянки тіла, у яких відбувається скупчення підшкірного жиру, порушуючи пропорції людини.

Заворот кишок (кишкова непрохідність) – захворювання, у якому виникає часткова чи повна непрохідність однієї з відділів кишечника.

Запор – це нерегулярне, утруднене чи постійно неповноцінне виведення організмом калових мас (дефекація).

Печія - відчуття печіння або дискомфорту по ходу стравоходу, за грудиною, яке поширюється вгору від надчеревної (епігастральної) області. Замість печіння дискомфорт може бути почуттям розпирання, тиску, грудки і тепла. Іноді ці відчуття віддають у ділянку шиї. Найчастіше є наслідком потрапляння вмісту шлунка до стравоходу.

Стороннє тіло шлунка - чужорідний предмет, який потрапив у порожнину шлунка в процесі заковтування, хірургічних втручаннях або пораненнях.

Стороннє тіло стравоходу – випадкове чи навмисне потрапляння чужорідних тіл до організму, які застрягли у просвітах (звуженнях) відділів стравоходу.

Калькульозний холецистит - одна з форм хронічного холециститу, особливістю якої є наявність у жовчному міхурі або його протоках каменів (конкрементів).

Камені у жовчному міхурі (жовчнокам'яна хвороба) – це захворювання, яке супроводжується патологічним утворенням каменів у жовчному міхурі та його протоках.

Кампілобактеріоз (КБ) – інфекційне захворювання, збудником якого є бактерії з роду Campylobacter, що вражають переважно шлунково-кишковий тракт.

Кахексія – це стан крайнього виснаження організму, котрим характерні загальна слабкість, різка втрата ваги, активність фізіологічних процесів.

Кіста печінки – це доброякісне утворення, в порожнині якого накопичується рідина (що впливає на її розміри), а стінки капсули складаються із сполучної тканини. Перші ознаки хвороби складно розпізнати через компенсаторну реакцію, в першу чергу потрібно звернути увагу на первинну патологію.

Кіста підшлункової залози – це доброякісне утворення на підшлунковій залозі, порожнина якого заповнена рідиною.

Кіста селезінки - особливий вид патологічного утворення, що є порожниною, заповненою рідиною. Деякі мають несприятливий прогноз, тому іноді патологія потребує активного лікування.

Кишкова непрохідність, звана ще ілеус – це стан, коли порушено проходження вмісту кишечника (хімусу) потракту від шлунка до заднього проходу. Кишкову непрохідність не розглядають як окреме захворювання: ця патологія є ускладненням різноманітних черевних захворювань.

Шкірно-жировий фартух - це найбільш поширене захворювання чоловіків і жінок, пов'язане з порушенням обміну речовин і з зайвим підшкірним жиром. Ця деформація шкіри живота та стегон утворюється у людей за кілька років неправильного способу життя. Деформація шкіри живота та її звисання – це, швидше за все естетична та косметологічна проблема, яка насилу може бути непоміченим правильно підібраним одягом.

Криптоспоридіоз (КС) – інвазійне захворювання людини та тварин, що викликається найпростішими з роду Cryptosporidium, що супроводжується ураженням травного тракту та діарейними проявами.

Лікарський гепатит – запальне ушкодження клітин печінки, обумовлене прийомом медикаментів, які токсично впливають на печінку (гепатотоксичні ліки).

Мальабсорбція - синдром, що характеризується порушеннями обміну речовин внаслідок розладу транспортних та травних функцій тонкого кишечника.

Міжшкільний абсцес - гнійне утворення, яке утворюється в черевній порожнині і локалізується в ділянці між петлями кишечника, стінкою очеревини, сальником, брижею.

