Катетеризація сечового міхура. Ціни, відгуки, рейтинги
Катетеризація сечового міхура
Процес підготовки катетеризації сечового міхура у жінок та чоловіків практично нічим не відрізняється. Щоб підготувати пацієнта, потрібно:
- обробити катетер та рукавички антисептиком;
- підмити пацієнта в області лобка та тазу;
- протерти статеві органи антисептичним розчином.
Катетеризація сечового міхура у жінок
У жінок процедура не викликає жодних труднощів, тому що канал уретри порівняно короткий. Процес проведення маніпуляції наступний:
- медпрацівник заходить із правого боку хворий;
- однією рукою відводить статеві губи;
- обробляє статеві органи водою та розчином антисептичного препарату;
- змащує передній край катетера вазеліном;
- акуратно вводить його в уретру.
На закінчення процедури вказує появу з катетера виділень. Тобто передній край трубки досяг сечового міхура.
Пацієнтку необхідно попередити про те, що при виникненні болючих відчуттів необхідно негайно повідомляти медпрацівника.
Катетеризація сечового міхура у чоловіків
При катетеризації сечового міхура у чоловіків може виникнути низка труднощів. Це пояснюється тим, що довжина уретри у чоловіків може досягати 25 см. При цьому фізіологічно вона може бути жіночою і мати неоднорідну за обсягом структуру каналу. Процедура проводиться так:
- медпрацівник заходить праворуч від пацієнта;
- обробляє головку пеніса водою та розчином антисептичного препарату, особливо ретельно промиваючи зовнішній канал уретри;
- змащує катетер вазеліном чи гліцерином;
- бере пінцетом трубку та вводить його в уретру, притримуючи лівою рукою пеніс;
- трубка просувається в порожнині каналу повільно, без зусиль, коли катетер досягає фізіологічно вузьких ділянок уретри, хворий повинен зробити кілька глибоких вдихів, щоб розслабити гладкі м'язи;
- при появі спазму сечівника, процедуру припиняють і продовжують як тільки він зникає;
- закінченням маніпуляції вважатимуться поява виділень із трубки.
Катетеризація сечового міхура: алгоритм катетеризації металевим пристроєм
Якщо на попередньому обстеженні та при діагностиці були виявлені стриктури каналу уретри або аденому простати, вдаються до встановлення металевого катетера. Процес проведення процедури наступний:
- медпрацівник заходить праворуч від пацієнта;
- промиває головку пеніса хворого на воду та розчин антисептика;
- однією рукою притримує пеніс у вертикальному положенні;
- правою акуратно ставить катетер з тією умовою, щоб він зберігав строго вертикальну орієнтацію;
- трубка обережно просувається по сечівнику, статевий член при цьому натягується на неї доти, поки катетер повністю не сховається;
- далі статевий член акуратно нахиляється до живота, кінець катетера, що залишився вільним, просувається вщент пеніса;
- після цього катетер ставиться у вертикальне положення;
- лікар намацує закінчення трубки на нижній поверхні статевого органу і злегка натискає на нього вказівним пальцем;
- після проходження вузької ділянки катетер розташовують рухом донизу;
- як тільки передній кінчик трубки потрапляє до сечового міхура, з нього починає виділятися рідина.
Після того, як лікар поставить пристрій, не можна його рухати і зміщувати, щоб не завдати травм органам.
Після катетеризації сечового міхура
Мета будь-якої медичної процедури – полегшення страждань пацієнта. Однак у цьому випадку може виникнути ряд непередбачених наслідків, найпоширеніші серед яких травмування сечового міхура, уретри, інфікування органів. Тобто можуть виникнути такі патології, як цистит, уретрит, пієлонефрит тощо. Ці проблеми можуть виникнути внаслідок недотримання лікарем техніки безпеки або правил антисептики.
Проведення катетеризації сечового міхура
Показання до проведення катетеризації сечового міхура можуть бути такі:
- затримка сечовипускання;
- утворення каменів у сечовому міхурі;
- утворення пухлини в сечівнику;
- стрикули сечівника;
- аденома простати;
- нетримання сечі;
- інфекції сечівника;
- отримання сечі на певний аналіз безпосередньо із сечового міхура.
До протипоказань можна віднести:
- інфекційні захворювання сечостатевої системи (за мірою необхідності визначає лікар);
- відсутність рідини у сечовому міхурі;
- спазми сфінктора сечівника.
Схожі новини:
