Список шкірних захворювань за абеткою

Акне є захворюванням шкірного покриву, супроводжується появою сильної вугрової висипки та закупоркою сальних залоз. Таким чином, порушується природний обмін шкіри, яка виглядає абсолютно непривабливо.

Актинічний дерматит – шкірне запалення, що виникає внаслідок променевого впливу.

Ангідроз – це захворювання, характерною ознакою якого є зменшення виділення поту чи його відсутність.

Хвороба потових залоз – патологічний процес, що з порушенням функціонування залоз. Дане захворювання не тільки завдає дискомфорту, а й провокує виникнення інших хвороб шкіри.

Хвороба Бехчета – системне захворювання, яке характеризується виникненням виразок на шкірі, геніталіях, в очах, у роті та ін.

Бородавка звичайна - це неприродні доброякісні округлі шкірні утворення, що складаються з клітин ороговілого епітелію, переважно на пальцях рук та кисті.

Вітіліго – це шкірне захворювання, що характеризується зникненням пігменту меланіну на окремих ділянках шкіри, районами пігментації та має хронічний характер.

Водяний мозоль - це неприродні мозолисті утворення, заповнені рідкою речовиною, на ділянках шкіри.

Вросле волосся - це зміна структури росту, під час якого корінь знаходиться всередині шкіри і зростання відбувається у зворотному напрямку.

Вульгарна пухирчатка - це аутоімунне захворювання, що характеризується важким хронічним перебігом і супроводжується ерозійним ушкодженням слизових та шкірного покриву.

Герпес - захворювання вірусної етіології, що характеризується появою бульбашок на шкірі та слизових оболонках.

Герпес оперізувальний – це захворювання вірусної етіології, що характеризується проявом на шкірі групи бульбашок.

Герпес простий – це захворювання шкіри, що відноситься до вірусних уражень шкірного покриву. Воно характеризується утворенням прозорих бульбашок, що викликаються вірусом герпесу.

Герпетиформний дерматит - захворювання аутоімунної природи, що характеризується появою пухирів і пухирів, що сверблять на шкірі.

Гідраденіт (абсцес туберозний, “сучим вим'ям”) – запалення потових залоз інфекційної природи, збудником яких служить стафілокок. Найбільш характерною локалізацією для формування гнійного нариву є пахвова западина, але іноді патологічні утворення виникають і в інших місцях, наприклад, у пахвинній ділянці.

Гіперкератоз стоп - це захворювання стопи, при якому відбувається потовщення та зроговіння епідермісу на підошві.

Гіперкератози – це шкірні захворювання незапального характеру, котрим характерне значне зроговування окремих ділянок епідермісу.

Гіперпігментація є осередковим чи дифузним відкладенням пігменту в шкірних покривах, що призводять до зміни забарвлення деяких ділянок тіла.

Гранули Фордайса (себорейні кісти) - це безболісні шкірні утворення, що видаються світлого кольору дрібними прищами сальних залоз. Утворення виникають в області статевих губ або чоловічого статевого члена, в паху та на сосках, можуть бути виявлені на слизовій оболонці ротової порожнини або в області губ.

Грибкові захворювання – це патологічний стан організму, що виникає під дією життєдіяльності мікроорганізмів, які паразитують на шкірних покривах та слизових оболонках у тварин та людини.

Грибок шкіри – це ураження епідермісу людини, викликане патогенними (шкідливими) грибками, що супроводжується лущенням, неприємним запахом чи облисінням. Ці захворювання дуже заразні.

Демодекоз - це ураження шкіри обличчя та повік, що супроводжується паразитуванням мікроскопічного кліща, що викликає запалення та утворення прищів.

Дерматит - це прояв гострого запалення шкіри, що виникає під впливом різних механічних, температурних, хімічних та інших чинників.

Дерматит алергічний - це реакція шкірного покриву на контакт з подразником будь-якого походження, яка проявляється у вигляді запалення.