Мезотеліома очеревини – це злоякісне утворення, що виходить із клітин мезотелію серозного покриву черевної порожнини. Пухлина може з'явитися як у дорослих, так і у дітей і здатна метастазувати, що посилює становище хворого. У зоні ризику знаходиться чоловіча частина населення. Після визначення даного діагнозу тривалість життя в більшості випадків становить близько двох років. Найбільш сприятливий прогноз спостерігається при епітеліоїдній формі захворювання, несприятливий – при саркоматозному та змішаному.

Метаболічний синдром (синдром інсулінорезистентності, синдром Х) – порушення низки обмінних процесів в організмі людини, що призводить до високого ризику виникнення цукрового діабету та захворювань серцево-судинної системи.

Метеоризм – це надмірна концентрація газів у кишечнику, що супроводжується здуттям живота та підвищеною флатуленцією. Газ у шлунку виробляється у процесі життєдіяльності бактерій, і навіть повітря може потрапляти разом із їжею під час розмови чи їжі. Гази, що накопичилися в шлунково-кишковому тракті, являють собою слизову піну, яка покриває слизову кишки, що в результаті ускладнює травлення, знижує ферментну активність, порушує засвоєння речовин. Це поширене захворювання, яке спричиняє дискомфорт. Зустрічається у здорових людей під час переїдання, неправильного харчування, вживання газованих напоїв тощо.

Порушення харчової поведінки – це процес збою травного тракту внаслідок фізіологічних та психологічних причин. Дуже часто цими порушеннями страждають зірки естради та люди, які більшу частину свого життя проводять у відрядженнях та роз'їздах.

Непереносимість лактози - процес в організмі, при якому підшлункова залоза не виділяє необхідного ферменту для перетравлення та засвоювання лактози.

Непрохідність кишечника - це стан, коли з будь-яких причин просування хімусу (вмісту кишечника) по кишково-шлунковому тракту припинено. Непрохідність кишечника сприймається як симптом чи ускладнення абдомінальних захворювань.

Зневоднення – це патологічний процес організму втрати води, у якому порушується обмінні та метаболічні процеси. Втрата води відбувається при занятті спортом, при великій спеці або внаслідок хронічного захворювання.

«Овечий» кал – захворювання порушення роботи кишечника, при якому фекалії у формі круглих, твердих катишків відокремлюються при дефекації. Іншими словами, це запор. Назва виникла через схожість калових мас із такими у овець. Процес справлення потреби перетворюється на справжнє катування, що супроводжується сильними болями, дискомфортом та загальною слабкістю.

Ожиріння - це захворювання, яке супроводжується відкладенням надлишкового жирового прошарку в організмі, як підшкірного, так і на внутрішніх органах. Ожиріння, як захворювання, має набутий характер (результат неконтрольованого прийому їжі) або спадковий. Визначають ступінь ожиріння за допомогою ІМТ формули (індексу маси тіла).

Пухлини печінки – це утворення злоякісного і доброякісного характеру, які з паренхіми, жовчних шляхів чи судин печінки. Тип клітин доброякісних пухлин такий самий, як тип клітин печінки. Дані освіти рідко зустрічаються, повільно зростають і не мають здатності метастазувати. Пухлини злоякісного характеру мають тип клітин, не схожий на тип клітин печінки і є особливо небезпечними для життя пацієнта. Рак печінки має здатність метастазувати. Найчастіше ці пухлини діагностують у чоловічої частини населення віком 45-65 років.

Гостра печінкова недостатність - це патологічний стан з масивним ураженням клітин печінки та порушенням їх функцій. У тяжкій формі захворювання може виникнути печінкова кома.

Гострий апендицит – це гостре запалення червоподібного відростка – придаткового утворення сліпої кишки, із яскраво вираженою симптоматикою. Захворювання є досить поширеним у хірургії. Серед пацієнтів з діагнозом гострий апендицит, зареєстровано 75% осіб віком до 33 років. Найчастіше зустрічається у віці від 15-19 років, з віком ризик захворювання зменшується.

