Дерматофітія - причини та ознаки дерматофітій

Залежно від виду тканини, що уражується, класифікують такі категорії дерматофітій:

• Епідермофітія. Поразка рогового шару епідермісу.
• Трихофітія. Поразка рогового шару епідермісу та волосяного покриву.
• Оніхомікоз. Поразка рогової маси нігтів.

По локалізації поразки поділяють такі види хвороби:

• дерматофітія стоп та кистей;
• пахова дерматофітія;
• дерматофітія гладкої шкіри та великих складок;
• дерматофітія тулуба;
• неуточнена дерматофітія;

Причини

Хвороба спричинена грибами дерматофітами. Дерматофіти класифікуються на геофільні, зоофільні та антропофільні, залежно від місця їх існування. Геофільні мікроорганізми можуть спровокувати захворювання і у тварин, проте їх традиційним середовищем проживання є ґрунт. Представники зоофільної та антропофільної категорій походять від населяючих ґрунт сапрофітів, що руйнують кератин. Зоофільні збудники можуть передаватися людині, якщо мають спорідненість із її кератином. Зараження виникає при контакті з твариною або через шерсть, яка може бути на побутових предметах. Основний відсоток зараження забезпечують антропофільні види. Це зараження має епідемічний характер.

Симптоми

Основні симптоми даного захворювання:

• Епідерматофітія характеризується червоними утвореннями, що лущиться.
• Трихофітія супроводжується виникненням безлічі невеликих вогнищ. Волосся стає тьмяним і слабким, біля основи мають білий чохол. Спостерігається набряклість шкіри в осередку, яка вкрита дрібними лусочками.

Дерматофітія стоп і кистей супроводжується утворенням почервоніння, еритеми, лущення, ороговіння шкірного покриву, формування пухирів.

При пахвинній дерматофітії спостерігаються великі осередки, що лущаться, і еритеми. Утворення мають червоний, жовто-коричневий, бурий відтінки, краї вогнищ виділяються папулами та пустулами. При дерматофітії тулуба спостерігаються дрібні або великі утворення, що лущиться, мають чіткі межі. Дерматофітія гладкої шкіри та великих складок характеризується утворенням вогнищ, що мають кільцеподібне зростання та фестончасті обриси. Поширення утворень від центру до периферії виглядає як кільце, що збільшується, в центрі якого спостерігається лущення. При оніхомікозі спостерігається ураження нігтів рук та стоп. Нігті ущільнюються, набувають сірувато-брудного забарвлення, зруйновані по краях.

Діагностика

Основне завдання лабораторних досліджень полягає у виявленні збудника в матеріалі. Уражений матеріал: волосся, нігті, лусочки обробляється розчином лугу для того, щоб при мікроскопуванні були видні лише маси гриба. Якщо при дослідженні видно нитки міцелію або ланцюжка конідії, ставиться діагноз. При необхідності можуть проводитись додаткові дослідження. Для оперативної діагностики застосовується люмінесцентна лампа Вуда, при освітленні якої частинки гриба набувають світло-зеленого відтінку.

Лікування

У лікуванні дерматофітії застосовуються всі системні протигрибкові препарати, а також різні антимікотики та антисептики для зовнішнього використання. Кошти з ширшою дією належать до категорії азолів: кетоконазол, флуконазол, ітраконазол. Асортимент антимікотиків для зовнішнього застосування має десятки різних форм та регулярно оновлюється.

При дерматофітії волосяного покриву голови місцеве лікування не застосовується, оскільки не є ефективним. Пріоритетним методом лікування цього виду хвороби є системна терапія. Стандартом терапії дерматофітії волосяного покриву голови є гризеофульвін. У лікуванні дерматофітії нігтів застосовують комплексну терапію. Місцеве лікування припустимо при початковій стадії хвороби або поодиноких ураженнях. Також інноваційні зовнішні засоби включають протигрибкові лаки для нігтів. Для застосування внутрішньо призначаються такі препарати як флуконазол, ітраконазол, тербінафін і т.д. У терапії дерматофітії стоп та кистей застосовуються як засоби для зовнішнього використання, так і системні препарати. Антимікотики для зовнішнього застосування включають креми, мазі, спреї і т.д.

При хронічній формі мікозу стоп, кистей чи гладкої шкіри, використання місцевих засобів недостатньо. У таких випадках дерматологи призначаються тербінафін, інтраконазол і т.д. Аналогічні схеми лікування використовуються за інших видів хвороби.

Профілактика

Профілактика грибкових інфекцій полягає у дотриманні наступних принципів:

• Дотримуйтесь чистоти та сухості шкіри.
• Регулярно змінюйте нижню білизну, одяг та шкарпетки.
• Усі предмети особистого користування мають бути індивідуальними.
• Обробляйте шкіру дезінфікуючими засобами після водних процедур у лазні, басейні, відвідування тренажерного залу та інших громадських місць.
• Насухо витирайте ноги після водних процедур або відвідування спортзалу.
• Не ходіть босоніж на пляжах та громадських місцях.
• Уважно оглядайте шерсть домашніх вихованців та при підозрі на лишай звертайтеся до фахівця.
• Перед використанням предметів у спортзалі переконайтеся, що вони чисті.