Якими бувають захворювання ока та придаткового апарату очей

Аденовірусний кон'юнктивіт (АК) – запальне захворювання очної кон'юнктиви, що викликається аденовірусами (АВ) певного типу.

Алергічний кератит (АК) – запалення рогової оболонки ока, що виникає внаслідок сенсибілізації організму, що обумовлена впливом алергенних агентів.

Амбліопія або «ледаче око» є оборотним функціональним зниженням зору, яке характеризується тим, що один орган зорової системи з двох не задіяний у візуалізації. При цій патології очі бачать зовсім різні картинки, а мозок не може їх поєднати в єдине ціле. Через це робота одного зорового аналізатора пригнічується.

Астенопія - це процес швидкої стомлюваності очей, який спостерігається при тривалій та посиленій роботі на близькій відстані від об'єкта спостереження.

Астигматизм - це порушення рефракції, яке виникає при неправильній, несферичній формі кришталика або рогівки, внаслідок чого розсіюються світлові промені, а на сітківці формується спотворене зображення.

Атрофія зорового нерва – це повне чи часткове руйнація волокон зорового нерва зі своїми заміщенням сполучною тканиною. Зоровий нерв є одним з елементів провідної системи візуального аналізатора. Починається він у сітківці очі, а закінчується у мозку.

Бельмо (лейкому) - це захворювання очей, що характеризується стійким помутнінням рогівки.

Блефарит – це захворювання, яке характеризується двостороннім запаленням країв повік.

Близорукість або міопія - це захворювання очей, при якому людина може добре бачити тільки ті предмети, які розташовані поблизу нього.

Хвороба Шегрена – захворювання, спричинене аутоімунною реакцією, спрямованою проти сполучних тканин. Характеризується недостатньою продукцією слинних та слізних залоз, сухістю у роті та очах, печінням.

Вірусний кон'юнктивіт – гостре запалення кон'юнктиви, тонкої прозорої оболонки, що покриває зовнішню поверхню ока та задню поверхню повік. Виникає внаслідок потрапляння в організм людини деяких видів вірусів.

Внутрішньоочний тиск - натиск, що надається на стінку ока (окулюс) склоподібним тілом і внутрішньоочною рідиною. Це може призвести до серйозних наслідків, зокрема зниження гостроти зору, а також такого захворювання, як глаукома.

Запалення століття або блефарит - це запальний процес, який може вражати верхнє, нижнє або обидва століття. Це завдає значних незручностей хворому, порушуючи функцію зору і викликаючи неприємні відчуття у вигляді сверблячки та болю.

Геміанопсія - це часткова сліпота, що характеризується відсутністю картини навколишнього світу тільки в половині поля зору. Ця патологія є наслідком пошкодження різних ділянок зорової системи, у тому числі й тієї ділянки головного мозку, яка відповідає за зір.

Глаукома – це низка очних захворювань, що супроводжуються зниженням зору, атрофією зорового нерва, іншими патологіями, що виникають внаслідок постійного чи періодичного підвищення внутрішньоочного тиску.

Гліома зорового нерва - це новоутворення, що розвивається з гліальних частин зорового нерва.

Гліома хіазми - досить рідкісна патологія, що характеризуєтьсярозвитком новоутворення, яке бере свій початок у гіальних клітинах, що знаходяться біля зорового перехрестя.

Дакріоцистит - це захворювання, що характеризується хронічним запаленням слізного мішка. Слізний шлях має таку складну анатомічну будову, що там можуть створюватися умови для порушення відтоку сльози з різних причин, починаючи від аномалії розвитку і закінчуючи простим запаленням.

Дакріоцистит новонароджених – інфекційне захворювання очей, спричинене вродженою блокадою слізно-носового каналу.

Дальнозоркість - це порушення зору (вид рефракції), у якому відзначається формування предмета не так на сітківці ока, а площині, що виходить неї. Внаслідок таких особливостей формування зорового образу, людина погано бачить поблизу та на короткій відстані, а при погляді вдалину бачить чітко навіть найдрібніші деталі.

Дальтонізм - це розлад колірного зору, що характеризується порушенням сприйняття кольорів. У нормі людина має здатність розпізнавати на сітківці ока три основні кольори: зелений, червоний, фіолетовий. Після змішування та комбінації цих кольорів ми можемо розрізняти різні види відтінків. Ця можливість повноцінного відчуття кольору залежить від особливостей будови сітківки ока.

Діабетична ретинопатія - важкий тип ускладнень, який спостерігається у хворих на цукровий діабет. Ця недуга загрожує різкою втратою зору, аж до сліпоти, яка настає при відшаруванні сітківки чи інших наслідків.

Диплопія — захворювання, у якому порушується зір, двоїться зображення предметів, куди дивиться хворий. При подвійному зміщення зображення може бути горизонтальним, вертикальним або діагональним.

Дистрофія сітківки ока - це дегенеративне захворювання, яке характеризується поступовим руйнуванням сітківки ока, що у результаті призводить до зниження гостроти зору.

Стороннє тіло в оці - це сторонній об'єкт, що потрапив, який може викликати роздратування, запальні процеси і стати причиною механічної травми. Перед тим, як щось робити, постраждалого необхідно помістити в добре освітлену зону, де легко виявити сторонній предмет.

