Бічний аміотрофічний склероз

Причини захворювання:

• інфекційні захворювання, спричинені вірусами;
• інтоксикація речовинами хімічної промисловості;
• нестача вітамінів;
• травми, спричинені електричним струмом;
• ускладнення після оперативного втручання;
• генетична схильність;
• нез'ясована причина.

Симптоми бічного аміотрофічного склерозу:

• оніміння кінцівок;
• посмикування м'язів, судоми язика;
• порушення рівноваги;
• відвисання стопи;
• потовщення в області гомілки;
• порушення мови та проблеми з ковтанням.

Складність діагностики полягає в тому, що схожі симптоми спостерігаються і за хвороб інших систем. Тому більшість тестувань проводиться для виключення інших захворювань. Крім загального клінічного аналізу сечі та крові потрібно:

• ЕНМГ (електронейроміографія);
• ВАК (біохімічний аналіз крові);
• спірограма (для виключення хвороб дихання);
• пункція спинного мозку (для виявлення розсіяного склерозу);
• R-графічне обстеження.

У липні 2014 року проводилася благодійна акція Ice Bucket Challenge, за допомогою якої вдалося зібрати понад 40 мільйонів доларів для підтримки хворих на біковий аміотрофічний склероз.

Лікування бічного аміотрофічного склерозу спрямоване на полегшення симптомів та загальне зміцнення організму. Спостереження у лікаря повинно проводитися не рідше 1 разу на 3 місяці для вимірювання ваги, індексу маси тіла та життєвої ємності легень. Зміни показників допомагають відкоригувати фізичну активність, харчування та способи догляду.

Внаслідок дихальної недостатності пацієнта спочатку переводять на апарат для неінвазивної вентиляції легень, а потім – на стаціонарне обладнання штучної вентиляції.

----

Нутриціолог для схуднення https://mydietolog.pp.ua/ 

----

Харчуються хворі за допомогою гастростомії. Це спеціальна трубка, один кінець якої введений у шлунок, а другий залишається зовні та служить для подачі подрібненої їжі.

Для покращення рухових функцій слід придбати спеціальне взуття для парезів м'язів стоп і м'який головотримач при паралічі шиї. Для рухів допоможуть тростини та ходунки, а на пізніх стадіях – інвалідний візок.

Медикаментозна терапія включає:

• «Рілузол» (основний та єдиний препарат цілеспрямованої дії);
• "Еленіум" (для зняття спазм)
• «Прозерин» (для полегшення ковтання);
• «Амітриптілін» (при підвищеному слиновиділенні);
• «Ретабол» (для збільшення м'язової маси);
• транквілізатори та снодійні (при депресії та розладі сну);

Для ослаблення болю використовують нестероїдні препарати, а пізніх стадіях призначають знеболювальні наркотичні речовини.

Людям, які страждають на хворобу Шарко потрібен особливий догляд. Адже їхні розумові здібності не порушилися, і вони чітко усвідомлюють свої фізичні обмеження.

Для поліпшення якості життя їм потрібні спеціальні пристрої. Ліжко з витягом дозволить самостійно змінити положення тіла, коляска з кнопковим керуванням уможливить переміщення, а ноутбук розширить коло спілкування. У спеціалізованих магазинах можна замовити крісло, оснащення якого замінює туалет. Слідкуйте, щоб не утворювалися пролежні. Для цього тримайте в чистоті та сухості постіль та тіло хворого.

Перенести захворювання допоможе підтримка психолога. Причому його допомоги часто потребують також люди, які доглядають хворого. Адже дуже важко стежити за згасанням рідної людини, не маючи змоги зупинити хворобу.