Які бувають стоматологічні захворювання

Альвеоліт - запальне захворювання, що вражає лунку зуба. Виникає при травмуванні тканин щелепи під час некваліфікованого стоматологічного втручання та після травм. Найчастіше патологічний процес виникає після видалення зуба.

Анкілоз СНЩС (АВННС) – патологія скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС), що виявляється його тугорухливістю або нерухомістю, обумовлена зрощенням поверхонь суглобового зчленування.

Аномалії зубів (АЗ) – порушення у зубощелепній системі, що виявляються патологічними відхиленнями зубів (ЗБ) від нормальних анатомо-фізіологічних параметрів.

Артрит СНЩС (АРВННС) – запальний процес, що зачіпає різні тканинні структури скронево-нижньощелепного суглоба.

Артроз СНЩС (АЗВННС) – дегенеративне захворювання скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС), що тривало протікає без клінічного прояву.

Афтозний стоматит – запальне захворювання ротової порожнини, що характеризується утворенням на поверхні слизових оболонок специфічних вогнищ ураження.

Бруксизм – це нічний або денний скрегіт, постукування зубами. Може супроводжуватися ковтання слини.

Пляшковий карієс (БК) – патологія, що проявляється множинним ураженням гладкої поверхні зубів (ЗБ) у дітей віком до 3 років.

Вивих зуба – пошкодження зв'язкового апарату та усунення положення зуба. Травмуюча сила впливає у вертикальному та бічному напрямку. Під дією травматичного фактора найчастіше зміщується зубний ряд верхньої щелепи, він стає рухливим.

Вивих нижньої щелепи (СНЩ) – патологічний стан, обумовлений виходом суглобової головки з ямки скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС).

Галітоз - захворювання ротової порожнини, при якому з'являється поганий запах внаслідок вдихання людиною повітря, в якому значно перевищено концентрацію сірчистих летких сполук (сірководню).

Гангліоніт крилопіднебінного вузла (ДКУ) – запалення вегетативного крилопіднебінного ганглія, що проявляється больовими нападами верхньо-щелепної локалізації, що іррадіюють в інші відділи людського організму.

Гангренозний пульпіт (ГП) – хронічне запалення тканин та структур, що заповнюють пульпову камеру коронки та каналу кореня зуба (ЗБ) з переважанням у них виразково-некротичних змін.

Генералізований пародонтит (ГП) – запально-дистрофічний процес, локалізований у тканинах, що оточують зуб (ЗБ), що виникає внаслідок поєднаного впливу ендогенних та екзогенних факторів.

Герпетичний стоматит – захворювання, що характеризується появою болючих виразок на слизовій оболонці ротової порожнини внаслідок активізації вірусу простого герпесу.

Гінгівіт - поширене стоматологічне захворювання, що характеризується запаленням слизової оболонки ясен. Особливо часто діагностується у дітей-підлітків та вагітних жінок. За відсутності своєчасного лікування розвивається пародонтоз, що призводить до розхитування та випадання зубів.

Гіперестезія зубів (ГЗ) – патологічний стан, що проявляється підвищеною больовою реакцією зубів (ЗБ) на вплив механічних, температурних та хімічних подразників.

Гіпертрофічний гінгівіт – запалення ясен, у якому відбувається розростання уражених ділянок. При цьому можуть утворюватися специфічні нарости.

Гіпоплазія емалі – поширений уроджений патологічний стан, що характеризується недостатнім розвитком зубної емалі. Зустрічається як на молочних, і на постійних зубах. Можлива повна відсутність поверхневого шару – аплазія.

Глоссалгія - це досить широке поняття, яким позначається виникнення болю у мові без видимої причини. Величезна кількість патологічних процесів можуть стати джерелом захворювання.

Глосит – це запалення язика, спровоковане травмуванням тканин, їх інфікуванням, діяльністю патогенних мікроорганізмів. Також захворювання розглядається як супутня поява різних стоматологічних та загальних патологій.

Глибокий карієс – це остання важка стадія каріозного процесу, що характеризується деструктивним ушкодженням твердих зубних тканин. Вражає емаль і частково шар дентину (прошарку між каріозною порожниною та пульпою).

Гнійний періостит (ГП) – гнійне запалення щелепної окістя, при якому область інфекційно-запального вогнища обмежена межами пародонту ураженого зуба (ЗБ).

Гранулюючий періодонтит – дегенеративне ураження волокнистої тканини (періодонту) зуба, що характеризується утворенням свищів та хронічним перебігом. В результаті деформації періодонту, розростається грануляційна тканина на верхівках коренів як реакція на інфікування. Це призводить до швидкого руйнування зубної структури.

Десквамативний глосит, або «географічна мова», – виражена дистрофічна поразка мовної слизової оболонки запального характеру. Орган покривається гладкими червоними лускатими осередками з білою облямівкою, що реагують на фізичні та хімічні подразники. Вони видозмінюються та мігрують. Епітелій лущиться і відшаровується (десквамація). Найбільше страждають діти. Із дорослих – жінки.

Дефекти зубних рядів – патології у побудові зубної дуги, які виявляються у відсутності одного чи кількох зубів, аномальним розміщенням зубів та прикусом.

Діастема – це просвіт між центральними різцями (“одиничками”) в інтактному зубному ряду. Формується разом із великою вуздечкою верхньої губи.

Дистальний прикус характеризується аномальним розташуванням щелеп, що виникає внаслідок змішування (наперед) верхнього ряду зубів щодо нижнього.

Дистопія – відхилення, пов'язане з незвичайним розташуванням клітин, органів чи ділянок тканин. Найбільш відома патологія, що зустрічається в стоматології і проявляється у вигляді незвичайно розташованого зуба, що не прорізається або зростає в незвичному місці.

Дисфункція СНЩС – порушення коректної роботи суглоба, що відповідає за повноцінну мовну діяльність та рух щелепи. Ця патологія пов'язана із зміною оклюзії, ненормальним функціонуванням м'язів та різкими болями.

Доброякісні пухлини порожнини рота є досить повільно розвиваються, котрим характерний процес метастазування.

Доброякісні пухлини мови – новоутворення, що виникають різних ділянках поверхні даного органа.

Зубна гранульома - утворення невеликого розміру, що має округлу форму і виникає внаслідок запальних процесів, що відбуваються в періодонті.

Під зубним нальотом мається на увазі скупчення на поверхні зубної емалі або ясенних кишенях деякої кількості мікроскопічних залишків їжі та інших речовин.

Камені слинних залоз - це сторонні тіла, що утворюються на дні ротової порожнини і забивають слинні протоки, заважаючи виділенню секрету. Їхнє породження пов'язане з відчутним дискомфортом та неприємними відчуттями. Утворювані речовини мають кальциновану природу і найчастіше зустрічаються у людей, які страждають на діабет.

Кандидоз ротової порожнини – захворювання, що викликається бактеріями Candida. Вони живуть в організмі будь-якої людини, поширюються на слизових оболонках, серед яких ротова порожнина і найчастіше не доставляють хворобливих відчуттів. Недуга є грибкове захворювання, спровоковане надлишком мікроорганізмів.

Карієс – це поступове руйнування емалі зуба і потім за відсутності лікування, дентину зуба.

Катаральний гінгівіт – захворювання, що характеризується запаленням ясен її набряком, болями та кровоточивістю, появою відкладень на зубах та специфічним присмаком у роті.

Кіста зуба – це патологічна порожнина із щільними стінками з епітеліальних клітин, наповнена рідиною. Кіста зуба розташовується в кореневій лунці, вражає тканини зуба та ясна.

Кіста слинної залози - патологічна порожнина, стінки якої представлені сполучною тканиною, а всередині вистелені ендотелієм; вона містить серозну рідину (при катаральному процесі).

Кіста щелепи - це порожнинне утворення, що складається з капсули і рідини, що її наповнює. Може розміщуватись як на нижній, так і на верхній щелепі, бути різного розміру та форми.

Кіста щелепна є порожниною, що розташовується всередині кісткової тканини і наповнена рідким вмістом.

Кісти слинних залоз - патологічне явище, що є невеликим кругле прозоре утворення, іноді блакитного відтінку.

Клиноподібний дефект - стан, при якому відбувається порушення ремініралізації зубної емалі, не пов'язане з розвитком каріозного процесу і проявляє себе у вигляді V-подібного дефекту зовнішньої поверхні зуба. Подібний дефект розташовується на пришийковій частині зуба, на його щічній або губній поверхні з вершиною, спрямованої в порожнину зуба або зубного сосочка, і зазвичай вражає симетрично розташовані зуби (премоляри, ікла).

