Пломбування кореневих каналів. Ціни, відгуки, рейтинги
Пломбування кореневих каналів зубів: підготовка
Перед тим, як розпочати промбування, стоматолог повинен правильно підготувати ротову порожнину. Процедури виконуються в наступній послідовності:
- Для початку усуваються всі каріозні осередки. Щоб максимально ретельно обробити рот пацієнта від інфекції та забезпечити легкий доступ до кореневого каналу, іноді лікарю може знадобитися торкнутися здорових тканин.
- Після цього уражений зубний нерв видаляють за допомогою пульпоекстрактор або «файлів».
- Далі стоматолог повинен визначити глибину каналу по всій його довжині, після чого обов'язково потрібно виконати контрольний рентгенівський знімок.
Справа в тому, що при неправильному вимірі довжини та вигнутості кореневих каналів, забезпечити ретельну герметизацію досить складно. А значить, якась ділянка може залишитися незапломбованою, і в ній повторно виникне процес запального характеру. Також є ймовірність того, що матеріал вийде за межі каналу (за надмірного заповнення), а це вже стане причиною невралгії та больових відчуттів.
- Канал розширюють спеціальними інструментами, а потім очищають від залишків інфекції та пульпи за допомогою антисептичних засобів.
- Тільки після цих маніпуляцій можна розпочинати пломбування.
Тимчасове пломбування кореневих каналів: коли потрібно
В окремих випадках пацієнту може знадобитися тимчасове пломбування. Як правило, рішення щодо необхідності проведення такої процедури приймається при запущеній формі запальних захворювань (пульпіт, періодонтит). Щоб очистити тканини від інфекції, канали заповнюють пластичною пастою з лікувальною дією та герметизують тимчасовою пломбою. Пацієнт ходить із нею певний час (від кількох днів до кількох місяців), та був йому проводять додаткове лікування. Постійну пломбу встановлюють лише за повної відсутності ознак запалення.
Матеріали для пломбування кореневих каналів
Як було зазначено раніше, для тимчасового пломбування використовується лікувальна паста. До її складу входять:
- Антибіотики з протигрибковою та антибактеріальною дією;
- Препарат, який знімає запальний процес;
- Контрастний наповнювач, який дозволить проконтролювати герметичність наповнення порожнини на рентгені.
При постійному пломбуванні кореневого каналу використовуються:
- Філери (тверді наповнювачі – гуттаперча та штифти);
- Силери (цементи, що заповнюють порожнину між стінками каналів та філерами).
Пломбувальний матеріал для кореневого каналу повинен відповідати певним вимогам, а саме:
- Надійно герметизувати канал;
- Мати хорошу біосумісність;
- Не сідати;
- Не міняти колір емалі;
- Легко стерилізуватися та видалятися при необхідності;
Бути рентгеноконтрастними та нетоксичними.
Методи пломбування кореневих каналів
Способів пломбування зубних каналів на сьогоднішній день існує декілька. Більшість їх виконуються за допомогою твердих матеріалів і штифтів. Який метод слід застосовувати в кожному конкретному випадку, визначає стоматолог, виходячи з анатомічних особливостей зубів пацієнта.
Пломбування однорідною пастою
Застосовується, коли зубні канали надто вузькі та викривлені, а отже, встановити у них тверді матеріали просто неможливо. У таких випадках порожнину заповнюють пастоподібним матеріалом, утвореним шляхом змішування рідини та спеціального порошку. Для цього використовують кореневу голку, файл або ручний каналонаповнювач. Пасту вводять порційно та ущільнюють за допомогою ватної турунди.
Пломбування кореневих каналів пастою та одним штифтом
Після підготовчих заходів пацієнту підбирають штифт із розміром, аналогічним розміру ендодонтичного інструменту, яким обробляли канал. Пасту вводять по стінках каналу, а потім фіксують у ньому штифт і зрізають до гирла. Далі розпочинають відновлення форми зуба.
Пломбування кореневих каналів штифтами та пастою
Латеральна конденсація холодної гуттаперчі - популярна методика, що застосовується в більшості випадків. З її допомогою можна герметично закрити кореневий канал, попередивши виникнення ускладнень. Таке пломбування виконується у кілька етапів. Для початку кореневий канал проходить механічну обробку, а потім очищається антисептиками та висушується. Далі в порожнину вводиться штифт потрібного розміру, а стінки наноситься приготовлена паста. На наступному етапі канал вводять ще один штифт (основний), який попередньо змащують тією ж пастою. Після цього використовують спредер, який притискає його до стінки каналу. У проміжок, що утворився, вводиться додатковий штифт. Потім повторюють процедуру. Після того, як всі штифти будуть розміщені, їх надлишки зрізають спеціальним інструментом.
Пломбування кореневих каналів гарячою гуттаперчею
Процедуру проводять за допомогою чотирьох різних методик:
- Ін'єкційна гуттаперча – матеріал розігрівають до 200 градусів та заповнюють їм порожнину. Гуттаперча розтікається по всьому каналу та ретельно заповнює його без проміжків.
- Вертикальна конденсація – досить складний та тривалий метод. Спочатку порожнину готують до роботи. Після цього в неї поміщають розігрітий матеріал і нахиляють його у бік бічних канальців та апікального отвору. У центр вводять розм'якшений гуттаперчів штифт, а потім видаляють надлишки.
- Безперервна хвиля – штифт нагрівають до 200С, після чого поміщають у центральну частину каналу та зрізають. Після цього в порожнину вводять додаткові штифти, розігріті до 100С.
- Введення гуттаперчі шприцем – швидкий та зручний спосіб, який відрізняється простотою роботи, але не гарантує повної герметизації, оскільки бічні канали при цьому не заповнюються.
Пломбування гуттаперчей, розігрітої поза каналом
Виконується за допомогою пластикового стрижня з гутаперчим покриттям. Спочатку кореневий канал заповнюють силером. Термофіл підігрівають і поміщають у порожнину, де гаряча гутаперча поступово розтікається, надійно герметизуючи канал. Після цього надлишки стрижня зрізають. Метод дозволяє пломбувати не лише основний канал, а й бічні. Завдяки цьому запобігає розвитку інфекцій та запальних процесів.
Техніка депофорезу (вплив електричним струмом)
Застосовується при сильному викривленні каналів. Суть методики полягає в тому, що до кореневої системи каналу вводиться лікарський препарат, що забезпечує повну стерилізацію. Це дозволяє тривалий час підтримувати твердість зуба з віддаленою пульпою і звести можливість повторного інфікування до нуля.
Про успішне проведення пломбування говорить відсутність дискомфорту та больового синдрому. Допускаються неприємні відчуття після видалення пульпи протягом кількох тижнів. Якщо ж біль не минає, а тільки зростає, це може говорити про виникнення ускладнень або про лікарські помилки під час проведення процедури пломбування. У разі необхідно відразу звернутися до лікаря для професійного огляду. Можливо знадобиться заново чистити та пломбувати канал.
Схожі новини:
