Дитячі хвороби

Анемія - це стан, при якому знижується кількість гемоглобіну (білка, що містить залізо) і еритроцитів (червоних тілець) на одиницю об'єму крові. Як наслідок порушується постачання тканин киснем. Розвитку анемії у дітей сприяє фізіологічна незрілість та підвищена чутливість органів кровотворення.

Під апендицитом розуміють запальний процес в апендиксі, що протікає через активізацію кишкової флори, причина якої у закупорці його просвіту. Функція апендикса як придатка сліпої кишки, що за своєю будовою нагадує хробака, в людському організмі залишається нез'ясованою до кінця.

Аритмія – це перебої у роботі міокарда, послідовності та ритмічності збудження та скорочення його м'яза.

Артрит в дітей віком - це гостра ревматична група захворювань, що виникає при запальному процесі всіх елементів суглобів.

Астигматизм – дефект, у якому після заломлення (рефракції) в оптичних лінзах очі промені світла не сходяться на одну фокусну точку.

Асфіксія новонародженого (АН) – стан організму, пов'язаний з комплексом патологічних відхилень, обумовлених кисневою недостатністю та усуненням кислотно-лужного балансу у бік кислотності (ацидозом).

Атопічний дерматит (АТ) – генетично обумовлене запальне ураження шкіри. Не потрібно плутати атопічний, алергічний дерматити та харчову алергію. При такій симптоматиці вони мають різну етіологію.

Ацетонемічний синдром - це стан, при якому спостерігається дефіцит глікогену і, як наслідок, підвищена концентрація кетонових тіл (ацетону) в організмі, що періодично викликає напади блювання. Трапляється у 6% дітей, частіше у дівчаток. Розвивається після року, здебільшого проявляється до п'яти років і проходить до тринадцяти.

Баланопостит - це запальний процес, що поширюється на головку статевого члена та крайню плоть. Виникає у 6% хлопчиків віком до п'яти років.

Близорукість або міопія - це вид розфокусування зору, при якому спостерігається патологічна зміна (витягування, подовження) форми очного яблука. Цей дефект спостерігається у кожного четвертого чоловіка, що досяг повноліття. Пік захворюваності посідає 9-річний вік.

Хвороба Кавасакі – запальне захворювання артеріальних судин у дітей, яке характеризується підвищеною температурою, ознобом, висипом, різними ураженнями суглобів, шкіри, слизової оболонки рота.

Раптова екзантема - це вірусне захворювання, що характеризується несподіваними послідовними проявами лихоманки та висипу. Хвороба найчастіше виникає у дітей від півроку до трьох років.

Внутрішньоутробні інфекції (ВУІ) – захворювання плода чи новонародженого, викликані різними збудниками, зараження якими відбувається у період виношування чи родовому процесі. ВУІ посідають чільне місце серед причин дитячої смертності.

Під внутрішньочерепною родовою травмою розуміють розриви судин та крововиливу всередині черепа, отримані дитиною під час пологів, що призводять до різних церебральних та нейросудинних порушень. Серед усіх пологових порушень нервової системи на внутрішньочерепну травму припадає 10-20% випадків. З них летальним кінцем закінчується 10-12%.

Гідроцеле або водянка яєчка має на увазі скупчення в порожнині мошонки серозної рідини. Захворювання розцінюють як фізіологічне явище, яке найчастіше розсмоктується самостійно. Зустрічається у 10% однорічних дітей.

Вроджена міопатія – це патологія, що характеризується вродженими змінами генетично детермінованого типу, що відбуваються у м'язових тканинах.

Пилоростеноз – вроджена або набута патологія вихідного відділу шлунка, що ускладнює його прохідність та переміщення вмісту у дванадцятипалу кишку.

Природжений стридор – хвороба дітей раннього віку, для якої характерно гучне та галасливе дихання, що посилюється при кашлі та плачі.

Галактоземія – спадкова патологія обміну речовин, коли він порушується активність ферментів, необхідні трансформації галактози в глюкозу.

Гастрит – запальний процес у шлунку, який супроводжується дистрофічними змінами слизової поверхні. Дистрофічні зміни – ушкодження клітин епітелію, як наслідок – порушення шлункової секреції.

