Застійна пневмонія - причини та ознаки застійної пневмонії

Стадії

Механізм виникнення патології пов'язаний із повільним переповненням вен через порушені процеси відтоку крові.

Перша фаза характеризується венозною гіперемією в легеневій тканині, при якій подовжуються та розширюються капіляри, а згодом здавлюються альвеоли. На другій фазі починається пропотівання рідкої складової крові з вен в альвеоли та проміжну тканину, що при рентгені збігається по картині з паренхіматозною пневмонією та бронхопневмонією. На третій відзначається набряк проміжної тканини, розростається фіброзна тканина та розвивається пневмосклероз.

Причини

Причиною виникнення патології є застій на малому колі кровообігу. У цьому порушується дренажна функція бронхів, легенева вентиляція. У бронхах починає накопичуватися в'язке та густе мокротиння, розвиваються патогенні та умовно-патогенні мікроорганізми, які провокують розвиток застійної пневмонії.

У більшості випадків захворювання відзначається у хворих, які страждають на соматичні захворювання:

• атеросклероз;
• кардіосклероз;
• порок серця;
• гіпертонія;
• миготлива аритмія;
• бронхіальна астма;
• ІХС;
• цукровий діабет;
• хронічний пієлонефрит.

У групу ризику потрапляють пацієнти віком понад 60 років, які змушені перебувати в пасивному стані у зв'язку з травмами кісток, інсультами, онкологічними захворюваннями, деформаціями грудної клітки, викривленнями хребта та ін. На рівні мікроорганізмів провокують хворобу стрептококи, гемофільна паличка.

Симптоми

Ступінь вираженості клінічних симптомів застійної пневмонії визначається вентиляційними та гемодинамічними розладами, впливом запальних процесів, тяжкістю фонової хвороби.

Температура тіла, як правило, субфебрильна чи нормальна. У поодиноких випадках спостерігається фебрильна. Помітні та інші симптоми:

• кашель, що супроводжується слизово-гнійним мокротинням;
• кровохаркання;
• ускладнення фізичних процесів;
• прогресуюча задишка та слабкість.

Якщо за часом появи захворювання відноситься до ранньої форми (2-3 дні у постільному режимі), симптоми перекриваються проявами фонової хвороби. При інсульті спостерігаються порушення свідомості та дихання (аритмічне та галасливе). При серцево-судинних патологіях можуть прогресувати симптоми серцевої недостатності. Пізня форма застійної пневмонії (2-6 тиждень) виявляє себе яскравіше.

Нерідко захворювання призводить до ускладнень у вигляді перикардиту або ексудативного плевриту.

Діагностика

Проблема діагностування хвороби визначається розпливчастою картиною симптомів, а також яскравою вираженістю основної патології. Важливо не лише записатися на прийом до пульмонолога, а й проконсультуватися з кардіологом, неврологом.

При прослуховуванні грудної клітки в задньонижніх відділах легень відзначаються вологі хрипи, жорстке дихання. За допомогою рентгенографії можна виявити зниження прозорості в легеневих шляхах з однієї або двох сторін, помітні фокусні тіні, лінійні тіні, загострення легеневого малюнка, вузли гемосидерину, розширені тіні в коренях легені.

УЗД дозволяє уточнити діагноз та виявити присутність випоту в плевральній порожнині. Можуть використовуватися ЕхоКГ та ЕКГ. При аналізі крові особливих змін непомітно, крім слабкого лейкоцитозу, збільшення ШОЕ. Мікроскопічне дослідження мокротиння дозволяє виявити у пацієнта клітини серцевих вад, які містять гемосидерин.

Лікування

Терапія передбачає лікування від бактеріальної інфекції. Важливими є контроль вентиляцією легень, їх перфузія, зниження набряклості.

Медикаментозне комплексне лікування залучає такі групи препаратів:

• антибіотики;
• антиоксидантні засоби;
• відхаркувальні;
• діуретики;
• імуномодулюючі ліки;
• серцеві глікозиди;
• речовини, що покращують обмін речовин у серцевому м'язі.

З фізіотерапевтичних заходів застосовують:

• киснедотерапію;
• масаж грудної клітки;
• масаж спини;
• інгаляції;
• лікувальну гімнастику.

Мокроту з трахеобронхіального дерева видаляють бронхоальвеолярним лаважом, а також бронхоскопією. Якщо спостерігається перикардіальний або плевральний випіт, призначають пункцію перикарда та торакоцентез.

Важливим є також продовження лікування фонової патології, яка стала поштовхом до розвитку застійної пневмонії.

Профілактика

Особливу увагу необхідно приділяти пацієнтам, які перебувають у постільному режимі. Для цього застосовується низка заходів:

• регулярна зміна становища пацієнта;
• проведення нескладних, але активних фізичних вправ;
• перкуторний масаж на грудній клітці;
• баночний масаж;
• постановка гірчичників та компресів.

Якщо пацієнт перебуває в ослабленому стані, слід організувати збалансоване та насичене вітамінами харчування.