Нейропсихологічна корекція: ознаки зниження нейродинамічних показників у дітей

І тоді в батьків молодших школярів з'являються численні скарги, пов'язані з проблемами шкільного навчання. Можна навести достатньо прикладів таких нарікань:

• дитина допускає «дурні помилки»: не пише з червоного рядка, «втрачає» літери, забуває застосовувати елементарне правило написання власних назв;
• не помічає своїх помилок на листі;
• дуже довго робить домашнє завдання, постійно потребує залучення дорослих до його виконання;
• відволікається під час уроків: не записує домашнє завдання, не чує вчителя тощо.

Увага, батьки: коли справа не в ліні

Найчастіше батьки намагаються вирішити проблему лише за допомогою посилення педагогічного впливу: намагаються більше займатися, «натягують» дітей, ведуть навчальні бесіди. Але не завжди проблема виявляється такими способами.

Дитина, незважаючи на навіювання старших, відчуває стійкі складності як на уроках, так і при виконанні заданого додому, не встигає за своїми однолітками у класі. І найсумніший розклад таких подій – втрата навчальної мотивації до закінчення початкової школи. Оскільки у малюка «довго не виходить», то перебування у хронічному стані неуспіх і труднощів просто демотивує його!

Тоді дитина відмовляється йти на заняття, прогулює уроки (у середній та старшій школі). У нього розвивається негативна самооцінка: учневі здається, що він безглуздий і нездатний.

Часто такі діти намагаються привернути увагу іншими, не соціально прийнятними способами: кривляються, гримасничають, пустують на уроках або зовсім їх зривають. Ця поведінка є вже вторинним дефектом, вказуючи на те, що проблема стала хронічною та інших способів її вирішення дитина не змогла знайти.

Якщо ситуація не вирішується педагогічними способами, це не означає, що малюк лінується чи впертий. Це вказує скоріше на те, що є проблеми в дозріванні, зумовлені нейропсихологічними механізмами. Адже вищі психічні функції, такі як мислення, мова, пам'ять, увага та інші пов'язані з мозковою активністю.

У когось окремі структури мозку розвиваються швидше, у когось повільніше. Несформованість деяких із них не дає можливості вирішити проблеми, що виникли у дитини, звичайними загальноприйнятими педагогічними способами.

Ознаки зниження нейродинамічних показників

Частими причинами малоуспішного навчання у школі є знижені нейродинамічні показники дитини або слабкий рівень мозкової активності. Такі діти швидко виснажуються, дуже довго сидять з домашнім завданням без зрозумілого результату, важко встають вранці в школу, через деякий час після виконання навчальної діяльності починають крутитися, крутитися на стільці, відволікатися, не можуть концентрувати свою увагу.

При цьому загальний інтелектуальний рівень дитини може бути досить високим. Про таких дітей кажуть: «Розумний, але лінується».

Зниження нейродинамічних показників дозволяє дитині повноцінно проявити свої інтелектуальні здібності. Часто до зазначених складнощів приєднуються неврологічні проблеми: тики, енурез, енкопрез, підвищена тривожність, емоційна нестійкість.

Дигностика та лікування

Що важливо вчасно зробити батькам? Першочерговим завданням для допомоги таким дітям стає проведення спеціальних нейропсихологічних заходів.

Нейропсихологічна корекція (нейрокорекція) спрямована на переструктурування порушених або дефіцитарних функцій мозку, створення можливостей для так званого дозрівання мозкових структур, а також для освоєння компенсуючих засобів, щоб дитина могла самостійно впоратися з виниклими труднощами.

• Основа для складання індивідуальної нейрокорекційної програми нейропсихологічна діагностика, що дозволяє точно визначити, як працює мозок маленького пацієнта, чи якісно він засвоює інформацію, як функціонують і повідомляються один з одним ліву та праву півкулі, наскільки мозкові структури дозволяють забезпечити ефективність розумової діяльності дитини.
• За результатами нейропсихологічної діагностики складається план індивідуальної корекційної роботи.

Важливо, що інтенсивне дозрівання мозку дитини завершується приблизно 10 років.

• У цьому віці вже сформовані основні комісури мозку (тобто шляхи, що забезпечують діалог правої та лівої півкуль). Далі еволюція мозку перетворюється на екстенсивний етап, тобто змінюється не якісно, а кількісно.
• У зв'язку з цим найсензитивнішим періодом для нейрокорекції є вік до 9-10 років. Після нього ефективність виправляючої дії знижується.

Як допомогти таким діткам?

Один із напрямів нейропсихологічної корекції - використання методів рухової активності. Комплекс спеціальних динамічних вправ дозволяє підвищити рівень активації мозку, нормалізувати м'язовий тонус, розвинути міжпівкульні взаємодії, сформувати довільну увагу, покращити показники сенсомоторної активності тощо.

p align="justify"> Дуже ефективно включення рухових вправ, освоєних дитиною в процесі нейрокорекції, у вигляді фізкультурних пауз при виконанні домашнього завдання. Важливим чинником для дітей є допомога батьків:

1. організація загальнозміцнювальних заходів (масаж, водні процедури, прогулянки після уроків);
2. дотримання режиму дня;
3. зниження навчальних та позанавчальних навантажень;
4. якщо стоїть питання про вибір секцій та гуртків, то краще, якщо вони будуть спортивними чи пов'язаними з рухом.

Батьки також можуть допомогти дітям контролювати час на виконання домашнього завдання, виділяти паузи 10-15 хвилин після кожної академічної години навчальної роботи. Якщо дитина має нервову систему, що виснажується, швидко втомлюється, рано починає ерзати на робочому місці - важливо виконувати навчальні завдання не більше 20 хвилин, після чого повинна слідувати перерва.

Також можна запропонувати школяреві різні форми самостимуляції нервової системи: наприклад, пом'яти руками та ногами подушечки з крупою, покатати ніжками під столом м'ячик тощо.

"Ні" гаджетам!

Часто у вигляді релаксу та перерви діти використовують перегляд телевізора або ігри на планшеті. Такі види «відпочинку» ще більше знижують показники нейродинаміки, виснажують дитину та призводять до посилення шкільних проблем.

Загалом дотримання цих рекомендацій, а також своєчасна нейропсихологічна корекція дозволять дитині зберегти бажання вчитися і навіть стати успішнішими - як у навчанні, так і в житті.