Гастродуоденіт – хронічне запалення шлунка, що супроводжується порушенням роботи дванадцятипалої кишки. Дуоденіт – пошкодження слизового покриву 12-палої кишки, спровоковане різними факторами.

Гельмінтози - це вид захворювань, що викликається нижчими багатоклітинними хробаками (гельмінітами). Потрапляючи в людину, вони призводять до інтоксикації органів та важливих систем життєдіяльності. З об'єктивних причин дитина частіше заражається через недотримання гігієни харчування.

Гемангіома – це доброякісна пухлина, що виникає у дитини внаслідок неправильного розвитку кровоносних судин під час внутрішньоутробного періоду.

Гемофільна паличка (інфекція інфлюенца) - це захворювання, що провокує ураження органів дихання та нервової системи, при цьому на будь-якому органі з'являються осередки гнійних ерозій. Ця недуга характерна для дітей і досить рідко зустрічається у дорослих.

Гепатит С – інфекційне захворювання, що виникає у паренхімі печінки, куди воно проникає безпосередньо з крові людини при зараженні вірусом гепатиту С (HCV). Основна його мета - гепатоцити (функціональні клітини печінки), що у синтезі холестерину, білка і жовчних солей. Їх брак вкрай негативно впливає на роботу органу. Тому при прояві у дитини характерних симптомів необхідно відразу звернутися за консультацією до педіатра або дитячого гастроентеролога.

Гепатобластома – це злоякісна пухлина печінки ембріонального походження, що проявляється у дітей віком до трьох років.

Герпетична ангіна - гостре інфекційне захворювання, що викликається вірусом Коксакі групи А або В. Є причиною раптового підйому температури, фарингіту та запальних процесів ротової порожнини.

Герпетичний (герпесний) стоматит – запальний процес у порожнині рота, що тягне у себе загальну інтоксикацію. Є наслідком потрапляння до дитячого організму герпесного вірусу.

Гідроцефалія (або водянка головного мозку) – захворювання, що викликає значне збільшення розмірів черепа через надмірне накопичення цереброспінальної рідини у шлуночковій системі мозку.

Гінгівіт – запальний процес, що відбувається у слизовій оболонці крайової ясна та міжзубних сосочків внаслідок негативного впливу різних факторів.

Гіперактивність - патологічний процес, що викликається мінімальними дисфункціями у роботі головного мозку. Характеризується надмірною активністю, неуважністю та загальною імпульсивністю.

Гіпоксія плода - це патологічний стан, який виникає при недостатньому постачанні киснем тканин та органів ембріона.

Гіпотеріоз – ендокринна патологія, поява якої зумовлена нестачею гормонів щитовидної залози або неефективністю їхньої діяльності на клітинному рівні.

Гіпотрофія – хронічний розлад, при якому у малюка відзначається дефіцит ваги. Найчастіше супроводжується погіршенням імунного захисту та терморегуляційної функції.

Гломерулонефрит - гостре або хронічне захворювання, що призводить до ураження ниркових клубочків. Може мати як інфекційну, і алергічну природу.

Головний біль у дітей виникає досить часто. Кожна п'ята дитина, яка навчається в початкових класах, страждає від головного болю. Щодо підлітків можна сказати, що вони дана цифра сягає 90%.

Головне передлежання плода - розміщення головки плода біля входу до малого таза.

Гомоцистинурією називається спадкова патологія, спричинена збоєм в обмінних процесах незамінної амінокислоти метіоніну. В результаті в плазмі крові накопичується продукт розпаду гомоцистеїн, що призводить до порушень роботи багатьох функцій і систем організму.

Грибкові захворювання шкіри - інфекційні хвороби, що викликаються паразитичними грибами. Приводять до ураження шкірного покриву та його придатків (нігтів та волосся).

Грип - гостре респіраторне захворювання, що викликається РНК-вірусами, супроводжується інтоксикацією організму і ураженням дихальних шляхів.

Дитяча розеола — це гостре інфекційне захворювання вірусного походження, що переважно вражає дітей до двох років.

Дитячі коліки – патологічний стан, для якого властиві функціональні гастроінтестинальні розлади, що супроводжуються нападами сильного, інтенсивного та тривалого плачу. Будь-який дисбіоз кишечника призводить до його розладу, не знешкоджує інфекція, щоб настала подібна клініка.