Дерматит атопічний - це сімейне захворювання, що є алергічний синдром, що виникає на тлі атопічної гіперчутливості, обумовленої генетичною схильністю.

Дерматит контактний - це місцеве алергійне запалення шкіри, яке виникає при застосуванні медикаментів у вигляді електрофорезу, присипок, крапель або у медичних працівників та працівників заводів медичної промисловості.

Дерматит періоральний – це хронічне запалення шкірних покривів навколо рота, на підборідді та проявляється наявністю папул червоного кольору.

Дерматомікоз – це певні види захворювання шкірних покривів, які мають грибкове походження.

Дерматофітія – це шкірна інфекційна хвороба, що викликається дерматофітами. Носіями інфекції найчастіше є діти та тварини.

Дисгідроз – захворювання шкірних покривів, при якому закупорюються потові залози. У зонах закупорки утворюється безліч невпинно сверблять бульбашок. Захворювання може виникати на долонях, пальцях рук та на стопах.

Захворювання шкіри – недуги, які найчастіше зумовлюються впливом на шкірні покриви різних біологічних факторів, наприклад мікроорганізмів, вірусів.

Зріла шкіра має початкові ознаки старіння. Люди з віком починає губитися еластичність дерми, відбуваються фізіологічні зміни, з'являються зморшки.

Сверблячка шкіри - це нервово-алергічна реакція на будь-який зовнішній подразник або один із симптомів, що супроводжують будь-які патології.

Інверсні вугри – акне у хронічній формі, що характеризується вторинним запаленням, яке вражає апокринові потові залози та провокує появу та прорив прихованих інфільтратів.

Інфекційна еритема (або п'ята хвороба) – інфекційне вірусне захворювання, що викликається вірусом папіломи людини типу В19, яке проявляється у вигляді плямистого червоного висипу та передається повітряно-краплинним шляхом.

Кандидоз шкіри (ККО) – патологія шкірного покриву, що викликається дріжджоподібними грибами з роду Candida.

Карбункул – гостре гнійне запалення кількох волосяних фолікул, розташованих поруч, що супроводжується утворенням некротичного вогнища на шкірі. Після того, як некротичні маси відходять, на місці карбункула формується виразка, яка може бути дуже глибокою і навіть торкатися м'язових тканин. У людей похилого віку, а також осіб з цукровим діабетом та іншими хронічними захворюваннями протягом карбункула може набувати злоякісного характеру та ускладнюватись кровотечею або сепсисом.

Кератоз - загальна назва групи захворювань шкіри, відмітною ознакою яких є надмірне потовщення її рогового шару.

Висипання на шкірі - загальна назва для групи зовнішніх змін на шкірі, різних як по етіології, так і по морфології.

Кокцидіомікоз (КМ) – небезпечне системне захворювання, що супроводжується ураженням внутрішніх органів та шкіри. Викликається високопатогенними диморфними грибами з роду Coccidioides.

Кільцеподібна еритема (стійка еритема) – поліетіологічне шкірне захворювання з ериматозним характером та рецидивуючим перебігом, внаслідок якого на шкірі утворюються кільцеподібні плями. Найчастіше до цього захворювання схильні діти, підлітки та молоді чоловіки.

Комбінована шкіра відноситься до змішаного типу, яка поєднує жирну і суху.

Комедони – підліткова хвороба, що виникає внаслідок накопичення бруду та шкірного жиру у порах.

Контагіозний молюсок – інфекційне та вірусне захворювання, яке характеризується утворенням на шкірі, іноді слизових оболонок, напівкулястих дрібних плям і білих вузликів, що мають центральне поглиблення (візуально схоже на раковину молюсків). Захворювання викликає один із вірусів групи віспи та найчастіше розвивається у дітей.

Червоний вовчак - це захворювання організму, яке пов'язане з гіперпродукцією аутоантитіл, що "атакують" і пошкоджують власні органи і тканини.