Гострий гастрит – це гостре запалення слизової оболонки шлунка, яке розвивається при нетривалій дії сильних подразників. Гострий гастрит з'являється раптово та протікає важко, іноді з виникненням ерозій шлунка та кровотечею. Від гострого гастриту варто відрізняти загострення вже наявного гастриту.

Гострий панкреатит – це гостре демаркаційне запалення підшлункової залози, яке супроводжується некрозом панкреатоцитів з наступним некрозом тканин, дистрофією та вторинною гнійною інфекцією.

Відрижка (ВІД) – чутне відходження повітря з стравоходу в ротоглотку і далі назовні.

Панкреатит – це захворювання, яке супроводжується запаленням тканин підшлункової залози. Панкреатит включає низку захворювань, викликаних таким запаленням. При запаленні підшлункової залози ферменти, що виділяються нею, активізуються в самій залозі, а не вкидаються у дванадцятипалу кишку.

Панкреонекроз – це запалення підшлункової залози, що супроводжується некрозом (відмиранням) її тканин, як частково, так і повністю. Панкреонекроз - це одна із стадій панкреатиту, що супроводжується інфекційними процесами, перитонітом та іншими ускладненнями.

Пахвинна грижа – це патологія, що супроводжується випинанням очеревини в порожнину пахвинного каналу. Зустрічається захворювання переважно у чоловіків: у групі ризику перебувають 27% і лише 3% - жінки.

Харчове отруєння - це гостре розлад травної системи через попадання до неї різноманітних речовин. Це можуть бути отруйні речовини або ті, що не сприймаються системою травлення.

Первинний біліарний цироз печінки – захворювання печінки аутоімунного характеру, що виявляється деструктивними прогресуючими змінами жовчних проток, що призводить до застоюванню жовчі та виникнення печінкової недостатності.

Перитоніт – це запалення серозної оболонки, яка покриває черевну порожнину. Цей стан супроводжується порушенням роботи функцій внутрішніх органів та характеризується загальною інтоксикацією організму.

Печінкова недостатність – це порушення функцій печінки як легких, і важких форм, які можуть закінчуватися печінковою комою.

Харчове отруєння - це захворювання, що виникає в результаті вживання їжі, яка містила токсини або патогенну флору.

Харчове отруєння - захворювання шлунково-кишкового тракту, викликане вживанням несвіжих або неякісних продуктів харчування, а також ягід і грибів, отруйних за своєю природою.

Піддіафрагмальний абсцес - гнійник, що утворився в піддіафрагмальному просторі внаслідок ускладнення запальних захворювань органів черевної порожнини.

Поліпи шлунка - патологічні розростання тканин слизової оболонки стінок шлунка, що виникають внаслідок впливу цілої групи факторів.

Портальна гіпертензія - захворювання, що характеризується підвищенням тиску крові в системі ворітної вени внаслідок утруднення кровотоку на одній з її ділянок.

Післяопераційна грижа – це грижове випинання, що виникає на ділянці розташування післяопераційного рубця. Може розвиватися після операцій на органах черевної порожнини (апендектомії, холецистектомії, резекції пісень, гінекологічних оперативних втручань та ін.).

Постхолецистектомічний синдром – це болючі відчуття, які з'являються у пацієнта після видалення жовчного міхура. Цей синдром спостерігається у 15% пацієнтів після видалення жовчного міхура.

Пупкова грижа - це патологічний процес, що характеризується випинання певного внутрішнього органу (великого сальника, кишечника) в пупкове кільце через межу черевної стінки. Таке випинання в зоні пупка може бути абсолютно безболісним або, навпаки, болючим. Пупкова грижа може виникати у новонароджених дітей, у яких виникла внутрішньоутробна затримка розвитку черевної стінки або у дорослих людей. Даний стан вимагає лікування, оскільки можливий розвиток таких ускладнень, як запалення внутрішнього органу, що знаходиться в грижовому мішку, застій калових мас.

