Історія зубної щітки

Перші зубні щітки, що мають вік близько п'яти тисяч років, були знайдені в єгипетських гробницях і були звичайними дерев'яними паличками, загостреними на одному кінці та розпушеними на іншому. Деякі племена та народності Африки та мусульманського Сходу досі доглядають зуби такими паличками, здобутими з дерева роду сальвадора чи араку.

Відносно схожий із сучасною зубною щіткою інструмент придумали лише у 1498 році в Китаї, прикріпивши до бамбукової палички кілька щетинок сибірського вепря, але без нанесення зубного порошку чи пасти.

Згодом мода на чищення зубів дісталася й України. Вже за Івана Грозного бояра після закінчення бенкету діставали з кишені каптана «зубну мітлу» — дерев'яну паличку з прикріпленим пучком щетини.

Петро ж наказав замінити щетинисту паличку ганчірочкою і дрібкою крейдяного порошку. У селах тоді зуби чистили березовим вугіллям, який, до того ж, міг відбілити зубну емаль.

У Європі чистка зубів, як і гігієна тіла, спочатку вважалася чимось непристойним, але приблизно до середини XVII століття зубна щітка поступово ставала предметом домашнього туалету завдяки науковій праці французького дантиста П'єра Фошара. Він стверджував, що чищення зубів має бути щоденним, але кінський волос і свиняча щетина, що використовуються в Європі, не підходили для цієї процедури. На той момент єдиним відносно прийнятним предметом гігієни ротової порожнини він вважав натуральну морську губку.

Наприкінці XIX століття відомий французький мікробіолог Луї Пастер оприлюднив думку, що причиною різних захворювань зубів є патологічні бактерії та віруси. А вологе середовище натуральної щетини чудово підходило для їхнього розмноження.

В якості альтернативи для знезараження зубних щіток стоматологи радили їх кип'ятити щодня, але від цього зношування щетини збільшувалося, а предмет гігієни приходив у непридатність.

Щоб зубна щітка приносила здоров'ю людини лише користь, знадобилося ще близько півстоліття. 1937 року фахівці американської хімічної компанії Du Pont винайшли синтетичний матеріал – нейлон. Переваги були очевидні: легкість та еластичність, але при цьому висока міцність, висока стійкість до вологи та впливу багатьох хімічних речовин, погане середовище для розмноження бактерій. Серед недоліків можна було відзначити, що він досить сильно дряпав зуби і ясна, проте трохи пізніше компанія винайшла «м'який» нейлон, який стоматологи невпинно рекламували своїм пацієнтам.

Вік електрики

У Швейцарії наприкінці 30-х років минулого століття винайшли першу електричну зубну щітку, що працює від мережі, але поставити виробництво на потік вдалося лише 1960 року. Спочатку її вигадали для людей, які мають порушення дрібної моторики, або тих, у кого стояли незнімні ортопедичні системи, наприклад, брекети.

Але вже через рік компанія General Electrics представила універсальну електричну зубну щітку, яка працювала не від мережі, а від вбудованого акумулятора.

Протягом наступних 40 років було запатентовано понад 3000 моделей зубних щіток. Що тільки не вигадували: і вбудований таймер, і змінні чистячі головки, і покриття щетинок пігментом, що поступово стирається, що нагадує про необхідність зміни щітки. Мало того, вже було придумано ультразвукову зубну щітку, яка знищує бактерії, розташовані під ясною навіть на глибині 5 мм. І це далеко не межа...