Розрив стравоходу - причини та ознаки розриву стравоходу

Розрив (перфорація) стравоходу може бути викликаний травмою або бути спонтанним. Спонтанний розрив стравоходу також є банкетним стравоходом або синдромом Бурхаве. Це особливий вид травми, при якій стінки здорового стравоходу розриваються внаслідок внутрішньостравохідного тиску. У гастроентерології перфорація стравоходу та спонтанний розрив стравоходу різняться насамперед з причин виникнення.

Розрив стравоходу то, можливо повним чи частковим. У першому випадку ушкоджується вся товща стінки органу, а в другому - одна або кілька її оболонок.

Причини

Якщо говорити про перфорацію стравоходу, то вона може відбутися під час проведення різних лікувально-діагностичних процедур: інтубація трахеї, трахеостомія, кардіодилатація, хірургічні втручання в ділянці шиї, грудини, живота та інших медичних маніпуляцій. Також до розриву стравоходу можуть призвести виразкові та пухлинні утворення, сторонні тіла, хімічні опіки. Також можливе пошкодження стінки стравоходу при проникаючих пораненнях у ділянку шиї або грудної клітки.

Якщо всередині стравоходу підвищується тиск, може статися спонтанний розрив стінки органа. Основною причиною цього стану є важке блювання, яке може виникнути при вживанні великих обсягів спиртного або переїданні. Найчастіше розрив стравоходу відбувається тоді, коли людина намагається насильно стримувати позиви до блювоти. Саме тому патологічний стан отримав назву «банкетний стравохід».

У поодиноких випадках спонтанний розрив стравоходу виникає за таких обставин:

• натужування під час пологів або підйому ваг;
• сильний кашель;
• тупа травма живота;
• Епілептичний напад.

До групи ризику входять особи чоловічої статі віком від шістдесяти років.

Симптоми розриву стравоходу

При розриві стравоходу зазвичай спостерігається наступна клінічна картина:

• в процесі важкого блювання несподівано виникає дуже сильний, різкий біль у надчеревній ділянці та грудині. Іноді біль віддає в поперек або ліве напліччя;
• утворюється холодний піт;
• шкірні покриви бліднуть;
• дихання стає уривчастим, поверхневим, утрудненим;
• частішає пульс;
• посилюються біль у грудях у процесі ковтання;
• з'являється емфізема шиї – скупчення повітря у підшкірній жировій тканині.

Діагностика

У діагностиці розриву стравоходу розглядаються дані анамнезу, а також ряд інструментальних та фізикальних досліджень:

• оглядова рентгенографія грудної клітки;
• рентген черевної порожнини;
• рентгенографія стравоходу із застосуванням водорозчинної контрастної речовини;
• за потреби призначається проведення фарингоскопії, медіастиноскопії, езофагоскопії.

У ході діагностики дуже важливо виключити інші патології, які можуть мати схожі симптоми: інфаркт міокарда, виразкову хворобу, напад гострого панкреатиту тощо. Для цього при необхідності може виконуватися ультразвукове дослідження аорти, ехокардіографія, ультразвукове дослідження плевральних порожнин, лапароскопію та інші дослідження.

Лікування розриву стравоходу

Як правило, лікування при розриві стравоходу можливе лише хірургічним шляхом, хоча при свіжих травмах гортанної частини стравоходу може призначатися консервативна терапія. Також операції можна уникнути при неповному розриві стінки стравоходу. У таких ситуаціях пацієнта обов'язково госпіталізують, призначають знеболювальні та антибактеріальні препарати, а також повністю виключають харчування через рот. При погіршенні самопочуття хворого проводиться термінове хірургічне втручання.

Якщо у пацієнта діагностовано розрив шийного відділу стравоходу, виконується шийна медіастинотомія та встановлюється двопросвітний дренаж. При пошкодженні грудного відділу стравоходу, якщо з моменту розриву минуло не більше доби, хірургами виконується торакотомія, дефект ушивається та укривається плевральним клаптем. Якщо з моменту травми пройшло більше часу, ушивання стравоходу не проводиться, але вживаються заходи:

• гастростомія;
• дренування плевральної порожнини;
• медіастинотомія;
• езофагостоміяі т.д.

Профілактика

В основі профілактики пошкоджень стінок стравоходу лежить обережність при виконанні будь-яких ендоскопічних процедур, хірургічних маніпуляцій та будь-яких медичних втручань. Щоб не допустити спонтанного розриву органу, слід уникати переїдання та зловживання алкоголем, важких та різких фізичних навантажень.