Розрив стравоходу - це порушення цілісності стінки стравоходу, яке відбувається внаслідок травми або спонтанно. Цей невідкладний стан виникає внаслідок тяжкого блювання і потребує негайної медичної допомоги. При ненадання такої можливий розвиток важких гнійних ускладнень (флегмони шиї, сепсису і т.д.), і навіть кровотечі і смерть.

Рак позапечінкових жовчних шляхів (РВЖП) – злоякісні новоутворення, що повільно формуються, з епітелію жовчних ходів з локалізацією центральнішої за ділянку злиття печінкової та міхурової проток.

Рак шлунка – це злоякісне утворення, що походить з епітелію слизової оболонки шлунка. На рак шлунка піддаються як чоловіки, так і жінки різної вікової категорії.

Рак жовчного міхура (РЖП) – патологічний стан, що характеризується наявністю в організмі людини злоякісної пухлини з первинною локалізацією її у слизовій оболонці жовчного міхура (ЖП).

Рак кишечника - це злоякісне новоутворення, що виростають із клітин слизової оболонки кишечника. Найчастіше рак кишечника локалізується у товстому кишечнику.

Рак печінки є онкологічним захворюванням даного органу. Прогресує цей діагноз через активне розмноження метастазів та їх поширення по печінці та поза нею. Злоякісна пухлина є зараз одним із найпоширеніших і серйозних захворювань, які складно піддаються лікуванню, незважаючи на високий рівень розвитку медицини.

Рак стравоходу (РП) - злоякісні новоутворення, що вражають різні відділи стравоходу (ПЩ) в організмі людини.

Рак підшлункової залози (РПЗ) - злоякісна пухлина, що вражає голівку, тіло, хвіст підшлункової залози (ПЗ) або кілька відділів одночасно.

Розлад шлунка - порушення процесу травлення, що проявляється настанням діареї (проносу), метеоризмом, болями в ділянці шлунка або кишечника, здуття живота, печією або нудотою.

Блювота – це поширений симптом, характерний для багатьох патологічних станів. Блювотний рефлекс може виходити із різних органів людського організму, але найчастіше він виникає при подразненні глотки, жовчних проток, очеревини, а також деяких відділів головного мозку та коронарних судин. У деяких випадках блювання може супроводжуватися емоційна напруга або інтенсивний больовий синдром різного походження. Причину блювання можна встановити лише під час обстеження.

Рефлюкс-езофагіт – це запалення нижньої частини стравоходу, яке викликається рефлюксом шлункового соку, жовчі та ферментів у стравохід. Саме поняття шлункового рефлюксу означає закидання вмісту шлунка в стравохід.

Ротавірусна інфекція (кишковий грип) – захворювання інфекційної природи, яке викликає ротавіруси. Для даного захворювання характерно гострий початок, клінічна картина схожа з ентеритами та гастроентеритами, а також у початковому періоді захворювання спостерігається поєднання респіраторного та кишкового синдрому.

Ротавірусний гастроентерит – гостре інфекційне захворювання, яке вражає слизові оболонки ШКТ та ротоглотку.

Синдром Жильбера – це спадкове захворювання, яке має хронічний тип перебігу та характеризується порушенням обміну речовин, що позначається на стані печінки.

Синдром Золлінгера-Еллісона (гастринома) - захворювання, при якому відбувається формування новоутворень на острівцях підшлункової залози, стінках шлунка, кишечника.

No translit

Стеноз стравоходу – непрохідність чи звуження проходу різного походження, що перешкоджає надходженню їжі.

Стриктури жовчних проток – захворювання жовчних проток, яке характеризується звуженням їх просвіту, внаслідок чого порушується зворотний відтік жовчі у дванадцятипалу кишку.

Токсикоз – хворобливий стан людини, при якому організм зазнав впливу екзогенних токсинів або різних шкідливих речовин екзогенного походження.

