Які бувають хвороби нервової системи

Агнозія – комплексне порушення сприйняття у свідомому стані. Можливе часткове чи повне ушкодження роботи органів, відповідальних прийом інформації, як ззовні, і із самого організму.

Амнезія - це патологічний стан, при якому відзначається нездатність запам'ятовувати, зберігати та відтворювати віддалені чи недавні події.

Аномалія Арнольда-Кіарі – вроджене захворювання, при якому мозок (один з відділів головного мозку) знаходиться безпосередньо в задній черепній ямці, хоча в нормі повинен знаходитися над великим потиличним отвором.

Апраксія - це стан, у якому людина втрачає здатність до виконання звичних дій. Тобто у хворого зберігаються сила в кінцівках та рухова активність, проте порушується пам'ять про послідовність дій.

Арахноїдальна кіста є порожниною, заповненою рідиною, яка виникає внаслідок розшарування арахноїдальної оболонки елементів центральної нервової системи.

Атаксія – це порушена координація рухів, статики та моторики. Порушується рівновага у різних положеннях (під час ходьби та стоячи).

Аутизм - це розлад, що впливає на взаємодію людини в соціумі, спілкування, поведінку та інтереси. Захворювання може знаходити свій вираз у різних формах, але воно завжди виникає внаслідок порушень процесів розвитку в головному мозку.

Базилярна імпресія – це патологія, яка характеризується вдавлюванням усередину черепа ділянки кістки потилиці у зоні краніовертебрального переходу.

Безсоння - це розлад сну, при якому людина не може виспатися. При цьому сон стає нетривалим чи неглибоким. Найчастішими причинами відхилення є психологічні проблеми, порушення звичного режиму, різні захворювання (серця, печінки та ін), застосування психотропних препаратів.

Бічний аміотрофічний склероз (БАС) – це тяжке захворювання нервової системи, яке характеризується вибірковим ураженням рухових нейронів у спинному та головному мозку. На сьогоднішній день ця недуга має хронічний і невиліковний характер.

Хвороба Альцгеймера – невиліковне дегенеративне поразка центральної нервової системи, у якому поступово погіршуються і губляться пам'ять, мова, логіка, спостерігається розлад інтелекту. Найчастіше хвороба розвивається у людей після 60 років.

Хвороба Вільсона-Коновалова чи гепатолентикулярна дегенерація – спадкове захворювання, у якому спостерігається порушення обміну міді у організмі. В результаті відбувається накопичення міді в печінці, головному мозку, що призводить до виникнення різних патологій.

Хвороба Паркінсона або тремтливий параліч – це повільно прогресуюче, ідіопатичне захворювання центральної нервової системи, що візуально виражається в порушенні рефлексів, треморі, м'язовій ригідності. У групі ризику перебувають люди віком 57-65 років.

Хвороба Піка або лобарний склероз – рідкісна хронічна, прогресуюча хвороба центральної нервової системи, яка характеризується атрофією та деструкцією кори головного мозку, особливо в області скроневих та лобових часток. Це захворювання зустрічається у людей старше 50 років. Тривалість життя хворих становить близько 6 років.

Вестибуло-атактичний синдром – поширена патологія, пов'язана з порушеннями роботи судинної системи людського організму. Патологічний процес починається з незначної симптоматики і далі призводить до виражених відхилень рухових функцій.

Вібраційна хвороба - захворювання, викликане тривалим впливом вібрації на організм людини і часто пов'язане з професійною діяльністю.

Вірусний менінгіт – запалення твердої мозкової оболонки, яке викликають фільтруючі віруси. Найчастіше даним захворюванням можна заразитися повітряно-краплинним шляхом або при контакті з хворим. Інкубаційний період інфекційного менінгіту становить до чотирьох діб.

Гангліоневрит - це захворювання, при якому відбувається запальна поразка ганглія з наступним приєднанням у процес запалення пов'язаних з ганглієм нервових стовбурів.

Гангліонейробластома - це недоброякісне неврогенне новоутворення, яке містить нейробласти та гангліозні клітини.

Геморагічний інсульт - раптовий внутрішньомозковий крововилив внаслідок розриву артерії при змінах артеріального тиску.

Гідроцефалія – неврологічне захворювання, яке провокує надлишок спинномозкової рідини (ліквору) у шлуночках головного мозку або порушення її нормального відтоку.

Гіперсомнія - стан людини, для якої характерний тривалий і надмірний сон. При гіперсомнії відбувається чергування денної сонливості та тривалого нічного сну.

Головний біль - це болючі відчуття, дискомфорт у голові, що локалізується в різних місцях - від лінії брів до потилиці. Головний біль сприймається як самостійне захворювання чи як симптом інших патологій.

Головний біль у скронях (цефалгія) – це відчуття дискомфорту в ділянці голови, яке може бути симптомом патологічного стану або різних захворювань, що протікають в організмі людини.

Головний біль у потилиці – це один з симптомів різних захворювань, що найчастіше зустрічаються, які характеризуються больовими відчуттями або дискомфортом в області потилиці (частково шиї).

Головний біль при вагітності – це дискомфорт або болючі відчуття, які локалізуються від лінії брів до потилиці. Головний біль при вагітності свідчить про зміни в організмі жінки, властиві їй у цьому положенні.

Запаморочення – це стан, спровокований різними навколишніми факторами, а також патологіями та захворюваннями, під час якого відбувається порушення рівноваги, відчуття нестійкості, хиткості, обертання навколишніх предметів.

Деменція - це зниження інтелектуальних здібностей мозку людини, у якому відбувається порушення запам'ятовування, концентрації уваги, логіки, навчання та відтворення раніше отриманих знань. Захворювання протікає повільно, дуже розтягнуте у часі і в усіх людей це відбувається індивідуально.

Депресивний невроз – один із видів розладів невротичного характеру, що проявляється гіподинамією, зниженим настроєм, загальмованістю реакцій.

Діабетична нейропатія - це поєднання різних симптомів ураження нервової системи, що виникають на тлі цукрового діабету.

Дискогенна мієлопатія - неврологічне захворювання, під час якого уражаються структури спинного мозку внаслідок здавлення міжхребцевим диском.

Дистрофічна міотонія Россолімо-Штейнерта-Куршмана – спадкове захворювання з повільно прогресуючим ефектом. У хворих спостерігаються атрофічні ознаки на м'язах шиї, обличчя, кінцівок, зниження інтелектуальних можливостей, аритмія.

Дисциркуляторна енцефалопатія – це хронічне та повільно прогресуюче захворювання судин головного мозку, яке проявляється поступовим погіршенням роботи всіх його функцій (ДЕП).

Доброякісна роландична епілепсія – один із видів епілепсії фокального типу, яка генетично детермінована. Виявляється хвороба у вигляді рідкісних, як правило, нічних нападів, судомних нападів, які стосуються однієї половини обличчя, горлянки та язика.

Дорсалгія - це збірне поняття, яким позначається будь-який біль у спині незалежно від походження.

Гикавка – неприродний стан дихання, результатом якого є короткі специфічні дихальні рухи, що відбуваються через поштовхоподібні скорочення діафрагми.

Інсульт - руйнівне порушення нормального постачання мозку кров'ю і всього кровопостачання цього органу, при якому даний гострий розлад може виникати або в конкретному вогнищі, або може бути загальне для всього органу ураження його функцій.

Ішемічний інсульт - гостре порушення надходження крові в мозок. З-поміж інсультів порушення за ішемічним типом становить понад вісімдесят відсотків.

Кіста головного мозку - це доброякісне утворення в порожнині мозку, що має кулясту форму, наповнене рідиною.

Кіста прозорої перегородки - це порожнинне утворення у вигляді капсули з щільними стінками, наповнене рідиною, і розташоване в порожнині мозку. Стінки кісти прозорої перегородки складаються з клітин павутинної оболонки, а наповнена вона ліквором – мозковою рідиною.

Кома – стан організму людини, що гостро розвивається, який загрожує його життю і характеризується втратою свідомості, порушенням роботи центральної нервової системи, пригніченням роботи органів дихання та серцево-судинної системи. Іноді є характеристикою зниження функції центральної нервової системи, у результаті може початися смерть мозку.

Люмбаго – гострий біль у поперековому відділі, що супроводжується постійним тонусом (напругою) м'язів спини. Симптоматика люмбаго схожа на симптоматику ревматизму, що нерідко призводить до постановки неправильного діагнозу.

Менінгіт – це запалення оболонок головного та спинного мозку. У збудливий процес найчастіше залучається м'яка мозкова оболонка, рідше – тверда мозкова оболонка.

Мігрень - це нападоподібний пульсуючий головний біль, який локалізується тільки в одній півкулі. Найчастіше захворювання зустрічається у жінок.

Міоклонія - це раптові хаотичні скорочення окремих м'язів чи всього тіла людини, як у активному стані, і у стані спокою. Міоклонія не вважається серйозним захворюванням. Мимовільне посмикування м'язів можливе при переляку або як здригання при дрімоті.

Міотонія - відноситься до групи нервово-м'язових захворювань, що характеризуються наявністю міотонічного феномену або "контрактури", що полягає в різкій скруті розслаблення м'язів після сильного їх скорочення.

М'язовий спазм (судоми) – стан, котрим характерні мимовільні скорочення певних груп м'язів чи однієї м'язи. Даний стан супроводжується ниючим і різким болем у ділянці спазму м'яза.

Нарколепсія – патологічний стан, у процесі якого відбувається ураження центральної нервової системи, внаслідок чого відбувається розлад сну. Цю патологію називають хворобою Желіно або пароксизмом непереборної сонливості. Найчастіше на нарколепсію хворіють чоловіки. Поширеність хвороби на 100 тисяч населення становить близько 30 осіб.

Порушення сну - це стан, у якому відзначаються суб'єктивні відчуття людини і скарги труднощі засинання, підтримання повноцінного сну та її недостатності.

Невралгія - це захворювання периферичного нерва, яке супроводжується сильними болями нападоподібного характеру в області його іннервації.

Невралгія сідничного нерва - це захворювання сідничного нерва, яке супроводжується сильними болями в області його іннервації.

Невралгія трійчастого нерва - це хронічне захворювання трійчастого нерва, яке супроводжується сильними болями нападоподібного характеру в області його іннервації.

Неврастенія – патологія нервової системи, що виникає при виснаженні, тривалих надлишкових фізичних чи психічних навантаженнях.

Неврит - це запальне захворювання, проявляє себе як біль за місцем проходження нерва, порушення чутливості, слабкості м'язів у охопленій запаленням області.

Неврит лицевого нерва – запальна патологія, яка торкається нерва мімічних м'язів на одній половині обличчя, що призводить до розвитку слабкості, зниження активності мімічних рухів або їх паралічу, асиметрії обличчя.

Неврит трійчастого нерва характеризується запаленням чутливості самого нерва та мієлінової оболонки. Сутністю цього захворювання є порушення роботи вегетативних та анімальних ділянок.

Неврози – це загальна назва категорії функціональних хвороб, що виникають внаслідок тривалих та серйозних стресів, депресій. Вони виснажують центральну нервову систему людини, викликають у неї відчуття тривожності, а також призводять до цілого ряду вегетативних патологій пітливості, прискореного серцебиття, патології роботи шлунка.

Нервовий тик - це неконтрольовані скорочення одного м'яза або цілої групи м'язів, що повторюються. Така знервованість може виявлятися в посмикуванні, різких рухах і навіть у мимовільних викрикуванні слів.

Непритомність - прояв недостатнього забезпечення головного мозку киснем та іншими поживними речовинами.

Олігофренія – це вроджена чи набута у ранньому дитинстві патологія, що супроводжується затримкою чи повною зупинкою розумового та психічного розвитком, і навіть порушенням інтелекту. Крім психологічних та розумових факторів, олігофренія накладає відбиток на емоції, мовлення та моторику людини.

Остеохондроз - це захворювання хребетно-рухового сегмента, що вражає насамперед міжхребцеві диски, та був - інші відділи хребта, нервову систему. Здавлювання спинного мозку та його корінців провокує біль у спині, оніміння кінцівок.

Остеохондроз хребта – дегенеративно-дистрофічне ушкодження міжхребцевих дисків, суглобових поверхонь хребців, зв'язкового апарату та прилеглих м'яких тканин.

Параліч – це дисфункція м'язів, повна чи часткова відсутність здатності скорочуватися. Параліч не є самостійним захворюванням, а є симптомом чи ускладненням основного захворювання чи стану організму.

Параліч Белла – найпоширеніша форма невриту чи паралічу лицевого нерва. Характерно стрімкий розвиток.

Паркінсонізм - це синдром, що проявляється у неврологічних хворих, для якого характерна наявність тихої мови та зниженої рухової активності.

Перинатальна енцефалопатія характеризується різноманітними ураженнями центральної нервової системи (ЦНС), які відбуваються під час знаходження плода в утробі, у процесі пологів або період неонатального розвитку.

Полінейропатія - це симетрично поширений патологічний процес, що виникає на тлі множинного ураження периферичних нервів.

Рак головного мозку - це внутрішньочерепне злоякісне утворення, що виникло в результаті неконтрольованого поділу клітин тканин мозку, лімфатичної тканини, мозкової оболонки, кровоносних судин, черепномозкових нервів або виникло в результаті метастазування первинної пухлини, що локалізується в іншому органі.

