Пурпура - причини та ознаки пурпури

Пурпура буває декількох видів, а саме:

• тромбоцитопенічна;
• ревматоїдна;
• медикаментозна (токсична);
• геморагічна;
• імунна;
• складна.

Для тромбоцитопенічної пурпури властиві кровотечі внаслідок малої кількості вмісту тромбоцитів у крові. Тромбоцитопенічна пурпура – це найпоширеніший вид пурпури. Схильність до цієї хвороби проявляється ще у дитячому віці. У дорослих на таке захворювання більше страждають женищни.

Зазвичай захворювання вперше проявляється у дитинстві. Серед дорослого населення пурпура найчастіше зустрічається у жінок.

Тромбоцитопенічна пурпура за перебігом хвороби та її тривалості поділяється на такі підвиди, як:

• гостра пурпура;
• хронічна пурпура;
• рецидивна пурпура.

Також тромбоцитопенічна пурпура може мати ще такі підвиди, як:

• тромботична пурпура;
• ідіопатична пурпура;
• судинна пурпура.

Крім цього, за клінічними ознаками пурпуру ділиться на суху, для якої характерно лише кровоточивість шкірного покриву, та вологу, для якої властиво поєднувати крововиливи та кровотечі.

Пурпура вражає нижні кінцівки хворого. Спочатку колір плям червоний або бордовий, потім колір переходить у фіолетовий, коричневий, на сьомий-десятий день відтінок перетворюється на жовтий.

Причини

Основні причини появи пурпури:

• схильність хворого до кровотеч, що пов'язано з порушеннями згортання крові, великою патологією проникності крихітних кров'яних судин;
• патологічні зміни тромбоцитарної ланки;
• як наслідок алергічних реакцій;
• порушення зсідання крові, викликаного впливом токсичних речовин – бактеріальних токсинів, хімічних речовин, лікарських засобів;
• судинні захворювання запальної природи;
• застій крові;
• раннє перенесене вірусне чи бактеріальне інфікування;
• переохолодження;
• перегрів на сонці;
• перенесені операції;
• одержані травми.

Симптоми

Основні симптоми появи тромбоцитопенічної пурпури:

• плямисто-синячкові висипання на шкірних покривах;
• крововиливи у слизових оболонках;
• висипання від жовтого до синюшного відтінку, яке схоже зовні на безболісні синці;
• відсутність спленомегалії (патологічних змін у розмірах селезінки);
• залізодефіцитна анемія;
• лихоманка;
• геморагічний нашкірний висип;
• неврологічні порушення;
• судомний синдром;
• гемолітична жовтяниця;
• біль у животі;
• гематурія;
• аритмія та приглушення серцевих тонів;
• арталгія;
• головний біль.

Збільшення селезінки служить антисимптомом тромбоцитопенічної пурпури.

Діагностика

Якщо у пацієнта відсутні основні симптоми пурпури (кровотечі та крововиливу), у лікарів виникають складнощі із встановленням правильного діагнозу. Особливо потрібно бути уважними, щоб не переплутати пурпуру із судинними аномаліями шкіри.

Пурпуру діагностують, як правило, за даними клінічної та гематологічної картини. Спочатку лікар проводить огляд пацієнта. Для підтвердження діагнозу лікар призначає хворому пройти такі апаратні огляди та здати аналізи:

• загальний клінічний та біохімічний аналізи крові;
• дослідження сечовини;
• загальний клінічний аналіз сечі;
• мієлограма.

Також для встановлення пурпури проводиться і диференціальна діагностика за допомогою виявлення симптомів таких захворювань, як: гемолітико-уремічний синдром, пурпура, гемолітична мікроангіопатична та гепаторенальний синдром.

Як правило, пурпура лікується, але бувають випадки і летального результату, якщо кровотечі та крововилив дуже рясні.

Лікування

Суть лікування пурпури зводиться до того, щоб було зменшено кількість продукування антитромбоцитарних антитіл і стали неможливими їх зв'язування з тромбоцитами.

Якщо у хворого відбуваються кровотечі, то лікар призначає йому курс гемостатичних препаратів, а також амінокапронову кислоту. Якщо кровотечі ще й маткові, то пацієнткам приписується окситоцин. У тому випадку, якщо є ризик крововиливу в головний мозок, лікарі-хірурги призначають хворому на вливання (інфузію) тромбоцитів.

Існує також хірургічний метод лікування пурпури. У цьому випадку хворому проводять операцію з видалення селезінки (спленектомія). Але дуже важливо пам'ятати, що хірургічні втручання – це крайній випадок, коли консервативна терапія виявляється неефективною.

Ще один метод лікування пурпури - це плазмафарез, або процедура з очищення плазми від антитіл і токсинів за допомогою фільтрування плазми крові на спеціальних апаратах.

Також хворому на пурпуру судинного виду лікарі радять дотримуватися гіпоалергенної дієти.

Профілактика

Профілактичних заходів проти появи пурпури немає.

Профілактика рецидиву пурпури:

• заборонено переохолоджуватися або перегріватися;
• з обережністю приймати приписані ліки.