Утиск грижі - захворювання, при якому відбувається здавлювання грижового мішка, що знаходиться в грижових воротах. У цьому виникає порушення кровопостачання.

Фасціолез – ураження жовчовивідних шляхів та печінки, яке спричинене паразитами трематодами.

Функціональна диспепсія – це захворювання, при якому з'являється симптомокомплекс порушень, що тягне за собою сильний біль або дискомфортне відчуття в епігастрії. Також проявляється іншими ознаками, у яких який завжди вдається виявити органічні захворювання (тобто диспепсія без певних біохімічних чи морфологічних причин).

Холангіт – це запальний процес у жовчних шляхах внаслідок їх інфікування із жовчного міхура, кишечника, кровоносних судин або через лімфатичні шляхи.

Холестероз – це патологічна хвороба, яка пов'язана з обмінними процесами організму. Захворювання супроводжується накопиченням холестерину у стінці міхура, що порушує його працездатність. Холестероз відносять до рідкісних захворювань. Виникає у молодшої аудиторії пацієнтів і може проходити безсимптомно, що ускладнює її виявлення. Вважається, що захворювання може виникати у жінок середнього віку як наслідок атеросклерозу. У деяких випадках холестероз сприймається як стадія жовчнокам'яного захворювання.

Холецистит – захворювання, яке розвивається при запаленні жовчного міхура. Внаслідок холециститу відбувається порушення процесів відтоку жовчі.

Холецистит гострий – захворювання, що характеризуються запальними процесами у жовчному міхурі.

Холецистит хронічний – запальний процес у жовчному міхурі, який характеризується тривалим та млявим перебігом. Приводить до порушення відтоку жовчі.

Хронічна печінкова недостатність – стан, що розвивається на фоні більшості хвороб травного та гепатобіліарного трактів.

Хронічний апендицит – стан, що виникає після перенесеного раніше гострого апендициту і є тривалим патологічним процесом.

Хронічний безкам'яний холецистит – захворювання, зумовлене запальними процесами у жовчному міхурі, яке протікає без формування конкрементів (кам'ян).

Хронічний вірусний гепатит – інфекційні ураження печінки, що здійснюється вірусами гепатотропної природи (B, C, D, E, G), які мають деструктивний вплив на орган.

Хронічний панкреатит – це захворювання підшлункової залози, яке супроводжується періодично повторюваними або постійними болями, ендокринною та екзокринною недостатністю, патологічними змінами органу.

Целіакія (глютенентеропатія, кишковий інфантилізм, хвороба Гі – Гертера – Гейбнера) – мультифакторне захворювання, яке супроводжується порушенням травлення. Викликається ушкодженням (атрофією) у тонкому кишечнику ворсинок внаслідок прийому деяких продуктів харчування, які містять глютен (клейковина) та близького до нього авеніну.

Цироз печінки – хронічне захворювання, що характеризується структурними незворотними змінами тканини печінки.

Езофагіт – захворювання, яке вражає стравохід. При цій хворобі відбувається запалення у слизовій оболонці стравоходу.

Ентерит – це запалення тонкого кишечника. Захворювання викликає різні порушення у роботі кишечника, зокрема припинення розщеплення чи всмоктування поживних речовин.

Ентероколіт – група запальних процесів у кишечнику. Запалення паралельно вражає слизову оболонку як тонкої (ентеріт), так і товстої (коліт) кишок. Характеризується тривалим перебігом.

Виразка дванадцятипалої кишки - хронічне захворювання, яке супроводжується утворенням виразки на слизовій оболонці дванадцятипалої кишки, що призводить до порушення всмоктування.

Виразка шлунка – хронічне захворювання шлунка, що характеризуються формуванням деформацій на слизовій оболонці шлунка та нижчих тканин.

Виразковий коліт (виразковий неспецифічний коліт) – рецидивне хронічне захворювання, яке носить запальний характер і вражає товстий кишечник. За статистикою, це захворювання вражає 0,1% загальної популяції.