Лейкоплакія порожнини рота – запалення слизової оболонки ротової порожнини, що супроводжується утворенням білого нальоту та його зроговінням.

Гострий періостит - гостре гнійне ураження окістя або тіла щелепи.

Пародонтит – це запальний процес, який супроводжується запаленням ясен навколо зуба.

Пародонтоз – це процес, який передбачає систематичне ураження навколозубної тканини.

Періодонтит - це захворювання, пов'язане із запаленнями в області зв'язкового апарату зуба. Періодонтит – це дуже тяжке ускладнення карієсу, яке характеризується тим, що запальний процес із пульпи переміщається на верхівку зубного кореня.

Періостит - процес запального характеру, що протікає в окістя зуба. В основному проявляється внаслідок загострення періодонтиту.

Періостит щелепи (ПЧ) – патологічний процес, що супроводжується запаленням окістя щелеп.

Поверхневий карієс (ПК) – патологічна деструкція, що супроводжується порушенням мінерального складу емалі та твердих тканин зуба (ЗБ), формуванням порожнинного дефекту.

Пришийковий карієс - патологія, при якій осередок ураження розташовується біля шийки зуба.

Пульпіт - це запальний процес у судинно-нервовому пучку зуба, який називається пульпою.

Ретинований зуб – вид стоматологічного захворювання, що характеризується неможливістю зуба самостійно прорізатися та розміститися в належному місці.

Сіаладеніт – запальний процес у протоках слинних залоз, який часто призводить до утворення каменів у цих ділянках. Це провокує виникнення перешкоди у роботі каналу з подальшим запаленням та наривом. Першими уражаються підщелепні органи.

Сіаладеноз – ураження слинних залоз, що характеризується зміною секреторної та видільної функції.

Стоматит – захворювання, що проявляється запальним ураженням слизової оболонки ротової порожнини та виникненням білих виразок у роті.

Травми зубів (дентис) – різні порушення анатомічної структури зуба, а також оточуючих його тканин. Вони можуть супроводжуватися змінами положення зубного ряду. Травматизація організму завжди супроводжує людину – від дрібних травм до складних політравм. Що стосується даної патології, то найчастіше є наслідком вуличних подій.

Видалення зуба - в стоматології це крайня міра, коли його вже немає можливості відновити або він, травмуючи нерв і завдаючи щокам і мову дискомфорт, заважає прикусу. Однак справжній стоматолог повинен боротися до кінця, щоб у разі найменшої можливості зберегти зуб і просто його вилікувати.

Фіброзний пульпіт (ФП) – хронічне запалення тканин та структур, що заповнюють пульпову камеру коронки та каналу кореня зуба (ЗБ), що супроводжується розростанням у ній волокнистої сполучної тканини.

Фіброма ротової порожнини (ФПР) – доброякісне новоутворення, що складається з зрілих сполучнотканинних волокон, локалізоване в ротовій порожнині (РП).

Флегмона навколощелепна (ФО) – гостре гнійно-некротичне запалення щелепно-лицьової області, що стосується підшкірної, міжфасціальної, надфасціальної та міжм'язової клітковини.

Флюороз – це хронічне захворювання ендемічного характеру, яке прогресує при тривалому вживанні води чи продуктів із підвищеним вмістом сполук фтору.

Флюс (періостит) – це утворення шишки на яснах в області кореня зуба з гнійними виділеннями.

Хейлітт (або хейлоз) - захворювання, яке характеризується ураженням губ у вигляді їх збліднення, мацерації з поперечними тріщинами та яскраво-червоною облямівкою на лінії змикання губ.

Хронічний гінгівіт (ХГ) – запалення слизової оболонки ясен (ДС), що тривалий час протікає без порушення цілісності зубнодесневих сполук.

Хронічний пародонтит (ХП) – тривале захворювання запальних захворювань тканин, що оточують зуб.

Хронічний періодонтит (ХП) – хронічне запалення сполучнотканинних пучків (періодонту), розташованих між цементом кореня та пластинкою зубної альвеоли.

Хронічний стоматит - запалення слизової ротової порожнини, яке протікає у вигляді невеликих одиночних або множинних ранок.

Ерозія зубів – ураження зубної емалі (у деяких ситуаціях та дентину).

Виразковий гінгівіт – хвороба ясен, що супроводжується утворенням некротичного нальоту та виразок.

Виразковий стоматит – захворювання ротової порожнини, яке проявляється запаленням, виразкою та некрозом слизової рота.