Захворювання шкіри - причини та ознаки захворювань шкіри

Типів захворювань шкіри може бути чимало. До найпоширеніших видів шкірних патологій відносять:

• грибкові захворювання – викликаються грибами-паразитами;
• гнійничкові захворювання – ураження шкіри викликається бактеріями стрептококами та стафілококами;
• паразитарні захворювання - педикульоз (викликається головними, платтяними або лобковими вошами) і короста (викликається коростяним кліщем);

• екзема - гостре або хронічне ураження шкіри, що характеризується набряклістю, вузликовими висипаннями, почервонінням шкірних покривів, нестерпним свербінням;
• дерматити - запальні захворювання шкіри схожі з екземою за клінічними проявами;
• сверблячі захворювання - кропив'янка, сверблячка, нейродерміт, свербіж шкіри;
• професійні захворювання – ураження шкіри, що виникають при постійному контакті з агресивними речовинами, смолами та іншими тепловими, хімічними чи механічними подразниками;
• псоріаз - хронічна патологія, що супроводжується висипаннями на шкірі у вигляді папул;
• захворювання шкірних залоз - вугровий висип, себорея;
• захворювання потових залоз – гідраденіт, гіпергідроз;
• лишаї - стрижучий лишай, рожевий лишай, червоний плоский лишай;
• алергічні реакції різного типу;
• туберкульоз шкіри – хронічна патологія, яка може протікати у різних формах, наприклад, виразковій чи бородавчастій.

Причини

Якщо розглядати зовнішні чинники, що призводять до розвитку захворювань шкіри, до найімовірніших причин можна віднести:

• контакт із агресивними хімічними речовинами;
• зараження паразитами (вошами, кліщами тощо);
• тривале перебування під прямим сонячним промінням;
• зараження грибковою інфекцією;
• дія високих температур, що призвела до виникнення опіків;
• зараження патогенними мікроорганізмами;
• різні механічні травми шкіри.

Також захворювання шкіри можуть виникати і внаслідок внутрішніх сприятливих факторів:

• алергічних реакцій;
• порушеного обміну речовин;
• патологій внутрішніх органів: хвороб печінки, органів травлення тощо;
• дефіцит вітамінів;
• порушення роботи залоз внутрішньої секреції

Симптоми

Клінічні прояви захворювань шкіри можуть бути різними, але до найпоширеніших симптомів прийнято відносити:

• почервоніння шкірних покривів;
• поява сверблячих висипань, які можуть мати вигляд звичайної кропив'янки, бульбашок з рідиною, гнійних утворень тощо;
• подразнення та печіння шкіри;
• порушення сну;
• підвищену дратівливість, знервованість.

Діагностика

Діагностика захворювань шкіри повинна мати системний характер, оскільки ураження шкірних покривів зазвичай супроводжують інших захворювань організму. Особливо важливо, проводячи обстеження пацієнта, виявити приховані інфекційні процеси, що є у нього, що перешкоджають нормальному функціонуванню імунної системи.

Проводиться комплексна оцінка стану внутрішніх органів, патології яких можуть спричинити прояви шкірних хвороб.

Обстеження при шкірних захворюваннях повинно включати цілий ряд лабораторних досліджень, а також консультації інших вузьких фахівців крім лікаря-дерматолога. Якщо при обстеженні основні причини ураження шкіри не будуть виявлені та усунені, хвороба може знову рецидивувати через короткий проміжок часу.

Лікування

У лікуванні захворювань шкіри залежно від конкретної патології стадії розвитку, дерматологами можуть використовуватися такі методи:

• застосування лікувальних препаратів місцевої дії (мазей, кремів тощо), у тому числі і з вмістом антибіотиків;
• прийом антибіотиків внутрішньо;
• зміцнення імунітету за допомогою імуномоделюючих препаратів;
• вітамінотерапія;
• фізіотерапевтичні методи;
• лікувальна дієта;
• у разі алергічних реакцій лікування проводиться за допомогою антигістамінних препаратів зовнішньої або системної дії;
• при грибкових ураженнях шкіри призначаються антимікотичні препарати.

Профілактика

Основні профілактичні заходи:

• дотримання особистої гігієни;
• збалансоване харчування;
• споживання необхідних мінералів та вітамінів у достатніх кількостях;
• уникнення тривалого перебування нас сонце та зловживання солярієм;
• використання сонцезахисних кремів та лосьйонів у спеку;
• дезінфекція будь-яких ран лежить на поверхні шкіри.