Червоний плоский лишай – захворювання шкіри та слизових оболонок переважно хронічного характеру, що виявляється вираженим свербінням та появою висипань.

Ксантелазма (КЕ) – одна з клінічних форм ксантоматозу шкіри, обумовлена порушенням ліпідного обміну в організмі. Виявляється доброякісними новоутвореннями жовтуватого кольору, що розташовуються в орбітальній очній ділянці.

Лейкоплакія (ЛКП) - дерматологічне захворювання, що проявляється осередковим запаленням слизової оболонки (СО) ротової порожнини, губ, геніталій з подальшим зроговінням.

Лімфома шкіри – патологія, що характеризується прогресивним розмноженням лімфоцитів у дермі.

Ліпоїдний некробіоз (ЛН) – рідкісний дерматоз, зумовлений ураженням дрібних кров'яних судин у дермальних шарах. Викликає дезорганізацію сполучнотканинної структури з відкладенням у ній ліпідів та місцеві некротичні зміни.

Листоподібна пухирчатка (ЛП) – аутоімунна патологія шкіри та слизових оболонок, обумовлена дегенеративними змінами зернистого шару епідермісу, що виявляється утворенням шкірних бульбашок.

Лишай - загальний термін, який застосовується для позначень шкірних захворювань різної етіології. Характеризується появою на шкірі різних елементів висипу: вузликів, плям, папул та пухирів.

Променевий дерматит (ЛД) – запалення шкірного покриву, обумовлене впливом нього іонізуючої радіації (ІР).

Медикаментозний дерматит (МД) – запалення шкірного покриву, при якому як облігатне або факультативне джерело його виникнення служать лікарські засоби.

Мелазма – це пігментація, яка локалізується на щоках, верхній губі, переніссі. Найчастіше зустрічається у вагітних жінок.

Меланоз Дюбрейля (МД) – передракове шкірне захворювання, що візуально проявляється у вигляді одиночної пігментної плями неправильної форми.

Мікози стоп - це грибкові захворювання, що вражають шкірні покриви стоп, а також нігті на пальцях ніг. Збудниками хвороби найчастіше виступаю плісняві, дріжджові гриби чи дерматофіти. Як правило, мікози стоп характеризуються хронічною або рецидивною течією.

Мікробна екзема (МЕК) – рецидивуючий хронічний дерматоз, що проявляється на тлі тривалого впливу піогенного ураження шкіри.

Мікроспорія (МСП) – висококонтагіозна хвороба, що відноситься до групи дерматофітій, збудником якої є гриби з роду Microsporum.

Міліум – дефекти шкіри, що є ущільненням круглої форми у вигляді крупинки проса білого кольору. Часто зустрічаються у новонароджених дітей.

Мімічні зморшки – це вид зморшок, що виникають внаслідок скорочення м'язів обличчя. Місце їхньої локалізації – лоб, міжбров'я, куточки очей, періоральна область.

Мозолі – це потовщення шкірних ділянок під систематичним впливом тертя чи тиску. Мозолі не можна назвати хворобою, це захисна реакція шкірних покривів для мінімізації інтенсивності тертя.

Монгольська пляма - патологія, при якій шкіра стає синюватого кольору в результаті вмісту меланіну в її сполучному шарі.

Невус Ота – темно-синя пляма або група плям, що локалізуються в області очей, щік чи верхньої щелепи.

Невус Сеттона (галоневус) – особливий вид дермального невуса, котрим характерна пігментація ділянки шкірного покриву навколо плями.

Нейродерміт – хронічне захворювання шкірних покривів людини, що супроводжується запальними процесами. Природа – нервово-алергічна.

Ниткоподібна бородавка (акрохорда) – шкірний дефект витягнутої форми вірусної природи.

Новоутворення шкіри – доброякісні чи злоякісні ураження шкірних покривів, що виникають внаслідок розвитку атипових клітин.

