Які бувають види інфекційних захворювань

Геморагічна лихоманка – група захворювань вірусного походження, що супроводжуються ознаками гарячкового стану: підвищеною температурою тіла, ураженням судин, виникненням геморагічного синдрому.

Геморагічна лихоманка Ебола – це небезпечне епідемічне захворювання, яке спричинене вірусом Ебола. Передається через слизові оболонки, мікротріщини на шкірі, кров та лімфу. Епідемії захворювання спостерігаються в Африці, летальність у середньому становить 50%.

Гепатит D – це тяжке та небезпечне захворювання, яке вражає печінку та має вірусний характер. Є супутньою недугою гепатиту Ст.

Гепатит А (названий хворобою Боткіна) - найпоширеніше захворювання печінки. Протікає досить легко і піддається лікуванню практично не маючи наслідків для людини.

Гепатит В – захворювання печінки, спричинене антропонозною вірусною інфекцією, яка вражає печінку. Недуга має багато клінічних варіантів прояву: буває безсимптомним або призводить до деструкції паренхіми печінки. При перебігу запального процесу спостерігається аутоімунне пошкодження клітин печінки.

Гепатит Е – це вірусне гостре захворювання, небезпечне життя людини. Має фекально-оральний тип зараження.

Гепатит С – найважча форма вірусних гепатитів. Це вірусне антропонозне захворювання з парентеральним механізмом зараження, що найчастіше протікає у вигляді посттрансфузійного гепатиту. Не має жовтяничних форм, схильно переходити у хронічну форму.

Грип - це гостре вірусне захворювання людини, з переважним ураженням дихальних шляхів та серцево-судинної системи, носить епідемічний характер поширення.

Дизентерія (шигельоз) – гостра кишкова інфекція з фекально-оральним механізмом передачі, яка проявляється діареєю та ознаками загальної інтоксикації. Патологічний процес переважно локалізується у дистальному відділі товстого кишечника.

Дифтерія – це інфекційне захворювання, яке характеризується ураженням ротоглотки, рідше – гортані, бронхів та інших органів. Основний шлях передачі інфекції – повітряно-краплинний.

Пайова пневмонія - гостре запалення інфекційно-алергічного характеру, яке охоплює одну або ряд часток, а також плевру. Захворювання проявляє себе ознобом, головним болем і грудьми, лихоманкою, слабкістю організму, задишкою, пітливістю, вологим кашлем.

Жовта лихоманка – це гостре вірусне захворювання крові, яке передається за допомогою укусу комара. Захворювання поширюється у тропічній зоні, особливо у Африці та Південній Америці.

Ієрсініоз – гостре інфекційне захворювання, що характеризується переважною поразкою шлунково-кишкового тракту з тенденцією до генералізованого ураження різних органів і систем.

Інфекційний мононуклеоз є захворюванням з інфекційною природою, яке вражає насамперед лімфовузли, але торкається також багато інших областей організму.

Лепра (проказа) – інфекційне хронічне захворювання, збудником якого є мікробактерія Mycobacterium leprae. Хвороба в основному вражає шкіру, слизову оболонку верхніх дихальних шляхів, периферичну нервову систему, очі, кисті, стопи та яєчка.

Лептоспіроз - це гостре інфекційне захворювання, збудником якого є бактерія лептоспіру.

Лістеріоз – поліморфне, клінічне та зоонозне інфекційне захворювання, яке вражає систему мононуклеарних фагоцитів та нервових тканин та проявляється в ангіозно-септичній формі. Захворювання викликається патогенними видами листерій (Listeria): L. Monocytogene провокують розвиток хвороби у людей, а L. ivanovi – у тварин.

Лихоманка – це одна з найгостріших реакцій організму у відповідь на зовнішні подразники. Виражається вона у підвищенні температури тіла та у підвищеній пітливості.

Лихоманка Денге – гостре, трансмісійне, вірусне, захворювання, яке супроводжується лихоманкою, інтоксикацією організму, екзантемою, міалгією, артралгією, лейкопенією та лімфаденопатією. Захворювання поширене в основному в країнах Африки, Південно-Східної та Південної Азії, Карибського басейну та Океанії.

Гарячки неясного генезу - це патології, при яких єдиним клінічним симптомом є підвищення температури тіла більше 38 градусів. Інші причини є нез'ясованими.

Меліоіаоз (МЛЗ) – гостре інфекційне захворювання людей та тварин, що виявляється спетикопіємією та формуванням абсцесів у внутрішніх органах або легеневою формою.

Менінгіт вірусний – серозне запалення головного та спинного мозку, що виникло на тлі вірусної інфекції.

Мігруюча еритема – це інфекційне захворювання, яке виникає внаслідок укусу кліща. Небезпека захворювання полягає в тому, що воно має прихований безсимптомний перебіг, і його збудник може тривалий час перебувати у крові пацієнта.

Багатоформна ексудативна еритема (МЕЕ) – гостра рецидивна хвороба інфекційно-алергічного походження, що проявляється поліморфними висипаннями на шкірі та слизових оболонках.

ГРВІ (гостра респіраторна вірусна інфекція), або ГРЗ (гострі респіраторні захворювання) – це група клінічно та морфологічно подібних гострих запальних захворювань органів дихання, збудниками яких є пневмотропні віруси.

Орнітоз - це інфекційне захворювання вірусного походження, джерелом інфекції якого є птахи.

Оспа (ОС) – гостре вірусне захворювання, що проявляється інтоксикацією організму та появою нашкірних папульозно-везикульозно-пустульозних висипів.

Гострий остеомієліт – захворювання, що характеризується бактеріальним запаленням кісткового мозку та всіх структурних елементів кістки. З'являється після травм чи оперативного втручання.

Паннікуліт – інфекційна патологія шкіри та підшкірних тканин.

Папіломавірус людини (ВПЛ, гострі кондиломи) – інфекційне захворювання, що характеризується розвитком паппіломатозних утворень на шкірі та слизових. У більшості випадків - здатність до рецидиву, широкого поширення та високої контагіозності.

Парагрип - гостре захворювання вірусної природи, протягом якого супроводжується ураженням верхніх дихальних шляхів (в основному гортані) і характеризується слабовираженою інтоксикацією організму.

Паратиф А та В – гострі інфекційні захворювання, які за своєю симптоматикою подібні до черевного тифу.

Паратонзиліт – тяжке інфекційне захворювання, що характеризується гострими запально-гнійними правліннями в навколохвильовій клітковині.

Пахвинний лімфаденіт - вид лімфаденіту, що характеризується виникненням запальних процесів лімфатичних вузлів в області паху.

Пахвовий лімфаденіт - це запалення (частіше гнійне) лімфатичних вузлів у пахвовій області. Викликається, як правило, стафіло-і стрептококовою флорою, яка потрапляє до лімфовузлів.

Підщелепний лімфаденіт – процес, у якому запалюються лімфатичні вузли, розташовані під нижньою чельстью.

Проказа - це захворювання, яке викликається інфекцією, яке вражає шкіру та периферичну нервову систему людини.

Псевдотуберкульоз, або далекосхідна скарлатиноподібна лихоманка – це гостре інфекційне захворювання шлунково-кишкового тракту, печінки та шкірних покривів, що характеризується інтоксикаційно-лихоманковим станом організму. Збудниками хвороби є псевдотуберкульозні палички.

Пташиний грип (класична чума птахів) – інфекційна остраявірусна хвороба, яка вражає людину та птахів. Для даного захворювання характерно ураження всіх органів дихання, травлення, що часто призводить до смерті.

Ранева інфекція – це ускладнення при загоєнні рани внаслідок потрапляння до організму потерпілого патогенних мікробів з подальшим появою запалення.

Пика - інфекційне захворювання вірусної природи, що викликається стрептококами.

Сальмонельоз – гостре інфекційне захворювання кишечника, що викликається рухливими бактеріями роду Salmonella.

Свинка (епідемічний паротит) - інфекційне захворювання, що викликається РНК-вірусом сімейства параміксовірусів, що характеризується ураженням залозистих органів та центральної нервової системи (слинних залоз, сім'яників, підшлункової залози).

