Лімфолейкоз - причини та ознаки лімфолейкозу

Види лімфолейкозу

Виділяють два основні види цього захворювання:

• гострий або лімфобластний лімфолейкоз – група гетерогенних злоякісних новоутворень клітин лімфобластів. Даний вид захворювання має певні імунофенотипові та генетичні характеристики. Найчастіше розвивається у дітей молодшого дошкільного віку;
• хронічний або лімфоцитарний лімфолейкоз – злоякісна пухлина системи білої крові (лейкоцитів).

Класифікація гострого виду лімфолейкозу:

• гострий лімфобластний лейкоз – захворювання розвивається, переважно, в дітей віком. Утворення патологічних лейкоцитів відбувається у кістковому мозку чи лімфовузлах;
• гострий гранулоцитарний лейкоз – захворювання розвивається у дорослих. Поразка торкається лейкоцитів тільки в кістковому мозку.

Класифікація форм хронічного лімфолейкозу:

• доброякісна – повільне збільшення у розмірах селезінки та лімфовузлів. Тривалість життя до 40 років;
• класична - більш швидке збільшення лімфовузлів та лімфоїдних органів. Тривалість життя віком до 8 років;
• пухлинна – характеризується збільшенням лімфовузлів;
• спленомегалічна – характеризується збільшенням селезінки;
• кістковомозкова – ураження кісткового мозку;
• хронічний лімфолейкоз, який ускладнений цитолітичним синдромом – масова загибель клітин, що веде до отруєння організму;
• хронічний лімфолейкоз, який протікає з парапротеїнемією – виробництво білків пухлиною, які в нормі відсутні;
• волосатоклітинний лейкоз – пухлинні клітини мають вирости (ворсинки);
• Т-форма – швидко прогресує та має несприятливий результат. Зустрічається у Японії.

Фази хронічного лімфолейкозу:

• А - підвищення в крові рівня лімфоцитів без ознак анемії. Відсутнє збільшення лімфовузлів;
• В – ознаки фази А, але спостерігається збільшення лімфовузлів кількох груп;
• З – збільшення вузлів і натомість тромбоцитопенії чи анемії.

Стадії хронічного лімфолейкозу:

• Початкова стадія - характеризується невеликим збільшенням кількості лейкоцитів. Можливе збільшення селезінки;
• розгорнута стадія – виявляються основні ознаки захворювання;
• термінальна стадія – характеризується анемією, тромбоцитопенією та різними ускладненнями, такими як кровотечі, інфекційні ускладнення. Можливий розвиток другої пухлини.

Причини

Причини розвитку лімфолейкозу залежить від його виду.

Причини розвитку гострого лімфолейкозу достеменно невідомі. Чинники, що призводять до розвитку цього виду захворювання:

• генетичні порушення;
• хвороби імунної системи;
• вплив високих доз радіації;
• вплив хімічних речовин, які можуть пригнічувати кістковомозкові кровотечі.

Причини розвитку хронічного лімфолейкозу достовірно невідомі. Чинники, що призводять до розвитку цього виду захворювання:

• спадковість;
• віруси;
• рентгенівське та радіаційне опромінення;
• хімічні речовини (фарби, лаки);
• прийом лікарських засобів;
• кишкові інфекції;
• часті стреси.

Симптоми

Симптоми захворювання залежить від його виду.

Симптоми гострого лімфолейкозу:

• нормохромна анемія;
• тромбоцитонемія;
• лейкопенія і лейкоцитоз (зустрічаються рідко);
• загальне нездужання;
• слабкість;
• знижений апетит;
• зниження ваги;
• підвищення температури;
• блідість шкірних покривів;
• кашель;
• задишка;
• нудота;
• біль у животі;
• біль голови;
• загальна інтоксикація;
• болі в області кінцівок та хребта;
• підвищена дратівливість;
• збільшення периферичних лімфовузлів;
• геморагічний синдром;
• можливий розвиток нейролейкемії;
• інфільтрація яєчок (зустрічається рідко).

Хронічний лімфолейкоз розвивається повільніше, ніж гостра форма. Для нього характерне накопичення у периферичній крові патологічних пухлинних лімфоцитів. Тривалість життя хворих залежить від ступеня поразки кісткового мозку, і навіть від ступеня поширення злоякісного новоутворення.

Симптоми хронічного лімфолейкозу:

• збільшення лімфовузлів кількох груп;
• порушення кровотворення (на пізніх стадіях захворювання);
• анемія та тромбоцитонемія;
• загальна слабкість;
• почуття тяжкості у животі;
• різке зниження ваги;
• надмірна пітливість;
• збільшення печінки.

Діагностика

При появі перших ознак захворювання необхідно записатися на прийом до лікаря-імунолога або лімфолога. Консультація лікаря та первинний огляд допоможуть поставити правильний діагноз. Лабораторні дослідження, які підтвердять діагноз:

• розширений аналіз крові;
• цитогенетичний аналіз;
• визначення рівня імуноглобулінів;
• біопсія кісткового мозку;
• біопсія лімфовузлів.

Можлива додаткова консультація терапевта і гематолога.

Лікування

Лікування лімфолейкозу включає:

• прийом лікарських засобів;
• хіміотерапія;
• імунотерапія;
• променева терапія;
• переливання тромбоцитарної маси;
• трансплантація кісткового мозку

Профілактика

Профілактика лімфолейкозу:

• дотримання правил безпеки на виробництві;
• своєчасне лікування захворювань;
• підтримка імунітету;
• регулярні огляди у спеціалістів.