Дитячий церебральний параліч - це група захворювань, що супроводжуються порушеннями рухів, рівноваги та положення тіла внаслідок ураження м'язової системи та рухового апарату. Також спостерігаються мовні та інтелектуальні порушення у дитини.

Дефект міжшлуночкової перегородки - це вроджена вада серця у дітей старше 3 років. При цьому пороку є отвір у перегородці, що розділяє правий і лівий шлуночки.

Діатез – це схильність дитини до виникнення патологічних реакцій чи певних захворювань. Залежно від конкретного типу діатезу це може бути респіраторні інфекції, алергічні реакції, судомний синдром.

Дивертикул Меккеля – вроджена вада здухвинної кишки, пов'язана з неповним закриттям або зарощенням проксимального відділу жовткової протоки. Зазвичай він має трикутну форму з широкою основою на протилежній краю брижового стінці кишки.

Дисбактеріоз або дисбіоз кишечника - це зміна якісного та кількісного складу кишкової мікрофлори, при якому кількість "корисної" флори зменшується і відбувається процес заміщення її на патогенну або умовно-патогенну.

Жовтяниця у новонароджених (хвороба Госпелу) – це підвищення в крові рівня білірубіну, який накопичується в тканинах і надає шкірі, слизовим оболонкам та білкам очних яблук жовтуватий відтінок.

Затримка психічного розвитку (ЗПР) – це уповільнення темпів розвитку психіки та емоційно-вольової сфери, яке полягає в обмеженому запасі знань та уявлень про світ, недостатній рівень мислення та пам'яті.

Запор у дітей – це збої у роботі шлунково-кишкового тракту, які виявляються у скрутному випорожненні кишечника.

Імпетиго - поверхневе захворювання шкіри, при якому відбувається утворення нагноєнь та струпів. Є однією з найбільш заразних захворювань шкіри. Найчастіше розвивається у дітей.

Інфекція сечовивідних шляхів у дітей – це запалення у сечовивідній системі, що виникає внаслідок дії інфекційних мікроорганізмів.

Кашель у дітей - це процес, спрямований на те, щоб очистити легкі чи дихальні шляхи від мокротиння.

Кишкова інфекція у дітей – це захворювання шлунково-кишкового тракту, викликане бактеріями або інфекціями, що протікають з високою температурою, блюванням та проносом.

Кишкові коліки у новонароджених – це гострі епізодичні болі у животі, які зустрічають у дітей у перші півроку життя.

Висипання у дітей – прояв висипань на будь-якій ділянці тіла, які можуть бути симптомом різних захворювань. Висипання може носити алергічний характер, бути наслідком неправильної гігієни або ознакою перебігу в організмі дитини певного захворювання.

Коліт – це захворювання товстого кишечника, яке супроводжується його дисфункцією та запаленням слизової оболонки, що викликає серйозні болючі відчуття. За даними медичних досліджень, близько 15-20% випадків захворювання дорослих сягають корінням у дитячий вік.

Кон'юнктивіт – запальний процес слизової оболонки ока. Може бути наслідком реакції організму на зовнішній чи внутрішній подразник.

Тонка плівкоподібна перетинка, що з'єднує нижню частину язика з дном ротової порожнини, називається вуздечкою. У деяких ситуаціях вона здатна завдати ряд незручностей, пов'язаних із загальним розвитком.

Кір – являє собою гостре інфекційне захворювання, як дітей, так і дорослих, що передаються повітряно-краплинним шляхом, яке викликається РНК-вірусом. Супроводжується характерним плямисто-вузличним висипом на шкірі.

Кропив'янка (К) – захворювання шкірних покривів, яке характеризується еритематозними висипаннями. Ерітематозні висипання - червоні пухирі, що сверблять, і набряки, реакція організму на подразник (алерген) або прояв іншої хвороби.

Краснуха – інфекційне захворювання, збудником якого є вірус Rubella. Супроводжується характерним дрібнозернистим висипом червоного кольору.

Кривошия вважається досить поширеним захворюванням серед малюків, особливо серед новонароджених, як наслідок отриманих травм у процесі пологів. Виникає як самостійне захворювання, але може бути ускладненням і натомість інших хвороб.

Лактазна недостатність (ЛН) – це захворювання, що характеризується недоліком або відсутністю ферменту лактази, який бере участь у засвоєнні молочного цукру. Особливе значення має в дітей віком першому року життя, оскільки молочні продукти у тому раціоні використовуються максимально.

Ларингіт у дітей - це захворювання, що характеризується запаленням слизових оболонок гортані. Запальний процес відбувається зі змішаною симптоматикою. Ефективне лікування полягає у визначенні першопричини.

Лейкоз у дітей – це неопластичне захворювання кровотворної системи. Характеризується трансформацією певного типу клітини крові у злоякісну.

Лейциноз (захворювання клинового сиропу) – це спадкове захворювання, яке полягає у вродженому порушенні обміну речовин. Захворювання має аутосомно-рецисивний тип успадкування.

Лімфаденіт в дітей віком – це захворювання лімфатичних вузлів. Супроводжується запальним процесом, часто гнійним.

Лишай у дітей - захворювання, що відноситься до групи дерматозів інфекційного походження.

Лямбліоз у дітей – паразитарна інфекція, збудником якої є одноклітинний джгутиковий мікроорганізм (лямблія).

Менінгіт у дітей – запалення зовнішніх оболонок мозку (твердої, павутинної, м'якої) внаслідок нейроінфекції.

Мікроцефалія – це вроджена патологія, що характеризується зменшенням розміру черепа та головного мозку. Мікроцефалія супроводжується розумовою відсталістю різного ступеня.

Нетримання сечі у дітей згідно з загальноприйнятим визначенням - це специфічний розлад, через який контроль над сечовипусканням втрачається або позиви стають занадто частими порівняно з нормальним станом.

Недоношені діти – це група немовлят, які народилися з масою менше 2500 г і зростом менше 45 см у термін вагітності до 37 тижнів з обов'язковими ознаками функціональної незрілості органів та систем (центральної нервової, травної, дихальної, терморегуляції).

Нейрогенний сечовий міхур у дітей – функціональні розлади наповнення та випорожнення сечового міхура, пов'язані з порушенням механізмів нервової регуляції.

Неревматичні кардити у дітей – запальні ураження однієї або кількох оболонок серця, не пов'язані з ревматичною чи іншою системною патологією.

Недосконалий остеогенез, званий ще "кришталевою хворобою", недосконалим кісткоутворенням або хворобою Лобштейна-Фролика, це вроджена патологія, при якій дефект структурного білка кісткової тканини призводить до її неправильного формування.

Обструктивний бронхіт - це запальне захворювання бронхів з наявністю великої кількості густої в'язкої мокротиння, що заповнює їх просвіт. При цьому порушується вільне надходження повітря до нижніх дихальних шляхів, а потім – газообмін у крові.

Попрілості або “пелюшковий” дерматит – це неінфекційне ураження шкіри немовляти із залученням поверхонь, що зазнають найчастішого мікротравмування в умовах підвищеної вологості. Найчастіше цьому сприяють порушення санітарно-гігієнічних норм та правил догляду за малюком.

ГРВІ у дітей – гостре запальне ураження слизових оболонок дихальних шляхів, що викликається різними типами респіраторних вірусів.

Набряк Квінке у дітей - це алергічна хвороба, що характеризується появою вираженого набряку слизового епітелію.

Отит у дітей – запальне захворювання вуха з вираженим больовим синдромом та тимчасовим зниженням слуху.

Панкреатит - група захворювань та синдромів, при яких спостерігається запалення підшлункової залози.

Педикульоз - це паразитування вошей на частинах тіла, покритих волоссям. В результаті розвивається пошкодження шкірних покривів укусами та продуктами їхньої життєдіяльності.

Пелюшковий дерматит - це процес запалення тих ділянок шкіри, які стикаються з пелюшкою або підгузком.

Переломи кісток стопи та пальців у дітей – повне або часткове порушення цілісності кісток, що утворюють стопу.

Пієлонефрит – це захворювання нирок запального характеру, яке за несприятливих умов викликається низкою мікроорганізмів.

Пилоростеноз (ПСТ) – патологічний стан перших днів життя дитини, що проявляється порушенням прохідності пілоричного відділу шлунка внаслідок гіпертрофії м'язів воротаря (ПВ).

Плоскостопість в дітей віком – порушення форми стопи, у якому спостерігається опускання поздовжнього і поперечного склепінь, у результаті втрачаються її амортизаційні властивості.

Пневмонія – гострий інфекційно-запальний процес різної етіології, від якого смертність у світі становить близько 15%.

Прикордонні стани новонароджених – ознаки, зумовлені адаптацією організму немовляти.

Поліомієліт - це гостре вірусне захворювання, у якому уражається нервова система (переважно сіра речовина спинного мозку), і яке характеризується запальними змінами слизової оболонки носоглотки і кишечника.

Пупкова грижа в дітей віком – патологія, коли окремі внутрішні ділянки виходять за очеревину через пупкове кільце. Виявляється у вигляді виступу.

Рак шийки матки – новоутворення епітеліальної тканини з можливим поширенням інфільтратів та метастазів у сусідні та дальні органи. Найбільш поширене онкологічне захворювання – до 80% всіх випадків злоякісних пухлин статевих органів жінки.

Ранній дитячий аутизм - відхилення, що характеризується нездатністю встановлювати соціальні контакти та адекватно сприймати зовнішні обставини. Перші ознаки виявляються від народження дитини.

Рахіт – захворювання, при якому відбувається розм'якшення кісткової тканини внаслідок нестачі солей кальцію та фосфору в організмі. Зустрічається переважно у дітей, у дорослих розвивається у поодиноких випадках.

Ревматизм - патологічне запалення сполучної тканини, що має інфекційну природу.

Ретинопатія недоношених (РН) - захворювання органів зору, що виникає через недорозвиненість сітківки у дітей, які народилися раніше за термін.

Родові травми новонароджених – порушення у діяльності органів прокуратури та систем, що у дитини в утробі матері чи під час появи світ.

Цукровий діабет – хронічна хвороба, яка виявляється у підвищеному вмісті глюкози в крові внаслідок недостатнього вироблення гормону, який відповідає за її засвоюваність.

Сепсис новонароджених – інфекційне захворювання, причиною якого стають бактерії. Хвороба через кров'яне русло поширюється на весь організм.

Сірчаний корок – це механічна перешкода для проходження звукової хвилі в порожнину вуха на барабанну перетинку. Виникає внаслідок ущільнення вушної сірки та злущених епітеліальних клітин слухового проходу.

СВС – це зупинка дихання і серця, що раптово настала, з подальшою смертю на тлі повного здоров'я.

Синдром гемолітико-уремічний (ГУС) – рідкісне захворювання, яке призводить до тяжкого ушкодження ендотелію судин органів-мішеней.

Синдром гіперзбудливості - патологія у дітей, яка проявляється у вигляді неконтрольованої поведінки. Причиною стають порушення у роботі головного мозку.

Синдром Дауна – це форма геномної аномалії, коли каріотип представлений сорока сімома хромосомами замість нормальних сорока шести.

Синдром дихальних розладів - легенева недостатність у новонароджених, причиною якої стають недорозвиненість тканин і нестача речовини, що вистилає альвеоли зсередини.

Синдром Кавасакі (СК) – системна патологія, що гостро дебютує у ранньому дитячому віці (до 5 років), з переважним ураженням коронарних артерій (КА).

Синдром Патау (трисомія 13) - захворювання, для якого характерна наявність додаткової хромосоми 13 в клітинах. Розвивається це захворювання внаслідок хромосомної аномалії, що формується у спадковому матеріалі людини.

Синдром подразненого кишечника в дітей віком охоплює низку проявів дискомфорту в черевної порожнини дитини. Однак при детальному обстеженні шлунково-кишкового тракту не виявляється конкретне захворювання у жодному з його відділів або органі. Таким чином, це дискоординація функцій ШКТ. Така патологія спостерігається у 15-20% всього населення у світі, але більшість із них становлять діти.

Синехії у дівчаток - це злипання, зрощування малих статевих губ у дівчаток у ранньому віці (1-2 роки). Як стверджує статистика, у десяти відсотків дівчат віком до двох років спостерігається захворювання синехії.

Синехії у хлопчиків, або синехії крайньої плоті – це «злипання», зрощування головки статевого члена та внутрішньої сторони крайньої плоті, яке заважає оголенню головки статевого члена.

Скарлатина – інфекційне захворювання, що викликається специфічною хвороботворною бактерією (стрептокок групи А). Викликає ангіну, пропасницю, загальне нездужання та інтоксикацію, а також поява висипки на шкірному покриві. На початку перебігу хвороби хворі дуже небезпечні як джерело можливого зараження, що відбувається у вигляді побутового контакту.

