Які бувають хвороби системи кровообігу

Аневризма – випинання артеріальної стінки, що відбувається внаслідок її витончення чи розтягнення. Це сприяє утворенню аневризматичного мішка, який може чинити тиск на довколишні тканини. Аневризматичний мішок є патологічною порожниною, яка виникає внаслідок організації навколосудинної гематоми і з'єднується з просвітом артерії.

Хвороба Гамсторпа - це один із можливих проявів м'язової слабкості, який пов'язаний з різким підвищенням у крові людини вмісту калію.

Хвороба Такаясу - запалення аорти та її гілок невстановленої причини, що характеризується нерівномірним пульсом і тиском, характерним шумом.

Варикозне розширення вен – це патологічний процес, який пов'язаний із деформацією, збільшенням та утворенням вузлів на венах, які розташовані близько до поверхні тіла. Найчастіше така патологія трапляється на ногах.

Венозна недостатність - це патологічний процес, який виникає внаслідок недостатності клапанів глибоко розташованих вен. Гіподинамія, порушення гормонального характеру та захворювання серцево-судинної системи можуть спровокувати проблеми венозного відтоку крові.

Внутрішня кровотеча - це патологічний стан, при якому кров потрапляє з судин у черевну, плевральну порожнину, заочеревинний простір, шлунок або кишечник.

Гематомієлія – це спинномозкова кровотеча, в ході якої відбувається крововилив в оболонки та спинномозкова речовина.

Гіпертензивний церебральний криз – реакція на раптове та різке підвищення артеріального тиску, що супроводжується подальшим порушенням нормального кровообігу у мозку.

Гіповолемічний шок - це процес, при якому у хворого різко знижується обсяг циркулюючої крові. Причиною його виникнення є зниження рівня води та електролітів при діареї чи блюванні, які ускладнені іншими інфекційними хворобами.

Лімфангіт – запалення лімфатичних, судин чи капілярів, що виникає внаслідок гнійних інфекцій в організмі.

Порушення кровообігу кінцівок - це патологія, що виникає внаслідок того, що змінюється кількість, якість крові в судинах кінцівок або порушується цілісність цих судин.

Порушення мозкового кровообігу (НМК) - це процес, який відбувається в судинах головного мозку внаслідок різних системних захворювань, що ушкоджують церебральні судини та нормальний струм крові по них.

Недостатність вітаміну B1 (тіаміну) – патологія, що характеризується підвищенням концентрації у крові та тканинах пірувінової кислоти, зміною водного балансу, білкового, вуглеводного та жирового обмінів.

Недостатність вітаміну B2 (рибофлавіна) – патологічний стан, у якому відбувається збій під час окислювально-відновних реакцій організму.

Недостатність вітаміну А (ретинолу) – патологічний стан, що виникає через дефіцит даного вітаміну. Характеризується гемералопією, ксерофтальмією, кон'юнктивітом, гіперкератоз шкірних покривів.

Недостатність вітаміну В3, РР (ніацин, нікотинова кислота) – патологічний стан, викликаний нестачею елемента в організмі. Спостерігається пелагра чи гіповітаміноз, що супроводжується порушенням функціонування кишечника, ураженням шкіри, збоями нервової системи.

Недостатність вітаміну В6 (піридоксину) – патологічний стан, зумовлений нестачею піридоксину в організмі людини, що характеризується пошкодженням слизової порожнини рота, шкірних покривів, зміною функцій центральної нервової системи.

Недостатність вітаміну С – патологічний стан, що виникає внаслідок гострої нестачі аскорбінової кислоти, що характеризується порушенням окисно-відновних, обмінних процесів заліза, фолієвої кислоти, синтезу стероїдних гормонів та катехоламінів.

Недостатність кровообігу – це порушення роботи кровоносної системи, яке проявляється як її нездатність постачати кров до тканин та всіх органів у необхідній для нормального функціонування організму кількості. Люди, в анамнезі яких є атеросклеротичні ураження, перебувають у зоні ризику розвитку недостатності кровообігу. Основними органами-мішенями при цьому, як правило, є судини серця та мозку, в яких при прогресуванні основного захворювання можуть відбуватися епізоди ішемії чи геморагії. Оскільки найголовнішою причиною розвитку недостатності кровообігу є ураження серця, то найчастішою причиною такого розладу є ішемічна хвороба серця та інфаркт міокарда.

Облітеруючий тромбангіїт - хронічне запальне захворювання, при якому страждають внутрішні оболонки дрібних і середніх артерій, вен. Їхні просвіти звужуються, спостерігається тромбоз, також може виникнути ішемічний некроз через порушення периферичного кровообігу.

Гостра крововтрата - швидкоплинний процес неповоротної втрати крові за дуже невеликий проміжок часу. Починається як наслідок травм (закритого або відкритого типу) та порушення цілісності кровоносних судин за певних різновидів захворювань (виразковий стан ШКТ, інфаркт міокарда, гемофілія). Являє загрозу життєдіяльності організму.

Посттромбофлебітична хвороба (ПТФБ) – патологія, що виникає після перенесеного тромбозу глибоких вен нижніх кінцівок.

Синдром Гудпасчера – хвороба аутоімунного типу, при якій страждають дрібні судини в нирках та легенях, оскільки організм виробляє до них аутоантитіла. Супроводжується легеневою кровотечею, найбільше схильні люди зі слабким імунітетом, зустрічається досить рідко.

Тромбоз вен - стан, у якому відбувається освіту всередині вен кров'яного згустку. Даний стан характерний для вен, які несуть кров до легень та серця від периферії.

Тромбофлебіт – це захворювання, для якого характерне запалення внутрішньої венозної стінки, що призводить до утворення тромбу, що провокує закриття просвіту судини та призводить до розвитку тромбозу. Найчастіше, до цього захворювання схильні вени нижніх кінцівок, але тромбофлебіт вен верхніх кінцівок теж може розвинутися.

Тромбоцитопатії - це група захворювань, що розвиваються внаслідок порушення роботи тромбоцитів.

Трофічна виразка – це відкрита рана на шкірі чи слизовій оболонці і дефект шкіри. Вона є не самостійним захворюванням, а наслідком таких хвороб, як варикозне розширення, лімфостазів та цукрового діабету.

Флебіт – загальна назва групи запальних захворювань венозного русла. Процес розвивається у стінці вени. Найчастіше вражає нижні, рідше верхні кінцівки. Також може локалізуватися в судинах мозку (церебральний), ворітній вені печінки (пілефлебіт).

Венозна недостатність хронічна (ХВН) – складна судинна патологія, що характеризується порушенням відтоку венозної крові та супутніми йому ускладненнями.

Ендартеріїт облітеруючий (ЕО) – оклюзійне ураження артерій нижніх кінцівок (НК), обумовлене порушенням нервово-гуморальної судинної регуляції.