Павло Бранд про роботу медичним директором клініки «Сімейна»

«Сімейна» філософія

Наше глобальне завдання – працювати, допомагаючи людям протягом усього їхнього життя. Ми ставимо собі завдання сімейної політики у наданні медичних послуг - до нас справді приходять сім'ями. Діти, які обслуговувалися в перших наших клініках, виросли і зараз приводять до нас своїх дітей.

Кадри вирішують усі

Це може прозвучати дещо пафосно, але кадри вирішують усе. Нам удалося зібрати колектив професіоналів. Крім того, важливу роль відіграє тривалість нашого існування на ринку – нашої мережі вже понад 18 років. Ми маємо певну кількість напрацьованих клієнтів, у нас є бренд, який викликає довіру у споживача. Це наші найголовніші переваги перед новими медичними клініками.

Чинник довіри

У нас у середньому 50 тисяч первинних пацієнтів на рік. Ми не займаємося комерційним «розкручуванням» пацієнта. Ви можете прийти, отримати якісну допомогу та повернутися через рік чи два, скажімо, вже з іншою проблемою.

Що стосується факторів, за якими пацієнт нас знаходить і затримується – це звичайно насамперед професіоналізм наших докторів. У сьогоднішніх реаліях лікар, найчастіше, стає важливішим за клініку.

Логістичне зручність, тобто розташування, відіграє не останню роль: практично всі наші клініки знаходяться поряд із метро, у густонаселених чи ділових районах.

Єдина інформаційна система - завдяки ній наші клієнти часто користуються одночасно двома чи навіть трьома філіями. Вранці пацієнт може біля будинку здати аналізи, а ввечері після роботи в клініці біля офісу отримати консультацію лікаря.

Існують клінічні бази, де пацієнти шукають лікарів – у тому числі за допомогою ресурсу Medbooking.

Наш пацієнт

Ми знаходимося у середньому ціновому сегменті. І наш пацієнт – представник того самого «середнього класу», працююча людина у найбільш працездатному віці від 20 до 50 років.

Але це не заважає нам так само ефективно працювати з людьми похилого віку та дітьми, тому що їх часто до нас приводять родичі.

Хто такий «добрий лікар»?

Стандартному пацієнту важко оцінити медичні якості лікаря. Говорити про те, що ми запрошуємо працювати виключно лікарів, які подобаються пацієнтам, було б неправильно. Тому що далеко не завжди якісні лікарі подобаються.

Пацієнт взагалі більше любить шарлатанів, як показує практика, інакше шарлатанів не було б. Вони процвітають краще за багато медичних світил. Тому ми звертаємо більше уваги на професійні якості лікаря. Звичайно, важливі і комунікативні навички, і здатність до навчання, здобуття нових знань.

У нас проводиться триетапна співбесіда, а потім кандидати проходять навчання. Звичайно, на той час ми встигаємо розібратися в навичках та особистості лікаря, перш ніж до нього на прийом потрапляє пацієнт.

Ідеальні стосунки «лікар-пацієнт»

Якщо одним словом відповісти, як мають виглядати взаємини лікаря та пацієнта, моя відповідь буде – «професійно». Усі люди різні: хтось чекає від лікаря співчуття та співчуття, довгих, розлогих розмов про своє здоров'я. А хтось хоче, щоб проблема була вирішена максимально швидко, максимально якісно та бажано більше до лікаря не потрапляти. Швидше це має бути тонка сонастройка у кожному окремому випадку.

Індивідуальний підхід та лікування хвороби в комплексі, а не конкретних симптомів – ось наші орієнтири.

Павло Бранд про роботу медичного директора

Мене запросив один із засновників мережі клінік «Сімейна» як менеджера. Я до цього часу вже здобув науковий ступінь і мав досвід управління у великій міській лікарні. Зараз у пріоритеті – керування, але медичну кар'єру я не закинув, веду прийом, спостерігаю складних пацієнтів.

Свої заслуги як медичного директора бачу, що мені вдалося сформувати прекрасний, професійний колектив.

А також створити відділ медичного аудиту, який моніторить величезну кількість документації, розробляє наші внутрішні протоколи на підставі міжнародних стандартів надання медичної допомоги пацієнтам незалежно від їхнього джерела фінансування. Чи це ДМС чи власні кошти пацієнта, допомога має надаватися всім однаково якісно.

Також я контролюю, щоб пацієнтів не розкручували на додаткові, не завжди потрібні обстеження. Це для нас табу. Пацієнт має повертатися до нас не тому, що ми призначили йому багато додаткових аналізів, а виключно з медичної обґрунтованості.

Я прихильник того, що медицина превалює над отриманням комерційної вигоди. Якщо буде якісне, а не кількісне надання медичної допомоги, то фінансовий зиск завжди прийде.

Високотехнологічність нерентабельна

Мережеві клініки не можуть бути високотехнологічними, інакше вони нерентабельні. Ми маємо високотехнологічний хірургічний стаціонар, де проходять малоінвазивні операції. У максимально скорочені терміни пацієнт отримує якісну допомогу. У день звернення вже може прооперуватися та виписатися через добу зі стаціонару та спостерігатися вже амбулаторно в одній із наших клінік поряд із будинком. Ми робимо практично повний обсяг хірургічних втручань, включаючи операції онкологічних хворих.

