Пломбування зубів. Ціни, відгуки, рейтинги
Пломбування зубів: показання
Установка пломби необхідна у разі порушення цілісності зуба. Як правило, це відбувається при:
- механічному пошкодженні;
- утворенні порожнини при карієсі;
- Пульпіт, періодонтіт;
- Підвищеному стиранні емалі.
Матеріал для пломбування каналів
Медичні технології не стоять дома, тому техніки пломбування постійно розвиваються. Якщо раніше для цих цілей використовувалися одні матеріали, то на сьогоднішній день їх витісняють нові, надійніші та довговічніші. Розглянемо основні види матеріалів для пломб:
- Метал – практично не використовується через неестетичний зовнішній вигляд. Матеріал надто виділяється серед зубів природного кольору, а тому стає помітним під час розмови. До того ж таку пломбу не можна встановлювати пацієнтам, у ротовій порожнині яких вже є металеві конструкції (для того, щоб не допустити гальванічний ефект).
- Пластмаса – один із найдешевших матеріалів, який застосовується дуже рідко за рахунок своєї токсичності, схильності до деформації та зміни кольору.
- Цемент – тривалий час застосовувався як основний матеріал для пломб. Відрізняється високою міцністю, довговічністю та гарним зчепленням з поверхнею зуба, проте сприяє руйнуванню кісткових тканин, тому його успішно замінюють більш сучасні матеріали.
- Композитний фотополімер – найоптимальніший варіант, який можуть запропонувати стоматологи на сьогоднішній день. Склад дуже пластичний, тому добре набуває потрібної форми. Після нанесення він швидко твердне під дією УФ-лампи. До того ж, такий матеріал не викликає алергії, має високу міцність і естетичний зовнішній вигляд. Завдяки широкій гамі відтінків можна підібрати колір пломби, який буде максимально наближений до природного вигляду зубів.
Пломбування кореневого зуба: види та методи
Залежно від того, на який термін ставляться пломби, розрізняють тимчасове та постійне пломбування. Перший варіант використовується для захисту порожнини зуба від інфекцій та зовнішніх подразників у період лікування. Це неміцні конструкції, які виконують із пластичних матеріалів та встановлюють на нетривалий термін. Постійні пломби виготовляються з міцніших складів, тому що їх застосовують тривалий час, коли лікування вже позаду.
До того ж, пломби можуть мати різну конструкцію, залежно від чого їх поділяють на:
- Монолітні - встановлюються в порожнину зуба, замінюючи ділянку, що бракує.
- Армовані – мають надсильну фіксацію за рахунок використання штифтів та ретенційних пунктів.
- «Сендвіч»-пломби – складаються з двох складів (цемент+композит), який забезпечує міцніше з'єднання пломби з дентином.
Сама процедура пломбування складається з кількох етапів:
- Для початку стоматолог готує робочу область та виконує санацію. Після цього необхідно ізолювати зуб, припинивши проникнення слини, і застосувати місцеву анестезію, щоб знеболити ділянку, яка потребує обробки.
- Потім лікаря необхідно видалити карієс, навіщо можуть використовуватися лазери чи бормашина.
- Після того, як карієс усунено, порожнину готують до встановлення пломби. Вид обробки підбирається відповідно до типу пломби та забезпечує її кріплення. Як підкладку застосовуються склоіономери, композитна смола, евгенол та ін. Деякі матеріали виділяють фториди, які не допускають руйнування зуба надалі.
- Якщо пломба нарощується, перед її накладкою стоматолог повинен покрити зубну поверхню гелем, що містить кислоту. Це необхідно для утворення невеликих заглиблень в емалі, які заповнюватимуться композитним матеріалом. Додатково використовується матеріал, який виконує подвійне скріплення пломби та зуба.
- У деяких випадках матеріал наноситься шарами, а після кожного шару обробляється випромінюванням, унаслідок чого висушується та закріплюється на зубі.
- Після того як пломба встановлена, їй надають анатомічну форму, а зуб полірують за допомогою бору і покривають лаком.
- Якщо після процедури пацієнт відчуває дискомфорт при змиканні зубів, виконується корекція.
Пломбування каналів зубів: коли потрібно і як проводиться
У тих випадках, коли зуб уражений досить сильно, і інфекція поширилася глибоко в канали, необхідно вичистити їх, видалити нерв і запломбувати. Така процедура складніша і триваліша, ніж звичайна, оскільки незапломбовані кореневі канали є ідеальним притулком для інфекцій. В результаті мікроби, які там розмножуватимуться, викличуть запальний процес, і зуб доведеться видалити.
Щоб запобігти такому сценарію, стоматолог ретельно вичищає канал зуба, а потім відновлює анатомічну форму і функціональність зуба, якомога щільніше заповнюючи пломбувальним матеріалом порожній канал.
Пломбування молочних зубів
У разі карієсу на дитячих молочних одиницях стоматологи часто вдаються до процедури пломбування, оскільки передчасне видалення нерідко призводить до формування неправильного прикусу. Запускати цей процес, вважаючи, що зуб «і так випаде» – справа небезпечна, адже інфекція не тільки стане причиною появи болю, а й може поширитись на внутрішні органи.
Особливої відмінності пломбування тимчасових зубів від постійних не має. Воно виконується за тими ж технологіями та з використанням тих самих матеріалів. Важливим аспектом тут виступає застосування анестезії, оскільки дозування має бути розраховане особливо ретельно та обережно.
Зуб після пломбування каналів
Відразу після процедури у пацієнта можуть виникнути неприємні відчуття, пов'язані з ослабленням дії анестезії. Зуб може «нити» і наступного дня, особливо під час їжі та змикання щелеп. Також протягом 1-2 тижнів вважається абсолютно нормальним, якщо у людини спостерігається посилена чутливість зубів. Однак, щоб не допустити появу більш тяжких наслідків з посиленням болю, потрібно дотримуватись певних правил, а саме:
- Виключити з раціону занадто гарячу і холодну їжу, запобігши перепадам температур;
- Полоскати рот спеціальними ополіскувачами та чистити зуби після їжі;
- Не вживати дуже твердої їжі;
- Жувати на протилежному боці від пломбованого зуба;
- Не палити, тому що тютюновий дим провокує посилення чутливості.
Болить зуб після пломбування – у чому причина?
Пломбування являє собою непростий процес, який нерідко супроводжується видаленням нерва, герметизацією зубних каналів, лікуванням пульпи та іншими хірургічними втручаннями. Тому іноді у пацієнта можуть виникати ускладнення, пов'язані з певними лікарськими помилками.
До основних причин появи болю відносяться:
- Неправильно поставлений діагноз (наприклад, встановлення пломби при пульпіті або періодонтит без попереднього лікування каналів);
- Помилки пломбування (надлишок матеріалу, нещільна посадка пломби, недопломбування каналів);
- Погано виконана обробка порожнини зуба (як наслідок – поява запального процесу та розвиток пульпіту);
- Встановлення пломби, що не відповідає прикусу;
- Механічні подразнення під час лікування каналів (через використання неякісного інструменту);
- Хімічний подразнення (через застосування хімічних розчинів).
Варто розрізняти невелике нездужання протягом декількох днів після процедури та гострий біль, який може супроводжуватися підвищеною температурою, головним болем, запаленням та пульсацією ясен. У разі необхідно негайно звернутися до лікаря, ніж запобігти погіршення стану.
Після проведення рентгенівського дослідження стоматолог виявить причину болю та призначить необхідне лікування, на який встановить тимчасову пломбу.
Схожі новини:
