Нейросифіліс - причини та ознаки нейросифілісу

Існує кілька класифікацій цієї недуги.

За анатомо-клінічною ознакою нейросифіліс поділяється на:

• мезенхімний – характерно ураження оболонок та судин мозку (головного чи спинного). Визначається як ранній нейросифіліс;
• паренхіматозний – патологічна зміна речовини мозку Належить до пізнього нейросифілісу.

Згідно з іншою класифікацією: ранній – розвиток протягом перших п'яти років після інфікування, та пізній – початок розвитку після п'яти років, які пройшли з моменту зараження.

Фахівці виділяють такі етапи цієї недуги:

• інкубаційний чи латентний період – тривалість до місяця;
• первинний – тривалість півтора місяці. Відбувається поява на шкірі, слизових оболонках, а також статевих органах (найчастіше) твердого шанкеру;
• вторинний – до п'яти років, з'являються пустульозні та розеолезні висипання;
• третинний – розвивається від трьох до семи років після інфікування. Характерна наявність гум і горбків.

Крім цього, існують такі стадії:

• латентна чи асимптомна;
• сифілітичний гострий менінгіт;
• менінговаскулярний сифіліс;
• спинальний;
• паренхіматозний нейросифіліс;
• церебральний;
• спинна сухотка;
• прогресивний параліч;
• табопараліч;
• сифілітична гумма;

Причини

Основною і єдиною причиною, яка провокує хворобу, є інфікування людини блідою трепонемою, це відбувається в таких випадках: порушення цілісності ділянки шкіри або слизової оболонки, знижений імунітет, мікротравми та подряпини шкіри. А також при незахищеному статевому контакті, поцілунках, під час переливання крові, при використанні інфікованих предметів особистої гігієни, укусах комах. За виконання медперсоналом різних маніпуляції: при операціях, розтині трупів.

Симптоми

На жаль, можливий тривалий розвиток без будь-яких симптомів. Але найчастіше зустрічаються появи: твердого шанкеру, генералізованих висипів, менінгіту, запальних інфільтратів, які мають вигляд гумм та горбків. Головний біль, блювання, нудота, менінгеальні знаки, плямисто-папульозна висипка, порушення зору, слуху, епілептичні напади, зміна свідомості (делірій, сопор та інші) також відносяться до симптомів даного захворювання. Ішемічний і геморагічний інсульт, розлад сну, особистісні зміни, емоційна лабільність, спастичний парапарез, порушення чутливості, а також функції тазових органів, сенситивна атаксія, нейрогенні розлади, імпотенція, синдром нейрогенної артропатії, слабкість, апатія, швидка втомлюваність тремор, зниження м'язового тонусу, а також сили м'язів – все це стосується симптоматики.

Симптоми можуть мати яскраву вираженість або бути практично непомітними.

Діагностика

Діагностувати патологію досить складно, оскільки для неї характерний тривалий безсимптомний період. При підозрі необхідно записатись на прийом до лікаря-невролога або венеролога. Також необхідна консультація офтальмолога та психіатра. Для діагностики застосовують такі дослідження: серологічні тести крові, загальне серологічне дослідження ліквору, магнітно-резонансної ангіографії, комп'ютерної томографії.

Лікування

Дане захворювання є смертельним і потребує невідкладного лікування. Терапія проводиться у стаціонарі і полягає у призначення введення внутрішньовенно пеніциліну. На початку лікування спостерігається погіршення стану хворого. Терапія пізньої стадії хвороби є неефективною.

Бліда трепонема розташовується в осередках поразки в періендотеліальному просторі, міжклітинних щілинах, нервових волокнах, кровоносних судинах. Але виявлення збудника в периепіневрії не свідчить про поразку нервової системи.

Профілактика

Профілактика нейросифілісу полягає у дотриманні правил особистої гігієни та періодичному огляді у фахівців.