Що стосується амбулаторії, ми маємо всі необхідні можливості для обстеження пацієнта: це ультрозвукова діагностика, рентгенологічні методи, ендоскопія, кардіо та нейрофункціональні дослідження. А ось апаратів променевої діагностики – КТ та МРТ – у нас немає, бо утримувати їх знову ж таки нерентабельно. Але ми використовуємо апаратуру наших надійних партнерів.

Приватна медицина у України: падіння страхового ринку

Приватна охорона здоров'я розвиватиметься. Це досить прибуткова галузь економіки, тому що рівень приватної медицини зростає, поступово заміщаючи собою державну у деяких аспектах. Держава вже не може потягнути таке бюджетне навантаження, особливо у сучасних економічних умовах. Тому великі мережеві проекти й надалі розвиватимуться.

Але глобально, якісне посилення приватної медицини можливе лише за зміни всієї структури страхування. Якщо страхові компанії оплачуватимуть лікування, як у Європі це відбувається, не обмежуючи страхові програми, почнуть оплачувати якісь серйозні медичні втручання, то приватна медицина розвиватиметься ще потужніше.

Наразі страховий ринок падає, а медичний ринок зростає.

Тому людям доводиться віддавати свої гроші за надання кожної послуги, а не платити за одноразову страховку та отримувати послугу за її рахунок. Проте це ще й з тим, що у України немає культури страхування, що у багатьох країнах розвивалася протягом століть.

Державна охорона здоров'я: концепція доказової медицини

З одного боку, у державній системі величезна кількість висококваліфікованих фахівців, і це чудово. Хоча зараз цей відсоток почав падати, і багато «медичних розумів» йдуть у приватні клініки. Державна охорона здоров'я зараз перебуває у стадії реформи. І ця реформа, на мій погляд, «провалюється». Що буде далі сказати складно. Доступність надання медичної допомоги у державному секторі падає, що ми бачимо у збільшенні припливу пацієнтів до приватних медичних центрів.

Але проблема глобальна на мій погляд пов'язана навіть не з нинішніми реформами, а з тим, що реформа проводиться «не з того кінця». Важливим аспектом має бути тотальна зміна медичної освіти. І тоді на цьому тлі можна було б розпочати реформу системи охорони здоров'я.

Підготовка фахівців кульгає. Не можна вчитися за підручниками десятирічної давності. У сучасному світі оновлення медичних знань відбувається раз на півроку, а то й частіше. Ми маємо вийти на концепцію доказової медицини на державному рівні.

Повинні бути чіткі критерії доказовості, стандарти, протоколи та рекомендації, які не ангажовані фармацевтичними компаніями.

Тоді на підставі цього можна вивчати майбутніх лікарів, які цим користуватимуться. Сучасна медична наука змінилася на початку 90-х, коли з'явилася концепція доказової медицини , яка у нас, на жаль, досі не прийнята.

Проте є ще одна проблема. Ми не можемо в нинішній економічній ситуації повноцінно перейти на концепцію доказової медицини в країні, тому що вона передбачає однаковий стандарт надання послуг не тільки в лікуванні, а й у обстеженні, і в профілактиці, а також на однакове оснащення всіх лікувальних закладів. Але оснастити високотехнологічним обладнанням столичну федеральну клініку та лікарню у маленькому селі на Далекому Сході практично неможливо.

Це не означає, що деякі аспекти доказової медицини не можна впроваджувати вже зараз. Ми повинні позбавлятися ліків, методів та обстежень, які не мають доказової ефективності. Ми повинні повністю переглянути реєстр медичних спеціальностей - яких не вистачає, наприклад, лікарів-реабілітологів або альгологів (спеціалістів, що працюють з болем).

Ще один важливий момент: не буває хорошого сучасного лікаря без англійської мови. Не більше 10 15% лікарів сьогодні можуть читати та розуміти наукову інформацію англійською, і це велика прогалина. У нас дуже мало приділяється уваги немедичним аспектам медичної освіти. Ніхто не вчить лікарів спілкуватися із пацієнтами.

Є предмет "медична етика", яка викладається факультативно. Наприклад, у США складається спеціальний іспит за участю акторів, які імітують пацієнтів. Не приділяється у нашій освітній системі належної уваги та такій дисципліні, як медичне право. Лікар повинен знати і свої права та права пацієнта.

Як вибрати приватну клініку: 3 практичні поради

1. Тривалість існування над ринком. Важливий критерій. Не «виживе» клініка чи мережа, яка надає неякісні послуги, туди просто не ходитимуть люди.

2. Відгуки в Інтернеті. Чи варто звертати увагу на відгуки про клініку чи лікаря в інтернеті? Так, але треба розуміти, що пацієнти не можуть точно оцінити їхні професійні якості. Не найввічливішого лікаря можуть описати, як повного профана. А з погляду професійної він може бути гуру.

3. Постійність. Раджу звертати увагу на регалії співробітників та тривалість роботи на одному місці. Якщо лікар понад три роки приймає в одній клініці – це добрий знак.