Розсіяний склероз - це хронічне захворювання аутоімунної етіології, яке характеризується ураженням провідників у спинному та головному мозку.

Синдром Гайє Верніке (захворювання Верніке, геморагічний верхній поліоенцефаліт Верніке) – стан, що характеризується ураженням середнього мозку, а також гіпоталамуса. Зазвичай розвивається при хронічному вживанні алкоголю.

Синдром Гійєна – це запальний процес у корінцях невідомої етіології, який характеризується руйнуванням оболонки спинномозкових нервів.

Синдром зап'ясткового каналу (тунельний синдром) – це одне із професійних захворювань, яке з'являється як результат травмування (здавлювання) зап'ясткового середнього канальця на руці. Це захворювання можливо як наслідок довгострокової монотонної роботи на комп'ютері.

Синдром Лея (підгостра некротизуюча енцефалопатія) – спадкове захворювання, яке супроводжується нейрометаболічним синдромом, який вражає центральну нервову систему. Найчастіше хворіють діти віком до двох-трьох років, але зустрічається і у дорослих і підлітків.

Синдром Луї-Бар – це імунодефіцитне спадкове захворювання, що виявляється мозочковою атаксією.

Синдром Туретта - це захворювання, що має хронічний перебіг та супроводжується тиками, мимовільними рухами, гримасуваннями, а також голосовими вигуками нецензурної лайки. Повна назва цього захворювання - синдром Жиля де ля Туретта, який був названий ім'ям хлопчика, який страждає на цю недугу.

Синдром хронічної втоми - це хвороба, що супроводжується стабільним безсиллям, яке не минає навіть після повноцінного відпочинку. Утворення СХП безпосередньо залежить від неврозу центральних регуляторних центрів вегетативної нервової системи, встановлене пригніченням функції частини, що відповідає за гальмівні процеси. Прогресуючими впливами на СХУ є незбалансований обсяг емоційно-інтелектуальної інформації. Найчастіше на СХУ хворіють підприємці, люди, які мають високу відповідальність у сфері праці, жителі великих міст.

Сирингоміелія – це захворювання, що повільно розвивається, що має хронічний характер течії, яке проявляється утворенням порожнин у структурі спинного мозку.

Судинна кіста - захворювання, особливою формою якого є кіста судинного сплетення. З'являється недуга внаслідок накопичення ліквору (мозкової рідини) у судинному сплетенні або інших структурах головного мозку плода.

Спинальна атрофія м'язів - це одне з гострих спадково-генетичних захворювань, що протікають з порушенням нейром'язових тканин. Ця хвороба вражає нервову систему і впливає її функцію.

Старе недоумство (сенильная деменція) – психічне захворювання, що виникає внаслідок органічних наслідків старіння в людей похилого віку. Характерні порушення з боку пам'яті, інтелекту, але при цьому порушення не торкаються свідомості.

Стрес – це захисна реакція організму або окремої системи на дратівливий фактор. Провідними вченими доведено, що кожній людині корисно відчувати стрес упродовж дня. Під час цього процесу виділяється гормон адреналін, що сприяє активній роботі серця.

Судоми – це раптове скорочення скелетних м'язів, у результаті відчуваються гострі болі, різної тривалості та інтенсивності. Це найбільш складний синдром, який дуже складно купірувати та вилікувати.

Таблетки від головного болю – це група медикаментозних препаратів, призначена для зняття різного роду головного болю: мігрені, болю напруження, судинного головного болю.

Тремор – мимовільне тремтіння кінцівок чи всього тіла.

Захитування (морська хвороба) - це хвороба, на яку хворіють практично 30% населення планети. Вона виражається при поїздках та плаваннях на човнах, катерах та суднах. Тяжкість захворювання залежить від швидкості руху, різкості, темпу і коливань похитування.

Хорея Гентінгтона - це захворювання, що характеризується прогресуючим і хронічним перебігом з наростанням хореічного гіперкінезу та недоумства.

Хронічна ішемія головного мозку – це процес прогресуючого погіршення постачання тканин мозку, який виявляється у головних болях, зниженні пізнавальних функцій, запаморочення, порушення рухових та координаційних процесів.

Церебральний атеросклероз ("старечий склероз") - захворювання, яке вражає артерії головного мозку і є одним з видів недоумства або судинних деменцій.

Енцефаліт – це запальний процес головного мозку під впливом різним фактором, є одним із найнебезпечніших захворювань людини. Ця хвороба може привести до смерті.

Епілепсія – це одне з гострих хронічних захворювань головного мозку. Воно характеризується частими епілептичними нападами.