Адаптація першокласників до школи, методики, особливості дітей

Спочатку шкільні заняття переносяться важко практично кожною дитиною. Особливий режим дня, багато нової інформації, спроби швидше та краще за своїх однокласників виконати завдання вчителів. Діти по-різному адаптуються до школи. Одні звикають уже протягом 1-2 місяців та успішно навчаються без шкоди здоров'ю. Інші ж проходять процес адаптації на більш тривалий термін, який може тривати весь навчальний період, особливо це стосується першокласників. Звикання до школи пов'язане зі стресом, через який слабшає організм дитини, підвищується ризик розвитку захворювань та знижується ефективність навчання. Сучасні навчальні програми не особливо враховують це, і на голови першокласників «лягає чималий тягар». Щоб дитина з перших шкільних днів не стала відставати від однолітків, відчуваючи страх чи ненависть до навчання, потрібно створити для нього сприятливу атмосферу. Для цього потрібно проводити не тільки уроки за шкільною програмою, а й адаптивні заняття.

----

Новий каталог сайтів - https://goodwap.pp.ua/  - Без реєстрації.

-----

Вступ до школи вносить чималі корективи у звичне життя кожної дитини. Період адаптації у школі є досить складним для першокласників. Процес пристосування залежить від особливостей нервової системи дитини, його типу темпераменту, характеру, розумового розвитку. Більшість дітей, переступаючи шкільний поріг, почуваються в колективі досить тривожно та невпевнено. Це відбувається тому, що на відміну від попередніх поколінь, які виховувалися на колективних іграх у дворах, сучасне підростаюче покоління зазвичай проводить дозвілля біля телевізора чи комп'ютера. У них не розвинені елементарні навички спілкування, а також розуміння, як правильно поводитися в суспільстві. Через це найчастіше назрівають конфлікти з учителями та однолітками, які формують у свідомості дітей негативне ставлення до школи та до навчального процесу. З цього випливає, що навчити дитину спокійно адаптуватися до школи – основне завдання батьків, учителів та шкільних психологів. Найскладніший період психологічного та фізіологічного звикання першокласників до школи становить від 4 до 6 тижнів, а в ослаблених дітей – до 8 тижнів.

Особливості адаптації дітей, які йдуть у перший клас

Психологи виділяють три рівні соціально-психологічного звикання до школи дітей 6-7 років (першокласників):

• Високий рівень (56%) – адаптація до школи відбувається протягом перших двох місяців із початку навчання. Першокласник позитивно ставиться до школи; матеріал сприймає легко легко і повністю його засвоює, вирішуючи ускладнені завдання; прилежний, вказівки та пояснення вчителя слухає уважно, самостійно виконуючи необхідні доручення; виявляє помітний інтерес до самонавчання, користується повагою серед однокласників.
• Середній рівень (30%) – адаптація торкається тривалого періоду. Першокласник прихильно ставиться до відвідування школи, не відчуваючи негативних емоцій; засвоює нову інформацію з навчання, якщо вона викладена докладно та наочно, а також самостійно вирішує стандартні завдання; при виконанні завдань та доручень дорослих зосереджений та уважний, але необхідний контроль над процесом; підтримує дружні стосунки з багатьма однокласниками.
• Низький рівень (14%) – адаптація відбувається важко. Першокласник має негативне відношення до школи; часто скаржиться на нездужання; часто перебуває у пригніченому настрої; порушує дисципліну; навчальний матеріал засвоює фрагментами; при самонавченні не виявляє інтересу, а сам процес скрутний; підготовку до уроків проводить нерегулярно, під постійним контролем та спонуканнями до навчання з боку батьків та педагога; необхідні тривалі зупинки на відпочинок для збереження уваги та працездатності; для засвоювання нового матеріалу та вирішення завдань за зразком, необхідна значна допомога з боку; громадські доручення виконує без особливого ентузіазму, під контролем дорослих; дружбу не заводить, імена та прізвища знає лише у кількох однокласників.

Істотну роль адаптації до школи і успішному навчанні дитини грають комунікації, завдяки чому відбувається його психологічний розвиток. Лише за допомогою спілкування дитина може відчути і зрозуміти своє «я», визначитися в житті. Буквально на перших стадіях навчання у школі дитині необхідно відчути радість, пов'язану із спілкуванням. Якщо у нього виникають труднощі у створенні дружніх зв'язків, батькам треба допомогти. Щоб пробудити в дитини бажання навчатися в школі, батьки повинні підтримати своє чадо психологічно, розвиваючи бажання вчитися, хваляючи навіть за малі досягнення, налаштовуючи на успішні результати.

Дуже важко відбувається адаптація у дітей, батьки яких:

• піддають порівнянню досягнення своєї дитини;
• здійснюють тотальний контроль;
• рідко хвалять своїх дітей за їхні успіхи, а невдачі підігрівають докорами та роздратуванням;
• не проводять зв'язок між досягненнями дитини та її здібностями.

Не менш важлива людина для першокласника – її вчитель. Від того, як вчитель веде спілкування зі своїми учнями, залежить успішна адаптація до школи та навчання.

Завдання батьків

Що стосується умов, що сприяють комфортному психологічному стану та успішному навчанню школяра, до них насамперед належить режим дня. Він допомагає зміцнити здоров'я та волю, а також повністю використовувати час неспання. Батькам слід також створювати умови для отримання дитиною нових позитивних емоцій. Для цього сім'ї потрібно частіше відвідувати кінотеатр, театр, музей, зоопарк, парк відпочинку, разом займатися читанням книг та домашніми справами, намагатися обговорити все, що сталося протягом дня.

Батькам дуже важливо:

• створити дитині такі постійні умови, де вона зможе навчатися без сторонніх перешкод;
• розписати продуктивний режим дня;
• створити умови для якісного відпочинку дитини;
• вчасно годувати дитину та давати відпочити/виспатися;
• постійно займатися розвитком уваги дитини та вірою у власні сили;
• допомагати у боротьбі з розумовою лінню;
• обмежувати перегляд телевізора та комп'ютера;
• не вимагати з дитини понад її можливості;
• не навантажувати письмовими завданнями;
• заохочувати позитивне ставлення до навчання;
• вчити економити та цінувати кожну хвилину життя;
• намагатися розвивати добрі взаємини усередині сім'ї.

Якщо не дотримуватись цих пунктів, у дитини можуть виникнути труднощі з навчанням.

Завдання педагога

Складність адаптації першокласників до шкільного часу все більш актуальна для всієї освітньої системи.

Приходячи до школи, більшість дітей відчуває хвилювання та переживання. Виявлятися це може по-різному: одні діти намагаються привернути до себе увагу, інші ж, навпаки, говорять якомога тихіше, замикаються, насилу вступаючи у взаємодію з однокласниками та вчителями.

Звертаючи увагу на всі способи звикання до нового середовища та людей, варто відзначити, що кожному першокласнику необхідна допомога з боку батьків та вчителів.

Спочатку їм досить складно зорієнтуватися у невідомому просторі школи. Першокласники не знають або не відразу запам'ятовують правила поведінки в шкільних стінах, на уроках, їм необхідний певний період, щоб до них звикнути. Дітям також доведеться познайомитися зі своїми однокласниками та побудувати якісь взаємини. Буває, що й за кілька місяців не всі діти пам'ятають імена своїх однокласників. Усі ці моменти роблять процес адаптації сповільненим.

Грамотний педагог має можливість прискорити та пом'якшити процес адаптації дітей 6-7 років до школи у кілька разів. Це досягається завдяки тому, щоб допомогти першокласникам усвідомити, яким саме нормам поведінки в школі їм слід дотримуватися, чому це так важливо. Має сенс донести інформацію, необхідну для знайомства з поведінкою у школі, у структурованому вигляді. Для цього вчителі та шкільні психологи розробили та успішно застосували 6 занять з першокласниками.

Завдання занять з адаптації до шкільного процесу:

• створити комфортні умови для першокласників, які забезпечують емоційний спокій, почуття захищеності;
• створити доброзичливу психологічну атмосферу у класі;
• допомогти першокласникам засвоїти правила поведінки як школяра;
• створити комфортні умови для знайомства однокласників між собою;
• організувати позитивну взаємодію між дітьми;
• створити засоби для згуртованості дітей;
• ретельно ознайомитись з особливостями дітей класу, який веде педагог.

На заняттях застосовуються різні види обміну інформацією між учителем та школярами: ігри та вправи психологічного підтексту, творчі завдання з подальшим обговоренням результатів та узагальненням їх у формі спільних виставок.