Обмороження – ушкодження тканин організму під впливом низьких температур.

Опік - це пошкодження тканин, що відбулося внаслідок впливу на них високої температури або хімічних речовин, наприклад, кислот, лугу, солей важких металів.

Сонячний опік (ОС) – термічне ураження шкірного покриву, обумовлене впливом сонячного ультрафіолетового випромінювання.

Оніхомікоз – це грибкова інфекційна патологія, що вражає ніготь на фалангах верхніх та нижніх кінцівок. Збудником оніхомікозу є дерматофіти, рідше – епідермофітії, мікроспорії, трихофітії. Нерідко до патології додаються плісняві та дріжджоподібні гриби, які посилюють симптоматику та зумовлюють стійкість патології до лікування.

Оперезуючий лишай, званий ще герпесом, що оперізує, - це гостре інфекційне захворювання, що передається повітряно-кабельним або контактним шляхом.

Попрілість - це не захворювання, а патологічний стан організму, внаслідок якого людина відчуває дискомфорт, в деяких випадках гострі неприємні болі та свербіння.

Осмідроз – неприємний запах поту, що виникає за недотримання гігієни.

Остіофоллікуліт (імпетиго Бокхарта) – один з різновидів поверхневої піодермії.

Висівкоподібний лишай - це гостре інфекційне зараження покривів шкіри людини, яке виникає внаслідок підвищеної пітливості та діарезу. Цей грибковий кольоровий лишай з'являється на шкірі у вигляді характерної висипки.

Папулопустульозні вугри - висип, який виникає внаслідок запалення в гирлі волосяного фолікула.

Пароніхія (ПРН) – гнійно-запальний процес, локалізований у нігтьовому валику (НВ) пальця.

Парша (фавус) – це грибкове захворювання шкіри, волосся, внутрішніх органів та нігтів. Парша зустрічається у Туреччині, Іспанії, Ірані, на островах Тихого океану. На пострадянській території захворювання було практично ліквідовано.

Періанальний дерматит – запалення шкірного покриву довкола ануса.

Пігментна ксеродерма – генетично детермінована хвороба, що передається аутосомним геном.

Піодермія - це захворювання шкірного покриву, що виникає внаслідок ураження шкіри гнійними мікроорганізмами, частіше коками.

Плоска бородавка (юнацька) - це неприродні доброякісні округлі утворення, що трохи піднімаються над шкірою.

Прикордонний пігментний невус (ППН) – доброякісне новоутворення шкіри, зумовлене проліферацією меланоцитів над базальною мембраною на межі епідермісу та дерми.

Пізні вугри (ПУ) – хронічна запальна хвороба, яка проявляється наявністю комедонів, пустул, вузлів та папул на шкірі дорослих осіб віком від 30 років.

Поліморфний дермальний ангіїт (ПДА) – дерматоз, провідною ланкою патоморофлогічної симптоматики якого є запальні зміни стінок дермальних та гіподермальних кровоносних судин.

Пориста шкіра - розширення отворів у вивідних протоках сальних залоз епідермісу.

Постакне - наслідки вугрової хвороби.

Пітниця - це форма дерматиту, яка проявляється як результат подразнення шкіри через пітливість.

Почесуха (ПЧ) – хронічний рецидивуючий нейродерматоз, що виявляється нашкірними папуло-везикулярними висипами та вузлуватими елементами.

Проблемна шкіра – це схильність шкірного покриву до сухості чи жирності, прояву різних дефектів судин, прищів, гіперпігментації, а також різних недоліків косметичного характеру.

Професійна екзема (ПЕ) – гостра або хронічна рецидивна шкірна хвороба, що розвивається під впливом виробничих алергенів. Супроводжується нашкірними поліморфними висипаннями, запальною реакцією та свербінням.

Псевдофурункульоз – ураження потових еккринних залоз у малюків, численні гнійні запалення, що розвиваються під дією різних збудників, зокрема стафілококів.

