Кіста молочної залози - причини та ознаки кісти молочної залози

Кісти молочної залози класифікуються за кількома факторами:

• За розмірами: мала кіста (діаметром від кількох міліметрів до 5 см.) та гігантська кіста (діаметр понад 5 см.).
• За формою: круглі, овальні, неправильної форми.
• За кількістю вузлів: поодинокі та множинні.
• За ступенем розростання: типові (обмежені своєю капсулою) та атипові (що проростають у регіональні тканини).

Причини

Причини утворення кісти молочної залози чітко визначено:

• Гормональний дисбаланс, спричинений дисфункцією або полікістозом яєчників, ендокринні захворювання, стреси, депресії.
• Тривалий прийом гормональних препаратів контрацептивів.
• Переривання вагітності (аборти).
• Запальні гострі та хронічні захворювання репродуктивної системи.
• Генетична схильність до утворення кіст.

Жирові кісти утворюються внаслідок закупорки сальних проток. Такі кісти можуть розташовуватись як у тканинах молочної залози, так і безпосередньо під шкірою.

Симптоми

На початковій стадії, коли кіста досягає в діаметрі лише кілька міліметрів, патологія протікає практично безсимптомно.

• У передменструальний період, коли груди стають чутливими, в області новоутворення виникає дискомфорт у вигляді болю, що тягне.
• На пізнішій стадії, коли кіста стає більших розмірів, жінка відчуває розпирання, біль, що тягне.
• Велика кіста легко пальпується: вона має форму шишки, яку видно візуально.
• На пізніх стадіях кіста може призводити до асиметрії грудних залоз.
• Вкрай рідко забарвлення соска, ореолу та шкіри на ураженій ділянці може змінювати колір.

Діагностика

На початковій стадії кісту найчастіше виявляють при діагностиці інших захворювань: маючи невеликі розміри та безсимптомний розвиток, кіста не пальпується.

На пізнішій стадії виявити кісту можна самостійно при самообстеженні: ущільнення добре пальпується, іноді видно візуально.

Для уточнення діагнозамамолог або гінеколог призначає низку діагностичних процедур:

• Мамографія дозволяє отримати інформацію про розміри та форму кісти, кількість вузликів.
• УЗД молочної залози для дослідження стінок капсули та вмісту кісти.
• МРТ молочної залози може бути призначений для уточнення розмірів, місця локалізації, структури кісти.
• Біопсія-забір матеріалу щодо гістологічного дослідження щодо злоякісних клітин.

Лікування

Лікуванням кісти займається гінеколог, мамолог та ендокринолог – це залежить від причини її появи.

Медикаментозне лікування спрямоване відновлення гормонального балансу, зняття запальних процесів органів статевої системи.

Що стосується безпосереднього кісти, то її лікування полягає в тонкоголкової пункції (видалення рідини з порожнини кісти) та подальшої склеротерапії (введення в порожнину лікарських препаратів). Процедура проводиться під УЗД-контролем. Такому лікуванню піддаються одиночні кісти, які містять злоякісні клітини і внутрипротоковыепаппиломы.

Множинні та багатокамерні кісти, схильні до озлокачествлення, видаляються за допомогою секторальної резекції. Це щадна операція, яка не впливає на функції молочних залоз.

Профілактика

Основними профілактичними заходами є:

• Відвідування мамолога один раз на рік гінеколога 2 рази на рік для огляду та можливо проходження УЗД молочної залози.
• Щомісячне самообстеження молочних залоз.
• Відвідування ендокринолога та здавання крові для дослідження гормонів.

Кіста молочної залози частіше зустрічається у жінок, що не народжували. У більшості випадків кіста може розсмоктатися самостійно після пологів та годування груддю.