Сколіоз – стійке викривлення хребта у бічній площині. Він викликає порушення у внутрішніх органах та значно знижує рухливість хребта.

Струс головного мозку – оборотне порушення у роботі центральної нервової системи, викликане зовнішнім травмуючим впливом. В основі розладу лежить короткочасна втрата контакту між нейронами.

Спазмофілія ― захворювання дітей раннього віку, що характеризується підвищеною нервово-м'язовою збудливістю та схильністю до тонічних та клонічних судом окремих груп м'язів.

Зрощення малих статевих губ (СМПГ) – патологія, яка виявляється у дівчаток, починаючи з віку.

Стафілодермія новонароджених – стафілококові інфекційні ураження шкіри, які можуть мати різні зовнішні прояви.

Стоматитом називається запалення, що утворюється на слизовій оболонці рота. Назва загальне групи подібних захворювань.

Стрептодерма - гнійно-запальне захворювання, причиною якого стають стрептококи. Ці мікроорганізми проникають у місця ушкодження шкіри.

Судомний синдром у дітей – це напад спастичних скорочень, що раптово розвивається, всіх скелетних м'язів або їх окремих груп. У основі розвитку лежать різні чинники, але клінічно проявляються однаково.

Тимомегалія – це значне збільшення вилочкової залози (її обсягу та маси). Таке захворювання схильні діти раннього (до 3-х років) і старшого віку. Дитина з цією патологією може в майбутньому мати алергію, ендокринні розлади, проблеми в онкології або страждати на аутоімунне захворювання. Тому малюкові потрібний регулярний огляд алерголога-імунолога та педіатра.

Токсична еритема – захворювання, яке характеризується поліморфними висипаннями на шкірі новонароджених. Розвивається протягом перших днів життя у 50% новонароджених. Відображає адаптаційний процес у немовляти до різних зовнішніх факторів та навколишнього середовища.

Тонзиліт – це мікробно-запальне захворювання внутрішнього лімфоїдного кільця або мигдалин. Пацієнти найчастіше називають цю хворобу ангіною.

Трахеїт у дітей – запалення трахеї, частини бронхіального дерева. Верхній її відділ межує з гортанню, а нижній розгалужується в масу бронхів. В основному поєднується з хвороботворним процесом в інших прилеглих відділах дихальної системи, наприклад, ларинготрахеїт, трахеобронхіт та ін.

Туберкульоз – інфекція, що викликається потраплянням до організму палички Коха.

Приглухуватість – порушення слуху, що може бути викликано пошкодженням слухового нерва чи анатомічної структури вуха.

Фарингіт – це інфекційно-запальне захворювання дихальних шляхів із залученням глотки.

Фетальний алкогольний синдром (ФАС) – розлад нервової системи та відхилення росту тіла у новонароджених, матері яких у період виношування вживали алкоголь (АЛК).

Цистит – урологічна патологія, запалення слизової оболонки сечового міхура внаслідок інфікування.

Діти, що часто хворіють (ЧБД) - це категорія дітей, які протягом року хворіють на простудні захворювання набагато частіше своїх однолітків.

Короста (скабієс) у дітей – паразитарна шкірна хвороба, збудником якої є свербіжний кліщ.

Ентеробіоз у дітей - зараження гельмінтами-гостриками (круглими хробаками). Характеризується періанальним печінням, болями в черевній порожнині, втратою апетиту та ін.

Ентеровірусні інфекції у дітей – хвороби, спричинені кишковими вірусами. Характеризуються широким спектром симптомів.

Енурез у дітей – безконтрольне сечовипускання уві сні, регулярне чи спорадичне.

Епіглоттит у дітей – запальний процес, викликаний бактеріальними збудниками, що охоплює надгортанник та гортаноглотку. Характеризується небезпечним життя перекриттям дихальних каналів.

Епілепсія у дітей – патологія головного мозку, що характеризується неодноразовими нападами, які трапляються без очевидних провокаційних обставин.

Ячмінь у дитини – патологія, при якій у війній фолікулі, а також суміжних сальних залозах накопичуються гнійні маси. Характеризується набряком, хворобливістю, набуханням судин.