Чума - причини та ознаки чуми

Види чуми

Фахівці виділяють такі форми чуми:

• шкірна форма;
• бубонна форма - найчастіша форма даного захворювання;
• шкірно-бубонна форма – поєднує симптоми форми шкірної та бубонної чуми;
• первинно-септична форма має короткий інкубаційний період. Без адекватного лікування – закінчується смертю у 100% випадках;
• первинно-легенева форма - дана форма розвивається при аерогенному зараженні. Дуже небезпечна форма;
• кишкова форма.

Згідно з іншою класифікацією, за формами хвороби, чума буває:

• локальна - бубонна, шкірна, шкірно-бубонна. Ці форми можуть переходити у вторинну пневмонію та вторинний чумний сепсис;
• генералізована - вторинно-септична та первинно-септична;
• зовні дисемінована – кишкова, первинно-легенева.

Для чуми характерні такі періоди:

• латентний – коли немає симптомів захворювання. Цю стадію переносять гризуни під час сплячки;
• гострий – характерні прояви всіх симптомів.

Стадії перебігу чуми:

• 1 стадія - проникнення інфекції всередину організму та попадання її в лімфатичні вузли. Тут інфекція на нетривалий час затримується. На цій стадії характерний розвиток чумного бубона з елементами некротичних, геморагічних та запальних процесів усередині лімфатичних вузлів;
• 2 стадія – проникнення інфекції у кров. Характерний розвиток токсикозу з реологічними змінами властивостей крові. Відбувається порушення мікроциркуляції у різних органах;
• 3 стадія – інфекція долає ретикулогістіоцитарного бар'єру, а також відбувається дисемінація її в різних системах та органах. Відбувається розвиток сепсису.

Причини

Причини, що призводять до розвитку цього захворювання:

• інфекція проникає через укус блохи, кон'юнктиви, травного тракту, слизові оболонки верхніх дихальних шляхів;
• інфекція проникає в організм при втиранні продуктів життєдіяльності бліх у шкіру (відбувається при розчісуванні місця укусу);
• полювання на гризунів;
• обробка тушок гризунів;
• обробка тушок тварин;
• переробка м'яса тварин;
• вживання м'яса інфікованих тварин;
• недотримання санітарних норм під час роботи з тваринами;
• контакт з інфікованими тваринами та гризунами;
• недотримання правил особистої гігієни;
• інфекція поширена повсюдно;
• контакт з інфікованою людиною, у якого легенева форма даного захворювання;
• контакт із вмістом чумного бубона;
• контакт із трупами інфікованих людей.

Збудником чуми є чумна паличка. Інфекція переноситься бліхами, гризунами, мишами, пацюками та іншими тваринами. Інфекція передається за укусу блохи. Найголовнішим рознощиком інфекції є щур (у містах та портах), а ось джерелами інфекції, в природних умовах, є ховрахи, піщанки, бабаки, поливки, пищухи та інші гризуни. Собаки є абсолютно резистентними до цієї інфекції, але можуть переносити її разом із бліхами.

Симптоми

Для всіх форм чуми характерне утворення, на місці укусу блохи, пустули та папули, яка може (залежно від форми хвороби), наповняться геморагічним вмістом. Потім, у патологічний процес вклинюються лімфатичні судини, але поки що без прояву лімфаденіту. У лімфатичних вузлах відбувається розмноження бактерій. Їхнє число збільшує і вони утворюють конгломерати. Потім можливий розвиток сепсису.

Клінічна картина при чумі, в основному, залежить від місця потрапляння інфекції в організм (легкі, шкірні покриви, або ШКТ).

Симптоми шкірної форми чуми:

• на шкірі розвивається пустула;
• пустула болюча;
• вміст пустули темно-червоний;
• на місці пустули утворюється виразка, яка може збільшуватися у розмірах.

Симптоми бубонної форми чуми:

• ураження лімфатичних вузлів;
• бубони бувають одиночними (але можуть бути множинними);
• вузли зливаються в єдиний конгломерат;
• лімфатичні вузли можуть розсмоктуватися самостійно або покритися виразками;
• некроз.

Симптоми первинно-септичної форми чуми:

• інтоксикація;
• геморагічні прояви на шкірі;
• характерний інфекційно-токсичний шок.

Симптоми первинно-легеневої форми чуми:

• гострий початок;
• інтоксикаційний синдром;
• біль у грудній клітці;
• кашель;
• задишка;
• серцево-судинна недостатність;
• ціаноз.

Симптоми кишкової форми чуми:

• біль у животі;
• блювання;
• діарея.

Діагностика

З появою перших ознак чуми необхідно записатися приймання кинфекционисту. Лікар проведе огляд, консультацію та призначить такі дослідження:

• гемограма;
• бактеріологічне дослідження;
• серологічні дослідження.

Лікування

Лікування чуми полягає в прийомі:

• противірусних препаратів;
• етіотропної терапії;
• дезінтоксикаційна терапія;
• препаратів, які покращують мікроциркуляцію та репарацію;
• дихальних аналептиків;
• жарознижувальних засобів.

Профілактика

Профілактика чуми полягає в:

• санітарно-епідемічний контроль за гризунами;
• дотримання санітарних правил;
• профілактична імунізація населення.