Птоз - причини та ознаки птозу

За етіологією (причиною) виділяють:

• уроджений птоз;
• набутий птоз.

За вираженістю птозу:

• частковий птоз;
• неповний птоз;
• Повний птоз.

Причини:

Поява птозу спостерігається при порушенні нормальної роботи м'яза, що піднімає верхню повіку, яка іннервується окоруховим нервом (3 пара черепних нервів).

• Ці порушення можуть бути вродженими при патологічних пологах або порушення внутрішньоутробного розвитку.
• М'яз, що піднімає верхню повіку, може бути пошкоджена при травматичних процесах, після хірургічних втручань на обличчі, внаслідок розвитку рубцевої тканини, яка заважає повноцінному функціонуванню цього м'яза.
• Неврологічна патологія: інсульт або вогнище демієлінізації в області стовбура мозку, де знаходяться ядра окорухового нерва, а також ураження периферичного відділу окорухового нерва за межами стовбура головного мозку. При міастенії спостерігатиметься птоз повний або частковий ближче до вечора.
• Вікове ослаблення апоневрозу та м'язи, що піднімає верхню повіку, що спостерігається у людей похилого віку.

Симптоми:

• Коли пацієнт звернеться до невропатолога, то окрім опущення століття може пред'являти інші скарги у вигляді двоїння при погляді в різні боки (диплопія), особливо при погляді хворого на свій ніс.
• Якщо птоз пов'язаний з міастенією, то надвечір пацієнт скаржиться на підвищену стомлюваність очних яблук.
• Якщо довго пацієнт не звертається за медичною допомогою та лікуванням, то розвивається погіршення зору (амбліопія) або звуження полів зору.
• Якщо має місце ураження окорухового нерва, то крім птозу лікар при об'єктивному огляді виявляє косоокість (страбізм), що розходиться, розширення зіниці, зниження або відсутність прямої і співдружньої реакції зіниці на світло, параліч акомодації.
• Можливі ускладнення птозу у вигляді запалення кон'юнктиви та рогівки.

Якщо хворий з наявністю птозу довго не звертається за медичною допомогою, то у нього виробляється специфічний вираз обличчя з наморщеним чолом, внаслідок навмисного піднімання верхньої повіки за рахунок брів і постійно піднятої голови, щоб збільшити поле зору.

Діагностика:

Діагностика полягає в інтерпретації скарг, опитування та огляду пацієнта лікарем-невропатологом. Лікар при дослідженні проводить безліч проб виявлення основний причини захворювання. Для уточнення діагнозу та проведення його диференціювання лікар призначає додаткові методи дослідження: КТ (комп'ютерна томографія) головного мозку, МРТ (магнітно-резонансна томографія) головного мозку. Для проходження додаткових методів дослідження необхідно записатися до лікаря функціональної діагностики.

Для отримання більш детальної інформації про діагностику та лікування птозу невідомої етіології необхідно записатися на прийом до лікаря-невропатолога. Консультація невропатолога дозволяє встановити діагноз, призначити лікування, відновити втрачену функцію та усунути неприємні відчуття, пов'язані з косоокістю, двоїнням та іншими неприємними відчуттями при птозі верхньої повіки.

Лікування:

Початок лікування птозу проводиться виключно після проведення ретельного та повного обстеження. Призначає відповідне лікування лікар-невропатолог.

• У разі ураження апоневрозу або наявності вродженого птозу вдаються до оперативного втручання мікрохірургічним шляхом (пластична хірургія). Операція малоінвазивна та проводиться під загальною або місцевою анестезією.
• Якщо має місце неврологічна патологія, то лікується основне захворювання, що спричинило птоз (інсульт, розсіяний склероз, міастенія). Застосовується.

Профілактика:

• своєчасне виявлення птозу;
• проводити ретельне обстеження вагітних жінок;
• акуратне та малотравматичне ведення пологів;
• здоровий та міцний сон;
• не зловживати алкоголем та наркотичними речовинами;
• не вживайте невідомі ліки та не змінюйте дозу, призначену лікарем;
• режим праці та відпочинку;
• регулярна фізична активність;
• гігієна праці;
• раціональне харчування;
• своєчасне лікування захворювань, що спричиняють птоз (контроль цифр артеріального тиску);
• раціональне ведення післяопераційних ран.