Лікування сифілісу. Ціни, відгуки, рейтинги
Необхідність лікування сифілісу
За даними ВООЗ, сифіліс на сьогоднішній день є одним із найбільш соціально значущих захворювань. У порівнянні з серединою 90-х років, коли спостерігався пік захворюваності на сифіліс, кількість пацієнтів значно зменшилася. Проте багато хто з них приховує факт наявності сифілісу, намагаючись проводити лікування самостійно або за допомогою неофіційної медицини. Це призводить до збільшення кількості запущених форм, зокрема нейросифілісу.
Він характеризується незворотними змінами у центральній нервовій системі та не піддається лікуванню.
Дещо знизилася частота вродженого сифілісу. Це говорить про злагоджену роботу жіночої консультації та венерологів, своєчасну діагностику, правильно проведене профілактичне лікування сифілісу у вагітних.
Етапи лікування сифілісу
Підготовка
Лікування починається лише після комплексного обстеження пацієнта. Це необхідно для підтвердження діагнозу та розпізнавання стадії хвороби.
Діагностичний алгоритм при сифілісі складається з таких кроків:
- огляд пацієнта та збирання анамнезу;
- лабораторне обстеження;
- інструментальне обстеження.
Збираючи анамнез, лікар детально розпитує хворого про присутні скарги, після чого вони разом визначають час та ймовірну причину їхньої появи. Також з'ясовується кількість статевих партнерів. При огляді особлива увага приділяється стану шкірних та слизових оболонок, статевим органам, лімфатичним вузлам. Констатуються зміни, характерні для сифілісу.
При лабораторному обстеженні встановлюють наявність трепонем у вмісті шанкра, сифілід, гумм. Це роблять за допомогою мікроскопії у темному полі зору, реакції прямої імунофлуоресценції, полімеразно-ланцюгової реакції. Також проводяться різні серологічні тести, які мають на меті виявити антитіла до збудника сифілісу.
За показаннями застосовують інструментальні методи обстеження – рентгенографію, УЗД, КТ, МРТ. З їхньою допомогою встановлюється факт ушкодження внутрішніх структур організму.
На ранній стадії захворювання на лікування сифілісу може знадобитися близько двох-трьох місяців. На пізніших стадіях лікування може зайняти 1,5-2 роки, після чого настане тривалий період профілактики.
Процедура лікування
Основна група препаратів, що застосовується для лікування сифілісу – антибіотики. Вони можуть призначатися курсами або безперервно. Доза та тривалість лікування визначаються індивідуально та залежать від стадії сифілісу, маси тіла хворого, наявності супутньої патології, переносимості препаратів. Як терапія супроводу можуть призначатися імунні засоби, вітаміни, гепатопротектори, еубіотики. Найчастіше медики використовують антибіотики таких груп:
- пеніциліни;
- цефалоспорини;
- макроліди.
Бліда трепонема - один із небагатьох мікроорганізмів, який зберіг чутливість до препаратів пеніцилінового ряду. Бактерія не виробляє ферменти, що руйнують пеніцилін. Її білки не мутують, пристосовуючись до антибактеріальних засобів. Найкраще вони зарекомендували себе при лікуванні таких форм сифілісу:
- первинний;
- уроджений;
- нейросифіліс, за відсутності незворотних змін;
- третинний сифіліс після попередньої терапії тетрацикліном або макролідами.
Дуже добре зарекомендувало себе лікування сифілісу ін'єкціями простих пеніцилінів. Добова доза поділяється на вісім прийомів. Інтервал між вступом становить три години. Раніше медики практикували схему, за якою пацієнту на початку лікування вводили ударну дозу антибіотика. На сьогоднішній день вона втратила свою актуальність. До допомоги макролідів та цефалоспоринів медики вдаються вкрай рідко, переважно при індивідуальній непереносимості пеніциліну.
З макролідів найчастіше використовується еритроміцин. В наш час з'явився новий антибіотик із цієї групи – азитроміцин. Він також ефективний по відношенню до блідої спірохети. Абсолютним протипоказанням для його призначення є ВІЛ-інфекція у хворого.
З цефалоспоринів на лікування сифілісу використовується цефтриаксон. Цей препарат належить до цефалоспоринів третього покоління. Його можна використовувати для лікування сифілісу у вагітних, при вторинному та третинному процесі, прихованому сифілісі та при ураженні процесом центральної нервової системи. Для лікування вроджених форм сифілісу цефтріаксон не рекомендується. Це твердження є справедливим і для азитроміцину.
Гепатопротектори - ліки, які допомагають печінці впоратися з підвищеним навантаженням. Еубіотики сприяють відновленню нормального кишкового біоценозу. Ці засоби суттєво знижують ймовірність розвитку небажаних побічних ефектів при лікуванні сифілісу, зокрема дисбактеріозу. Засоби, що підвищують захисні сили організму та вітамінні комплекси, призначаються у період реабілітації.
Реабілітаційний період
Медична реабілітація показана хворим із ранніми формами сифілісу та уповільненою негативацією КСР. Її завдання – активізувати захисні сили організму. Для цього застосовують опромінення лазером периферичних лімфатичних вузлів, ін'єкції тималіну, тимогену, ретаболілу, комплексу вітамінів і мінералів. На додаток проводяться фізіотерапевтичне лікування – мікрохвильова терапія, УФО крові, надшкірна лазеротерапія.
Пацієнтам з пізніми формами сифілісу, з позитивними результатами серологічних аналізів реабілітаційну програму складає венеролог спільно з суміжними фахівцями.
Реабілітаційне лікування за цими методиками проводиться через 6-12 місяців після етіологічного лікування. Протягом року проводиться два-три лікувальні курси, тривалістю один місяць. Через 2 роки після основного лікування пацієнту, який переніс сифіліс, можна рекомендувати санаторно-курортне лікування.
Перш ніж зняти з обліку, хворому на сифіліс необхідно провести серологічне, а, за показаннями, і клінічне обстеження. Сифіліс можна вважати виліковним за дотримання таких умов:
- проведене лікування повноцінне, відповідає інструкціям;
- відсутні клінічні ознаки захворювання;
- негативні результати серологічного дослідження
Діти, які захворіли на придбаний сифіліс і приймають лікування, можуть відвідувати дитячі садки та школи після зникнення клінічних ознак.
Показання
Лікувати сифіліс слід у таких випадках:
- наявність симптомів, що були підтверджені внаслідок проведених обстежень;
- стався статевий контакт із партнером, хворим на сифіліс;
- неправильний курс лікування (повна відсутність лікування або його неправильна схема).
Вагітній жінці, яка перехворіла на сифіліс, призначається превентивне лікування. Воно проводиться терміном 22-25 тижнів. При повторній вагітності курс повторюють.
Протипоказання
Лікування не рекомендується за наявності наступних протипоказань:
- наявність тяжких несифілітичних захворювань печінки;
- поширені гострі запальні захворювання шкірного покриву;
- виразкова хвороба на стадії загострення; наявність гострих шлунково-кишкових захворювань;
- цукровий діабет у стадії декомпенсації;
- всі випадки кровохаркання та наявність важких форм туберкульозу.
При індивідуальній непереносимості фармакологічних препаратів пеніцилінового ряду лікування проводять альтернативними засобами – цефалоспоринами, макролідами.
Можливі ускладнення
Усі наслідки сифілісу умовно можна поділити на дві групи — ранні та пізні. Серед ранніх – це первинний та вторинний сифіліс – можна виділити такі:
- гангрена члена;
- менінгіт;
- неврит II та VIII пари черепно-мозкових нервів;
- орхоепідідіміт - запалення яєчок та їх придатків;
- ураження нирок та печінки.
Пізні наслідки поділяють групи залежно від впливу організм. Летальні наслідки - що призводять до смерті хворого на сифіліс - запалення та аневризму аорти, фіброз легень, бронхоектазія. До інвалідності призводить ураження кісткових структур у вигляді сідлоподібного носа, порушення цілісності твердого піднебіння. Пізній сифіліс, що протікає з ураженням центральної нервової системи, призводить до розвитку глухоти, проблем із зором, сухотки спинного мозку, прогресивного паралічу.
У вагітних сифіліс провокує викидень, дострокові пологи, антенатальну загибель плода. Ранній уроджений сифіліс є причиною смерті новонародженого. Пізній уроджений сифіліс закінчується інвалідністю та ранньою смертю.
Ціни та клініки
Діагностика та лікування сифілісу проводяться кваліфікованим та досвідченим лікарем-венерологом. На медичному інтернет-ресурсі зможете знайти відповідний медичний центр та спеціаліста, а також записатися на прийом.
Схожі новини:
