Напади епілепсії у дітей

При цьому захворюванні відбувається порушення рухової, розумової функції, однак, ці порушення відбуваються лише на короткий проміжок часу. Людина втрачає свідомість, у неї починаються конвульсії.

Ознаки епілепсії у дітей та особливості перебігу цієї хвороби

Судомні конвульсії можуть виникати у дітей з різних причин. Необхідно вміти розрізняти ті напади, які викликані епілепсією та ті, що з'явилися внаслідок перебігу інших хвороб.

Іноді може спостерігатися так званий судомний синдром, при якому є якась специфічна причина, що впливає на нервову систему дитини та провокує головний мозок на епізоди безладної активності нервових клітин, які викликають конвульсії зі втратою свідомості.

У той самий час окремо виділяється епілепсія – хронічне захворювання, причину якого встановити не вдається.

Епілепсія як хронічне захворювання зазвичай проявляється саме в дитячому віці.

При появі у дитини судомних нападів необхідно в найкоротший термін записатися на прийом до лікаря-невропатолога, який зможе визначити точний вид захворювання та спробує зрозуміти його причину. Виробляються різного роду діагностичні процедури, які повинні викликати почуття страху чи хворобливих відчуттів в дитини. Наприклад, недавно були розроблені апарати для магнітно-резонансної томографії відкритого типу. Їхня конструкція дозволяє проводити обстеження внутрішніх органів дітям.

Важлива особливість судомного синдрому у дітей полягає в тому, що якщо він викликаний не епілепсією, а якоюсь іншою конкретною хворобою, то при нейтралізації даного каталізатора цього симптому судоми проходять самі собою. Існує також явище, назване фебрильними судомами. Воно виникає в дітей віком молодших 6 років.

Фебрильні судоми – це епілепсія. Триває цей стан близько чверті години, а викликається підвищенням температури тіла понад 38 градусів. Причому, якщо конвульсії не виходять за рамки згаданих 15 хвилин, то окремих заходів з усунення не потребують – досить просто збити температуру.

Якщо ж фебрильні судоми тривають більше 15 хвилин, дитині зазвичай виписуються спеціальні протисудомні препарати.

Ще одна специфічна форма судомного синдрому характеризується завмиранням та відсутнім поглядом дитини (6-7 років), увагу якої не можна привернути до кінця нападу. Такий напад є короткочасним та епізодичним. Хоча нерідко така форма недуги нервової системи проходить із віком. Іноді вона переходить і в іншу форму патології, пов'язаної з судомами, тому потрібна консультація лікаря-невропатолога.

Є й інші форми судомних нападів, які відрізняються одна від одної насамперед формою зовнішнього прояви. Так симптомами епілепсії є:

• втрата свідомості короткочасного характеру;
• судоми у різних групах м'язів, особливо – у кінцівках;
• мимовільні нахили голови або рухи тулуба;
• галюцинації нюхового чи зорового характеру;
• мимовільне випорожнення через втрату свідомості;
• «відключення» м'язів.

Для епілепсії характерна індивідуальна вираженість тих чи інших симптомів. Це захворювання може проявлятися в більш інтенсивній або слабкій формі, але при цьому тривалість нападу рідко перевищує кілька хвилин, якщо йдеться саме про хронічну епілепсію. Приблизно у кожному п'ятому випадку спостерігається передчуття нападу. Дитина може далеко не завжди попередити про свій стан оточуючим.

Перша допомога при нападі та лікування недуги

Епілептичні напади – це досить небезпечні епізоди, які загрожують здоров'ю дитини насамперед побічними наслідками, оскільки через втрату свідомості та контролю за тілом, малюк може завдати собі травми.

Госпіталізація необхідна у випадках:

• після першого епізоду конвульсії;
• якщо дитина все ж таки завдала собі каліцтва;
• якщо судоми продовжуються довше 5 хвилин (фебрильні судоми - виняток, вони можуть тривати довше);
• у разі, якщо спостерігається повторення конвульсії через дуже маленький проміжок часу;
• якщо спостерігаються перебої у роботі дихальної системи після закінчення нападу.

Під час самих нападів епілепсії в дітей віком слід прибрати всі небезпечні предмети, гострі речі. Дотримувати мову не потрібно, але слід перевернути дитину на бік, щоб захистити її від ядухи. Після нападу треба перевірити дихання. Необхідно уважно стежити за станом дитини і не давати їй ні їсти, ні пити доти, доки вона повністю не прийде до тями.

Судомний синдром лікується, насамперед, видаленням причини конвульсивних нападів. Іноді необхідне оперативне втручання, в ході якого хірург видаляє новоутворення, що викликає судоми, в мозку. Варто зауважити, що практика оперативного втручання при епілепсії ще не знайшла широкого застосування.

Медикаментозне лікування зосереджено на застосуванні антиконвульсантів та інших терапевтичних методах боротьби з епілепсією, які підбираються індивідуально для кожної дитини.

Популярними ліками є фенобарбітал. Невропатолог дуже ретельно розробляє курс лікування, тому вибір медикаментів остаточно визначається лише після діагностики.

При лікуванні епілепсії у дітей необхідні спеціальний режим дня та дієта, які також призначаються лікарем. Широко використовуються психотерапевтичні методи лікування. Успішність та показники ефективності при застосуванні медикаментозного лікування дуже високі – у 8 із 10 випадків спостерігається зникнення нападів. Іноді епілепсія відбувається сама з часом.