Свинячий грип – грип А (H1N1) (каліфорнійський грип) – низка захворювань тварин та людей. Провокують хвороби штами вірусу грипу.

Сепсис – інфекційна хвороба, розвиток якої провокують різні патогенні збудники. Характерно утворення первинного вогнища з повторною гематогенною дисемінацією збудників, внаслідок чого відбувається ураження різних систем та органів організму людини.

Сибірка - особливо гостре інфекційне захворювання, що викликається бактеріями Bacillus anthracis і супроводжується утворенням шкірних карбункулів або сепсисом.

Склерома - хронічна інфекція, яку викликає паличка Фріша-Волковича (Klebsiella pneumoniae rhinoscleromatis). Виявляється запальним процесом з утворенням гранульом, рубцюванням та фіброзом слизових оболонок, що призводить до звуження деяких відділів дихального тракту.

Сонна хвороба (або африканський трипаносомоз людини) – інфекційне захворювання, яке викликається паразитом роду Trypanosoma.

Правець - інфекційне захворювання, що протікає в гострій формі і характеризується ураженням скелетної мускулатури та нервової системи, появою судом. Збудник хвороби передається контактним способом.

Висипний тиф - це гостре інфекційне захворювання, яке викликають рикетсії Провачека, проявляється у вигляді лихоманки та інтоксикації, розеолезно-петехіальної екзантеми, ураження серцево-судинної та центральної нервової систем.

Туберкульоз - це широко поширене у світі інфекційне захворювання, при якому уражаються зазвичай легкі, рідше інші органи та системи, аж до головного мозку, печінки, нирки.

Туляремія - це інфекційний гарячковий стан, який виникає внаслідок проникнення збудника в шкіру або в організм. Лікарі стверджують, що туляремія – це захворювання жителів сільської місцевості, але зараз дедалі частіше цю хворобу спостерігають і у міських жителів.

Холера – це особливо небезпечне гостре кишкове інфекційне захворювання, яке викликається мікроорганізмами виду Vubrio cholerae. Збудники мають джгутики, рахунок чого можуть швидко рухатися. Хвороба відрізняється здатністю масового ураження досить швидкий період. Характерна фекально-оральним зараженням, ураженням тонкого кишечника, діареєю, блюванням, рясною втратою рідини, що призводить до зневоднення, гіповолемічного шоку та смерті.

Цитомегалія - це інфекційне вірусне захворювання, збудником якого є ДНК-вірус герпесу.

Цитомегаловірус – рід вірусів, які належать до сімейства герпесвірусів (Herpesviridae).

Цитомегаловірусна інфекція – інфекційне вірусне захворювання людини, яке передається статевим шляхом, а також через слину та материнське молоко. На сьогоднішній день практично всі люди є носіями цього вірусу.

Чума – гостра, зоонозна, трансмісивна та особливо небезпечна інфекція, для якої характерна важка інтоксикація, сепсис, що поєднуються із серозно-геморагічним запаленням у легеньких, лімфатичних вузлах, а також інших органах. Дане захворювання дуже заразне і має високу летальність.

Шигельоз (дизентерія) – низка інфекційних захворювань, викликаних бактеріями роду шигел, які характеризуються загальною інтоксикацією організму, а також ураженням кишечника. Механізм передачі – фекально-оральний.

Екзантема раптова (ЕВ) – гостра інфекційна хвороба, що викликається типом HHV-6 та HHV-7 вірусу герпесу людини. Супроводжується погіршенням загального стану хворого та появою на його шкірному покриві дрібноплямистого висипу.

Ерізипелоїд (ЕРЗ) – гостре інфекційне захворювання, яке відноситься до групи бактеріальних антропозоонозів. Супроводжується переважним ураженням шкірного покриву та суглобів.

Ящур (ЯЩ) – гостре інфекційне захворювання, яке відноситься до групи вірусних антропозоонозів. Супроводжується лихоманкою, інтоксикацією та афтозним ураженням слизових оболонок та шкірного покриву.