За якими симптомами діагностується хвороба Піка

Найчастіше в групу ризику потрапляють люди похилого віку (50-60 років), також було зазначено, що зі скаргами на проблеми в центральній нервовій системі більше звертаються жінки. За статистикою, середня тривалість життя при захворюванні на Піка становить 7 років.

Важливо знати, що визначити недугу дуже складно. Видимо зміни наступають на пізніх стадіях, тому його часто починають лікувати із запізненням.

Сучасна медицина досягла дуже високого рівня, але зміни мозку – це слабко вивчена область. Причини появи недуги досі невідомі. За результатами досліджень було виявлено фактори, що негативно впливають на ЦНС та провокують виникнення Піка.

• Генетична схильність. За статистикою, наявність недоумства у найближчих родичів значно збільшує ймовірність набути подібних проблем у літньому віці.
• Фізичні ушкодження голови. Струс може спровокувати відмирання частини нейронів та стати початком патології.
• Вплив на організм отруйними речовинами. Також можуть спровокувати психічний розлад тривале лікування лікарськими препаратами та наркоз.
• Перенесені психопатологічні розлади. Зокрема, сильну пригнічуючу дію на нервову систему має депресивний психоз.

Джерелами атрофії клітин можуть стати шкідливі звички, алкогольна, наркотична залежності, нестача вітаміну В і схильність до різних інфекцій.

Симптоматика Піка характерна для багатьох інших захворювань, пов'язаних із ЦНС та головним мозком. Вона залежить від ступеня ураження органу та тривалості перебігу хвороби. У сучасній медицині прийнято розділяти три основні фази.

Перша – супроводжується зміною свідомості та втратою колишніх моральних принципів. Хворий стає сексуально розбещеним і поводиться неадекватно. Також спостерігаються загальмованість рухів, порушення мови (повторення слів), галюцинації, марення.

Друга – характеризується переходом патології у осередкову форму. Хворий починає забувати нещодавно минулі події (амнезія), не може ясно висловити словами свою думку (афазія). Після цього відбуваються зміни у сприйнятті та тактильних відчуттях, порушується здатність правильно виконувати дії, особливо письмові чи математичні операції.

Третя – призводить до повного розладу інтелекту, настає недоумство. Такі люди потребують догляду та огляду через втрату зв'язку з навколишньою реальністю.

Важливо знати, що симптоми можуть з'являтися епізодично і лише на пізньому етапі стають постійними.

Діагностувати недугу досить складно. Пацієнтів оглядає лікар-психіатр. Він проводить збір анамнезу та оцінює нервово-психічний стан. При підозрі на деструкцію кори мозку проводять:

• магнітно-резонансну чи комп'ютерну томографію. Це дозволяє точно визначити ступінь ураження окремих частин мозку за отриманими пошаровими високоточними зображеннями;
• електроенцефалографію. Було відзначено, що при хворобах ЦНС сильно стоншується кора мозку, що призводить до зменшення в ньому кількості різних процесів.

На жаль, ефективного лікування захворювання немає. Проводиться замісна терапія. Пацієнту прописуються препарати, які полегшують симптоми (антидепресанти, протизапальні засоби, інгібітори МАО та інші). Також потрібен постійний догляд і турбота, через те, що люди, які страждають від зменшення об'єму клітин контролюючого органу, не можуть жити самостійно, а в деяких випадках несуть небезпеку для оточуючих.