Кіста Бейкера - причини та ознаки кісти Бейкера

Види кісти Бейкера

Виділяють чотири типи кісти Бейкера:

• Перший тип - форма кісти нагадує дзьоб птаха або півмісяць. У цьому випадку бурса медіальної голівки напівперетинчастого м'яза та литкового м'яза не повідомляються;
• другий тип - кіста має форму "Андріївського хреста", бурси обох м'язів повідомляються один з одним, при цьому, рідина має можливість поширюється по всіх її частинах;

• третій тип – форма кісти є серп чи щілину. Характеризується недостатністю рідини. На УЗД видно гіпоехогенну смужку кількох міліметрів шириною, що розташовується на головці литкового м'яза;
• четвертий тип - форма кісти має вигляд грона винограду.

При хронічних хворобах колінного суглоба має місце утворення кістою синехій, септ або дочірніх кіст.

Причини

Кісти Бейкера можуть проявитися у таких випадках:

• травми коліна;
• пошкодження чи дегенерація менісків;
• пошкодження хрящів колінного суглоба;
• запалення синовіальної оболонки суглоба (хронічні синовіти);
• остеоартроз;
• пателофеморальний артроз;
• остеоартрит;
• ревматоїдних артритах;
• іноді виникають без видимих причин.

Симптоми

На ранніх стадіях захворювання протікає безсимптомно або супроводжується незначними неприємними відчуттями.

Симптоми, що свідчать про наявність кісти Бейкера:

• дискомфорт у підколінній ділянці;
• почуття болю або тиску в ділянці підколінної чашки;
• біль під час руху колінного суглоба;
• періодична блокада колінного суглоба;
• наявність припухлості із заднього боку коліна;
• наявність супутніх захворювань (ревматоїдні артрити, остеоартрити);
• напруженість колінного суглоба;
• оніміння або поколювання в ділянці підошви;
• при згинанні коліна відбувається зменшення кісти в розмірах, а також можливе її повне зникнення;
• кіста найбільш помітна в розігнутому стані коліна;
• набряклість колінного суглоба;
• набряклість гомілки (при розриві кісти);
• застій крові, формування тромбів та розвиток флебітів;
• венозна недостатність;
• тромбоемболія легеневої артерії (наслідок відриву тромбу);
• некроз, остеомієліт (у поодиноких випадках).

Діагностика захворювання

Для підтвердження правильності діагнозу необхідно прийти на огляд кортопеда або травматолога. Лікар здійснює первинний огляд коліна та пальпацію кісти.

Методи діагностичного дослідження, що дозволяють точно визначити наявність кісти, її розміри, а також зв'язок кісти з іншими елементами, що входять до складу колінного суглоба, є:

• рентген колінного суглоба;
• УЗД колінного суглоба;
• атроскопія колінного суглоба;
• МРТ колінного суглоба.

Також необхідно провести пункцію самої кісти, з подальшим вилученням її вмісту для досліджень внутрішньокістозної рідини.

У складних випадках потрібна консультація хірурга.

Кіста Бейкера може бути вторинним проявом різних патологій чи захворювань колінного суглоба. Для проведення діагностики необхідно оцінювати загальний стан колінного суглоба.

Лікування

Лікування кісти Бейкера може проводитись такими способами:

Консервативне лікування здійснюється за допомогою пункції кісти з використанням товстої голки. Вміст кісти відсмоктується, а її порожнину вводять різні стероїдні протизапальні засоби (гидрокартизао, диспропан та інших.). Цей метод лікування не завжди призводить до лікування хвороби. Часто трапляються рецидиви; оперативне видалення кісти. Показанням до хірургічного видалення є: величезні розміри кісти, неможливість згинання коліна, здавлювання кістою судинно-нервового пучка, нерезультативність консервативного лікування.

При лікуванні кісти необхідно провести лікування супутніх запальних захворювань коліна і колінного суглоба. Лікування здійснюється при використанні протизапальних мазей, таблеток, різних компресів, лікарських блокад (уколи гормонального ряду) та фізіопроцедур.

Профілактика

Для того, щоб запобігти розвитку кісти Бейкера необхідно дотримуватися таких правил:

• своєчасне лікування різних захворювань колінного суглоба;
• помірне фізичне навантаження на колінний суглоб.