Вузловата еритема - причини та ознаки вузлуватої еритеми

Види захворювання вузлуватої еритеми

Вузловата еритема буває двох форм:

• гостра вузлова еритема;
• хронічна вузлова еритема.

Гостра вузлувата еритема з'являється на тлі лихоманки, нездужання. Вона виражається у вигляді швидко розвиваються, множинних, дуже великих дермогіподермальних вузлів овальних обрисів, напівкулястої форми, злегка піднятих над навколишньою шкірою і болючих при пальпації. Ці вузли локалізуються на передній поверхні гомілок, колінних та гомілковостопних суглобах.

Хронічна вузлувата еритема, своєю чергою, поділяється на кілька підвидів теж, саме:

• мігруючу вузлувату еритему, для якої властиве переважання щільних вузлів з «розмитими» межами, синюшно-червоного або буро-червоного кольору;
• поверхнево-інфільтративну вузлувату еритему, для якої характерні великі розміри, а самі висипання утворюються у супроводі лихоманки, больового синдрому, набрякання суглобів та підвищеної ШОЕ.

Причини вузлуватої еритеми

Причини вузлуватої еритема найрізноманітніші. Це можуть бути:

• стрептококові інфекції (ангіна, скарлатина);
• туберкульоз;
• ієрсиніоз;
• венерична лімфогранульома;
• лепра;
• гістоплазмоз;
• кокцидіодоз. Одним словом все те, що ми називаємо "хронічними осередками інфекцій";
• саркоїдоз;
• неспецефічний виразковий коліт;
• алергічна реакція на прийом сульфаніламідних препаратів (сульфалену, сульфодиметоксину);
• реакція організму застосування контрацептивів;
• первинний туберкульоз;
• проказа;
• внаслідок непереносимості лікарських засобів (препаратів йоду, брому, сульфаніламіди);
• лейкоз;
• лімфогранулематоз;
• гіпернефроїдний рак.

Вузловата еритема може бути і самостійним захворюванням, або симптомом іншої хвороби, або ознакою надмірної чутливості пацієнта до певного лікарського препарату.

У дітей вузлувата еритема може з'явитися після перенесеної застуди або ангіни (особливо стрептококової).

Симптоми вузлуватої еритеми

Для вузлуватої еритеми характерна наявність таких ознак, як:

• утворення еритематозних м'яких «бляшок» та вузлів;
• лихоманка;
• загальне нездужання;
• артралгія;
• озноб;
• аденопатія прикореневих лімфатичних вузлів легень;
• епісклеральні висипання;
• розлад шлунково-кишкового тракту;
• підвищення температури;
• синдром Світу;
• болі в суглобах, кістках та м'язах;
• утворення болючих, щільних синців на гомілках, піднятих над навколишньою шкірою;
• нейтрофільний лейкоцитоз.

Діагностика вузлуватої еритеми

Лікар-дерматолог діагностує у пацієнта наявність вузлуватої еритеми з урахуванням її клінічних проявів. Щоб визначити причини, що призвели до цього захворювання, лікар відправляє пацієнта на обстеження, призначаючи йому:

• біопсію;
• здати на аналізи шкірні проби (очищений дериват протеїну);
• зробити клінічний аналіз крові;
• зробити аналіз крові на збільшення ШОЕ;
• зробити аналіз крові: помірний лейкоцитоз;
• зробити рентген грудної клітки;
• здати аналіз мазка зіва;
• зробити шкірний тест на наявність мікробактерій.

Лікування вузлуватої еритеми

Курс лікування вузлуватої еритеми в обов'язковому порядку повинен включати:

• постільний режим;
• санацію вогнищ інфекції;
• призначення сухого тепла;
• піднесене положення кінцівки;
• прохолодні компреси;
• УВЧ;
• УФО;
• припис курсу нестероїдних протизапальних антибіотиків.

Щоб зняти запальні процеси, призначається пацієнтові йодид калію.

Медикаментозне лікування включає припис:

• антибіотиків (еритроміцин, доксициклін, пеніцилін, цепорин, кефзол);
• десенсибілізуючих засобів;
• саліцилатів (аспірин, аскофен;
• вітамінів С, В, РР;
• аскорутину;
• рутина;
• флугалину;
• синкумара;
• делагіла;
• плаквеніл;
• ангіопротекторів;
• антикоагулянтів (гепарину);
• нестероїдних протизапальних препаратів

Також хворому корисно пройти курс магнітотерапії, лазеротерапії, індуктотермії, ультразвукової терапії, зробити сеанси фонофорезу з гідрокортизоном на область запальних вузлів чи уражених суглобів.

Лікування вагітних жінок, що захворіли на вузлувату еритему, дещо проблематичне, оскільки на цей період їм протипоказано призначення багатьох лікарських препаратів.

Прогноз лікування вузлуватої еритеми, загалом, сприятливий для хворого.

Проте важливо пам'ятати, що гостра вузлувата еритема може переходити в хронічну форму захворювання. З цієї причини обов'язково при виявленні певної симптоматики слід звертатися до лікаря для встановлення точного діагнозу та призначення курсу лікування.

Профілактика вузлуватої еритеми

Усі профілактичні заходи щодо попередження розвитку вузлуватої еритеми полягають, переважно, у цьому, щоб своєчасно провести санацію організму (від осередків хронічної інфекції).