Псоріаз, або лускатий лишай - це хронічний рецидивуючий дерматоз, який має тривалий перебіг, що триває практично все життя.

Пухирчатка або пемфігус – це загальна назва досить рідкісних, але дуже важких, інвалідизують та потенційно смертельних везикулобульозних (бульбашкових) аутоімунних захворювань, які вражають шкірні покриви та слизові оболонки.

Рак шкіри (РК) – злоякісні епітеліальні новоутворення шкірного покриву.

Ринофіма (шишкоподібний ніс) - хронічна хвороба шкіри носа, для якої характерне збільшення (гіпертрофія) всіх елементів шкіри (сальних залоз, кровоносних судин та сполучної тканини). Найчастіше це захворювання вражає чоловіків після 40 років.

Розацеа (демодекоз) – захворювання шкіри, найчастіше спричинене розмноженням підшкірного мікроскопічного кліща Demodex. Ця хвороба характеризується появою на шкірі щік, носа, чола та підборідді почервоніння та прищів.

Рожевий лишай (хвороба Жібера) – захворювання шкіри інфекційно-алергічної природи, яке характеризується плямистими висипаннями на шкірі. Так само протікає як у дорослих, так і у дітей.

Рубці на шкірі – це косметичний дефект, що виник унаслідок попередньої травми. Має вигляд грубоволокнистого сполучнотканинного тяжа.

Саркоїд Бека – хвороба, яка відноситься до шкірних саркоїдозів. Найчастіше виражається ураженням шкіри.

Себорейна екзема (СЕ) – хронічне захворювання шкіри, обумовлене підвищенням кількості та зміною якісного складу шкірного сала, що виявляється у місцях скупчення сальних залоз (СЖ).

Себорея - захворювання шкіри, що супроводжується підвищеним або зниженим жировиділенням, обумовлене порушеннями процесів перетворення жирів у людському організмі, порушеннями функціонування сальних залоз шкірних покривів.

Сикоз - рецидивуючий хронічне захворювання, для якого характерне запалення волосяних фолікулів і розвивається при попаданні в них стафілококів. Дане захворювання в основному вражає чоловіків, особливо за умови наявності у них різних функціональних порушень з боку нервової та ендокринної систем, хронічної інфекції (кон'юнктивіт, риніті ін.).

Синдром Лайєлла (СЛ) – рідкісна гостра шкірно-вісцеральна токсико-алергічна патологія, що характеризується інтенсивним некрозом та відшаруванням значних ділянок епідермісу.

Синдром Сезарі (СС) – злоякісна лімфома шкіри, основу якої лежить проліферація Т-лімфоцитів. Прогресування хвороби викликає залучення до патологічного процесу лімфовузлів, крові та внутрішніх органів.

Синдром Стівенса-Джонсона (ССД) – токсико-алергічний тип багатоформної ексудативної еритеми, що супроводжується значним ураженням шкірного покриву, слизових оболонок та погіршенням загального стану.

Системний червоний вовчак - це дифузна хвороба сполучної тканини, що супроводжується її системним імунним ураженням, а також похідних тканин з судинним ураженням мікроциркулярного русла. При аутоімунному захворюванні антитіла людської імунної системи сприймають власні здорові клітини як чужорідні і починають боротьбу з ними, ушкоджуючи їх ДНК і, як правило, сполучну тканину з наявністю судинного компонента. Більшість пацієнтів становлять жінки віком від 20 до 40 років.

Складний пігментний невус (СПН) – доброякісне новоутворення шкіри, зумовлене проліферацією меланоцитів в епідерміс та дерму.

Сонячна еритема (СЕ) – фотоалергічний дерматоз, що виникає під впливом ультрафіолетового опромінення.

Сонячний дерматит (фотодерматит) – це хвороба, яка виникає внаслідок на шкірні покриви людини сонячних променів.

