Кістозний зоб - причини та ознаки кістозного зоба

З огляду на розвитку кістозного зоба порушується функція щитовидної залози. Виходячи з цього відбувається наступна класифікація патології:

• Кістозний зоб із гіпофункцією – зменшення функцій щитовидної залози.
• Кістозний зоб з гіпотиреозом – нормальне вироблення гормонів.
• Кістозний зоб з еуфункцією – щитовидна залоза працює у межах встановлених норм.

• Кістозний зоб з еутиреозом – характерні незначні зміни у роботі щитовидної залози.
• Кістозний зоб з гіперфункцією - щитовидна залоза виробляє більше гормонів, ніж встановлено.
• Кістозний зоб з гіпертиреозом - найбільш незбалансована вироблення гормонів.

Кістозний зоб супроводжується збільшенням щитовидної залози, що класифікується ступенями по Миколаєву:

• 0 ступінь: щитовидна залоза не видно візуально і не пальпується;
• 1 ступінь: щитовидна залоза не видно, але пальпується;
• 2 ступінь: щитовидна залоза видно при ковтанні;
• 3 ступінь: змінюється контур шиї, збільшується її об'єм;
• 4 ступінь: явне порушення зміни шиї;
• 5 ступінь: щитовидна залоза стискає регіональні органи.

У групі ризику знаходяться люди з вузловими утвореннями, аденомою або раком щитовидної залози, які перенесли опромінення голови та шиї, що мають спадкову схильність.

Причини

Кістозний зоб – це стадія перетворення вузлового зобу. Причинами, що призводять до переродження вузлових утворень, є:

• Мікрокрововиливи, що відбулися з різних причин.
• Дистрофія чи гіперплазія фолікулів щитовидної залози.
• Йододефіцит.
• Хронічні чи перенесені захворювання внутрішніх органів.
• Вагітність.
• Спадковий фактор.
• Екологічний чинник.
• Вікові зміни у організмі.

Симптоми

Необхідно записатися на прийом до лікаря – ендокринолога, якщо турбують такі симптоми:

• Збільшення щитовидної залози, яке видно візуально і відчувається на дотик.
• Збільшені та запалені лімфатичні вузли.
• Відчуття першіння, здавленості у горлі, проблеми з ковтанням.
• Больові відчуття в шиї під час руху головою.
• Зміна тембру голосу, сиплість, хрипоту.

Кістозний зоб може супроводжуватися інтоксикацією організму, що призводить до:

• Швидка стомлюваність.
• Стрибками артеріального тиску.
• Сильним потовиділенням.
• Утрудненим диханням.

На початковій стадії кістозний зоб може протікати безсимптомно.

Діагностика

Діагностика кістозного зоба полягає в наступному:

• консультація лікаря-ендокринолога, а саме огляд, пальпація, опитування пацієнта;
• УЗД щитовидної залози;
• біопсія тканин залози;
• імунограма;
• сцинтиграфія;

Додатково ендокринологом може бути призначений рентген грудної клітки та стравоходу.

Обов'язковими є лабораторні дослідження:

• загальний аналіз крові;
• загальний аналіз сечі;
• аналіз крові на гормони ТТГ, Т3, Т4, ТГ, ТЗГ, КТ.

За результатами досліджень ендокринолог призначатиме подальше лікування кістозного зоба.

Лікування

Консервативне лікування кістозного зоба полягає в наступному:

• прийом антибіотиків;
• прийом препаратів із вмістом йоду та гормонів;
• прийом протизобних препаратів.

Нерідко практикують пункційне спорожнення кіст з подальшим наповненням їхньої порожнини спеціальними препаратами – склерозантами.

Оперативне видалення кіст практикують, якщо:

• кіста збільшується у розмірах;
• кіста перероджується у злоякісне утворення;
• на стінках кісти відкладаються сольові утворення;
• при ускладненнях після слерозування.

При оперативному втручанні видаляють частку щитовидної залози чи її.

Після операції пацієнту призначають гормональні препарати.

Профілактика

Профілактика кістозного зоба полягає в:

• вживанні їжі з високим вмістом йоду;
• прийом вітамінно-мінеральних комплексів;
• сомообстеження шиї;
• захист від УФ-випромінювання;
• відвідування ендокринолога 1 раз на рік.