Список ендокринних захворювань за абеткою

Зоб дифузний - захворювання щитовидної залози, що супроводжуються рівномірним збільшенням розмірів та зміни функціональної активності.

Зоб вузловий - це група патологій, що включають всі відособлені новоутворення щитовидної залози, що характеризуються морфологічними ознаками.

Надлишок заліза - це розлад процесів обміну речовин, у якому відбувається активне всмоктування заліза та її накопичення внутрішніми органами організму людини.

Надлишок йоду – порушення природного балансу речовин в організмі через надто високий вміст у ньому йоду, що негативно позначається на щитовидній залозі.

Надлишок міді – це розлад обміну речовин людини, при якому відбувається надто велике надходження міді в організм, що веде до дегенеративних процесів та провокує появу низки захворювань.

Надлишок цинку - це порушення природного балансу елементів в організмі людини, що позначається на імунітеті, роботі та стані шлунково-кишкового тракту.

Йододефіцитні захворювання (йододефіцит) – це стани, що розвиваються внаслідок йодного дефіциту. Ці захворювання можуть коригуватися нормалізацією споживання йоду.

Кіста надниркового залози – це утворення на залозі, яке має вигляд порожнини, стінки якої складаються з клітин сполучної тканини, наповненої рідиною. Кіста наднирника відноситься до вроджених патологій і формується ще при внутрішньоутробному розвитку плода.

Кіста щитовидної залози – це доброякісне новоутворення, що є порожниною з рідиною, розташовану на поверхню залози.

Кістозний зоб – це захворювання щитовидної залози, яке характеризується неоднорідним збільшенням її тканин. Власне, кістозний зоб - це стадія переродження вузлового зоба.

Кортикостерома – це пухлинне утворення коркової речовини надниркових залоз, яке секретує надмірну кількість кортизолу.

Кретинізм – ендокринне захворювання, яке формується внаслідок нестачі гормонів щитовидної залози та характеризується розвитком незворотних порушень з боку нервового, соматичного та психічного розвитку. Розвивається як форма вродженого гіпотиреозу.

Лімфома щитовидної залози – одне з онкологічних захворювань, що вражає тканини щитовидної залози. Зустрічається досить рідко і зазвичай вражає людей старшого віку.

Мікроаденома гіпофіза - це доброякісна пухлина гіпофіза, яка формується із залізистої тканини та її розміри не перевищують 1 см.

Мікседема – це крайня важка форма гіпотиреозу, яка супроводжується своєрідним набряком шкіри та підшкірної клітковини. Захворювання розвивається внаслідок недостатньої секреції гормонів щитовидної залози.

Надниркова недостатність - це хвороба, яка виникає через малу секрецію гормонів кори надниркових залоз або регулюючої їх гіпоталамо-гіпофізарної системи.

Нецукровий діабет - це захворювання, яке супроводжується частим виділенням великого обсягу сечі та сильною спрагою внаслідок порушення водно-сольового балансу в організмі та зниження здатності нирок концентрувати сечу.

Пухлини гіпофіза - доброякісні або злоякісні новоутворення в передній або задній частині залози.

Пухлини надниркових залоз є доброякісні або злоякісні утворення з надниркових клітин.

Пухлина паращитовидної залози - новоутворення в тканині залози.

Пангіпопітуітаризм – це захворювання, яке супроводжується зменшенням концентрації гіпофізарних гормонів, гіпофункцією периферичних ендокринних залоз. Розвивається внаслідок деструкції аденогіпофіза.

Пролактинома - це активне доброякісне утворення передньої частини гіпофіза, яке виробляє гормон пролактин надлишку. Належить до доброякісних аденомів і є поширеним захворюванням, в окремих випадках може стати злоякісним. Гіперпролактинемія, що виникає при пролактиномі, спричиняє ановуляцію та безплідність у жіночої статі, а у чоловіків еректильну дисфункцію, гінекомастію та імпотенцію.

Псевдогіпопаратиреоз – це досить рідкісне захворювання кісткової системи, яке передається у спадок. Найчастіше супроводжується порушеннями фізичного та розумового розвитку. Імітує гіпопаратиреоз та характеризується порушеним обміном фосфору та кальцію.

Рак щитовидної залози – це злоякісне утворення, яке вражає щитовидку. Раку щитовидної залози передує поява доброякісних утворень, таких як зоб, аденома. Найчастіше стає злоякісною проліферуюча папілярна цистаденома. Існує багато варіантів будови пухлин злоякісного виду, але найчастішими бувають її епітеліальні форми. Одними з найнебезпечніших злоякісних пухлин вважаються саркоми та лімфосаркоми, а також дрібноклітинні та анаплазовані форми.

Цукровий діабет – це ендокринне захворювання, що характеризується ураженням підшлункової залози. Воно супроводжується порушенням ліпідного, білкового, вуглеводного обміну. Цукровий діабет обумовлений зниженням вироблення інсуліну або зниженням чутливості рецепторів до цього гормону.

Цукровий діабет другого типу – це ендокринне захворювання, підвид цукрового діабету, при якому вироблення інсуліну підшлунковою залозою не порушується. При цукровому діабеті другого типу страждає на чутливість рецепторів людського тіла до впливу на них інсуліну.

Цукровий діабет першого типу - це вид цукрового діабету, що характеризується ураженням паренхіми підшлункової залози зі зниженням або повним припиненням вироблення інсуліну, гормону, що стимулює засвоєння вуглеводів.

Синдром Іценка-Кушинга - це патологія, яка виникає внаслідок підвищеного виділення кортотизолу корою надниркових залоз або при тривалому лікуванні глюкортикоїдами.

Синдром Кушинга (гіперкортицизм, синдром Іценка-Кушинга) – комплекс специфічних патологій, обумовлений надмірною концентрацією в організмі глюкокортикоїдів надниркових залоз.

Тиреоїдит – хвороба щитовидної залози, яка найчастіше розвивається при різних патологічних процесах у залозі, що протікають із запаленням. Ця патологія залози має різний патогенез та етіологію.

Тиреотоксикоз (іноді гіпертиреоз) - стан щитовидної залози, який є результатом стійкого підвищення тиреоїдних гормонів щитовидної залози. Характеризується інтоксикацією організму при гіперпродукції гормонів щитовидної залози.

Триптофанурія – вроджена патологія метаболізму різної етіології.

Вузловий зоб - це сукупність захворювань щитовидної залози, котрим характерно розвиток у ній об'ємних вузлових утворень різного походження та морфології. У жінок захворювання, зване "вузловим зобом", зустрічається все ж таки частіше, ніж у чоловіків. Майже половина населення планети має хворобу.

Феохромоцитома – це гормонально-активна пухлина, яка виникає у мозковому шарі надниркових залоз. В результаті цього утворення виділяються у великій кількості специфічні речовини – катехоламіни (норадреналін, адреналін).

Функціональна автономія щитовидної залози – це захоплення йоду та продукція тиреоїдних гормонів, що відбуваються незалежно від впливу тиреотропного гормону.

Ендокринна офтальмопатія – патологічний процес, викликаний ураженням структури ока та порушенням функції окорухових м'язів на фоні захворювання щитовидної залози.

Ендокринна безплідність – сукупність гормональних відхилень: нерегулярність або повна відсутність овуляції, дисфункція щитовидної залози, гіпофіза, гіпоталамуса, яєчників, які призводять до порушення дозрівання яйцеклітини.