Стареча кератома – це неприродні доброякісні округлі пігментовані шкірні утворення, що складаються з клітин ороговілого епітелію.

Стрептодермія, або піодермія стрептококова - інфекційно-алергічне захворювання, яке виникає під час потрапляння в товщу шкірних покривів стрептокока та його продуктів життєдіяльності.

Стрептококове імпетиго (СІ) – висококонтагіозне захворювання, збудником якого є стрептококи, що виявляється поверхневим ураженням шкірного покриву і схильністю до периферичного поширення уражених зон.

Сухість шкіри – це патологія, пов'язана з водною недостатністю та зменшеним виробленням шкірного сала.

Темні кола під очима – це патологія, що характеризується зміною пігменту та підочної області. Це надає особі втоми, виснаженості.

Токсикодермія (ТД) - гостра запальна патологія шкірного покриву і слизових оболонок, що виникає під впливом алергену, що потрапив в організм, і доставленого в зону ураження гематогенним шляхом.

Травматичний дерматит (ТД) – запальна локальна реакція шкіри, обумовлена дратівливим впливом зовнішніх механічних чинників.

Трихофітія – група хвороб грибкової природи, які призводять до ураження волосся, шкіри та нігтів.

Трихофітія (ТФ) – висококонтагіозна хвороба, що відноситься до групи дерматофітій, збудником якої є гриби з роду Trichophyton. Вражає шкірний, волосяний покрив та нігті.

Тьмяний колір обличчя – це відтінок шкіри, який надає нездоровому, неживому вигляду. Може говорити не лише про процес біологічного старіння, а й наявність порушень функціонування організму.

Вугрі - це хронічне шкірне захворювання, пов'язане із запальними процесами волосяних фолікулів. Це захворювання може бути побічним ефектом лікарським препаратом.

Вугри - це патологія шкіри запального характеру, яка викликана зміною пилосебаційних структур. Можуть носити як самостійний характер, і бути першою ознакою порушень функціонування внутрішніх органів.

Вугри новонароджених (УН) – запальна реакція шкірного покриву дитини, що виявляється у перші місяці життя, обумовлена впливом материнських статевих гормонів та інших екзогенних факторів.

Вузловата еритема, або нодозна еритема - це алергічний або гранулематозний запальний процес судин шкіри і підшкірно-жирової клітковини. На гомілках чи руках, у своїй, з'являються хворобливі червоні вузли. Вузлова еритема - це більше &quo;жіноча» захворювання, оскільки у «слабкий» половини людства воно зустрічається втричі частіше, ніж у "сильної".

Вузловатокістозні вугри - захворювання, яке проявляється у підлітковому віці та характеризується появою на шкірному покриві глибоких інфільтратів або порожнин, заповнених гноєм.

Фіброепітеліальний невус (ФН) – доброякісне, добре відмежоване епідермальне новоутворення шкіри, обумовлене порушеннями ембріонального періоду розвитку.

Фітодерматит – це окрема група шкірних патологій, що виникають унаслідок контакту шкірних покривів людини із певними рослинами.

Фолікулярний гіперкератоз – це вид дерматиту, при якому відбувається сильне розростання рогового шару шкірного покриву, порушується лущення епідермісу, а гирла фолікулів закупорюються лусочками.

Фотодерматит (ФД) – запальна реакція шкірного покриву (КП), обумовлена підвищеною чутливістю до сонячних променів.

Фрамбезія (ФР) – висококонтагіозне захворювання, збудником якого є Treponema pertenue. Супроводжується ураженням шкірного покриву, слизових оболонок та кістково-суглобового апарату.

Фурункул - це стафілококове гостре гнійно-некротичне запалення волосяного фолікула, сальної залози та сполучної тканини. Це одне з найпоширеніших гнійних запалень шкіри. Фурункули можуть утворюватися будь-яких ділянках тіла людини, але вони виникають у сфері волосяного покриву, яку відбувається фізичне вплив. У цьому захворюванні відсутня вікова категорія, оскільки захворіти можуть абсолютно всі, незалежно від віку, статі та розмірів людського тіла. Самостійне розтин фурункулів неприпустимо, оскільки це може призвести до зараження крові. Виникнення безлічі наривів шкірної області називається фурункульозом.

Хлоазма - гіперпігментація шкірного покриву від світло-коричневого до бурого відтінку. Має різний розмір із чіткими межами, в основному розташовується на обличчі.

Холодовий дерматит (ХД) – запалення шкірного покриву, що виникає під впливом низької температури довкілля.

Хромідроз – захворювання, при якому секрет потових залоз стає червоним, жовтим, блакитним, зеленим або інших кольорів. Хромідроз може обумовлювати синтез специфічного пігменту в апокринових залозах, виділенням речовин хімічного походження, що надійшли з потом в організм, або утворенням барвної речовини, як наслідок життєдіяльності безлічі мікроорганізмів, які живуть на шкірній поверхні. Лікування даної патології залежить від її генезу і полягає у рятуванні від потових залоз шляхом їх видалення, усувається контакт з речовинами, які можуть призводити до фарбування поту, а також у ретельному дотриманні гігієни шкіри.

Хронічна виразково-вегетуюча піодермія (ХЯВП) – хвороба шкіри та підшкірних шарів з тривалим та завзятим перебігом, викликана піококовою мікрофлорою на тлі відхилень імунної системи.

Чирей (устар.), Фурункул - це запалення волосяного фолікула, навколишніх тканин і сальних залоз, що супроводжується гнійно-некротичним процесом. Фурункульоз - це захворювання, при якому на шкірі з'являються множинні фурункули.

Чутлива шкіра (ЧК) – гіперреактивність шкірного покриву на вплив екзогенних та ендогенних факторів, що виявляється запальними відхиленнями.

Кулясті вугри (ШУ) – важка форма мультифакторного дерматозу, що супроводжується формуванням напівкульових елементів у глибоких дермальних ділянках та поверхневих шарах підшкірно-жирової клітковини.

Екзема - це інфекційне незаразне захворювання шкіри, що виникає внаслідок інфекційно-алергічної реакції, на дратівливі фактори, що виникають. Характеризується різноманітним висипом, свербежем, почуттям печіння та ознакою рецидиву.

Ексфоліативний дерматит Ріттера (ЕДР) – важка форма стафілодермії новонароджених, що супроводжується гнійним запаленням шкірного покриву та високим ризиком виникнення ускладнень.

Епідемічна пухирчатка новонароджених (ЕПН) – гостре контагіозне захворювання, що супроводжується поверхневим гнійним ураженням шкірного покриву.

Епідермофітія нігтів (ЕН) – хронічне грибкове захворювання, що супроводжується ураженням нігтьових пластинок. Основним збудником цієї недуги (до 85-90% випадків) є дерматофіти Trichophyton mentagrophytes.

Епідермофітія пахова - це грибкове захворювання, яке вражає епідерміс великих складок шкіри.

Епідермофітія стоп - це найпоширеніше грибкове інфекційне захворювання стоп.

Епітеліома (ЕП) – доброякісне або злоякісне новоутворення шкіри та слизових оболонок, яке формується з клітин поверхневих шарів епідермісу.

Еритема – сильне почервоніння шкіри, спричинене припливом крові до судин шкірного покриву.

Ерітематозна пухирчатка (ЕРП) - аутоімуна патологія шкірного покриву, що супроводжується утворенням нашкірних пухирів з переважною їх локалізацією на себорейних ділянках.

Еритразма – фарбування шкірного покриву у червоний колір. Збудником еритразми є бактерія Corynebacterium minutissimum, яка вражає поверхневі ділянки епідермісу, не зачіпаючи нігтів та волосся.

Сідничний дерматит (ЯГД) – запалення шкірного покриву сідничної області у дітей.