Іридоцикліт - запальний процес, що зачіпає циліарне тіло і райдужку ока.

Катаракта - це захворювання, яке є помутнінням кришталика і, як правило, спостерігається у людей старше 60 років.

Кератит – це запальний процес, характерний для рогівки ока. Дане захворювання викликає зниження зору та помутніння рогівки ока.

Кератоконус - це хронічне швидко прогресуюче захворювання, яке надалі призводить до витончення рогівки ока. Рогівка при цьому захворюванні набуває форми конуса на відміну від нормальної форми – сферичної.

Кіста ока – доброякісне новоутворення, порожнина якого наповнена ексудатом. Локалізується на слизовій оболонці ока або у безпосередній близькості від неї.

Кон'юнктивіт - запальний процес слизових покривів ока, причиною якого, як правило, стає вплив інфекції або алергічна реакція.

Косоокість - різні порушення положення очей, що характеризується відхиленням зорових осей одного або двох очей. Внаслідок захворювання порушується фіксація предметів внаслідок не перехрещування зорових осей.

Куряча сліпота - порушення зору, при якому страждає механізм адаптації до умов зниженого рівня освітленості. Медична назва – гемералопія.

Механічні ушкодження очей - різні травми, що зачіпають зоровий апарат, придаткові структури та кісткове оточення. Поразки, зазвичай, викликають кровотечу, порушення оболонок.

Нейрогенный кератит - запальне захворювання рогівки, що виникає при ураженнях трійчастого нерва, проявляється пониженою чутливістю рогової оболонки, болем, помутнінням.

Ністагм - це патологічний стан, який характеризується неконтрольованим, швидким рухом очних яблук при погляді убік чи нагору.

Нитчастий кератит – хронічне запальне захворювання рогівки, спричинене слабкою секрецією слізних залоз та висиханням рогівкового епітелію. Характеризується хворобливою реакцією на світ, свербінням та роздратуванням.

Опік ока - це ураження тканин навколо ока чи очного яблука високою температурою чи хімічними речовинами, наприклад, кислотою, лугом, інше.

Оклюзія центральної артерії сітківки - блокування центральної судини або її відгалужень, що йдуть до сітківки. Характеризується раптовою втратою зору чи обмеженням кутів огляду.

Оклюзія центральної вени сітківки - патологія, при якій повністю або частково припиняється циркуляція венозної крові в зоровому апараті у зв'язку з тромбозом, характеризується погіршенням зору.

Опущення верхньої повіки (птоз) – це захворювання, пов'язане зі слабкістю верхньої повіки та її опущенням на очне яблуко, що може виявлятися неповним закриттям очної щілини.

Гострий бактеріальний кон'юнктивіт - інфекційна хвороба, що стосується слизової оболонки зорового органу, характеризується хворобливою реакцією на світло, активною продукцією сліз, гнійними виділеннями.

Відшарування сітківки ока – це патологічний процес, що характеризується відділенням від судинної оболонки ока хворого на сітчасту оболонку даного органу.

Відшарування сітківки - патологічний стан, при якому сітчасте середовище ока відокремлюється від судинної, характеризується значним падінням зору, пеленою, обмеженням кутів видимості, мерехтливими ефектами: «іскрінням», «проблисками», точками, що рухаються, і т.д.

Офтальмоплегія (ОФП) – захворювання, що супроводжується паралічем м'язів очного яблука (ГЯ) внаслідок порушення їхньої іннервації.

Панофтальміт - важкий комплексний запальний процес у зоровому апараті, який характеризується сильним головним і очним болем, активним виділенням сліз, дратівливістю до світла, набряками та рядом інших симптомів.

Поразки слізного апарату (ПСА) – патологічні зміни у слізних органах внаслідок вад розвитку, ушкоджень, пухлинних розростань.

Дане захворювання проявляється як далекозорість, яка супроводжується деякими додатковими симптомами погіршення самопочуття. Цей діагноз розвивається після досягнення пацієнтом віку 45 років. Найчастіше посилення симптомів відбувається поступово.

Птоз - це захворювання, пов'язане зі слабкістю верхньої повіки та її опущенням на очне яблука, що може виявлятися не повним закриттям очної щілини.

Ретиніт – запалення сітчастої оболонки ока, яке характеризується падінням зору, звуженням кутів огляду, спотворенням сприйняття кольорів.

Синдром сухого ока - це стан, що характеризується швидким висиханням зовнішніх оболонок очного яблука, що супроводжується неприємними відчуттями в області очей, а також появою запальних процесів.

Сліпота є патологічним станом, у якому спостерігається повне чи часткове відсутність роботи зорової системи людини. Може бути вродженою чи набутою. В останньому випадку є або термінальною стадією деяких і різноманітних захворювань, або результатом серйозних травм.

Спазм акомодації (СА) – надлишковий патологічний акомодаційний тонус, що зумовлює розвиток короткозорості та знижує гостроту зору.

Трахома – хламідійна поразка очей хронічного характеру, яка зачіпає кон'юнктиву та рогівку ока.

Увеїт - це поширене запальне захворювання судинної оболонки очного яблука.

Ячмінь - стан століття, за якого відбувається гнійне гостре запалення сальної залози Цейса, мейбомієвої залози або волосяного мішечка вії.