Отоларингологія

Отоларингологія – це розділ медицини, який спеціалізується на профілактиці, діагностиці та лікуванні набутих та вроджених патологій вуха, горла та носа, а також регіональних з ними областей шиї та голови.

Фахівець, який представляє цей розділ медицини, – лікар-отоларинголог чи ЛОР.

Симптоми, при яких варто звернутися до отоларинголога:

• біль у вусі, в носі та горлі, що посилюється при ковтанні, еродує в шию.
• кровотечі з носа, вуха, горлянки, гортані;
• відсутність нюху (аносмія);
• гугнявість;
• рясні виділення з вух;
• зниження слуху (глухість);
• збільшення лімфовузлів голови та шиї;
• шум у вухах;
• запаморочення;
• наліт у ротовій порожнині, неприємний запах.

Захворювання, що вивчає отоларингологія:

• захворювання зовнішнього носа: екзема, фурункул, сікоз;
• захворювання порожнини носа: риніт, озена, кровотеча;
• захворювання перегородки носа: викривлення, поліп, гематома, абсцес;
• захворювання приносових пазух: синусит, фронтит, етмоїдит, сфеноїдит;
• захворювання глотки запального характеру: фарингіт, ангіна, гострий тонзиліт, фарингомікоз, гіпертрофія мигдаликів;
• механічні та опікові пошкодження глотки;
• захворювання та травми зовнішнього вуха: отит, перихондрит, отомікоз, фурункул, термічний та хімічний опік, сірчана пробка;
• гострі та хронічні інфекційні та запальні захворювання середнього вуха: мастоїдит, отит, тимпаносклероз, тубоотит;
• захворювання внутрішнього вуха: отосклероз, хвороба Меньєра, лабіринтит, приглухуватість;
• гострі та хронічні інфекційні та запальні захворювання гортані, трахеї та стравоходу: ангіна, ларингіт, стеноз, трахеїт, папіломатоз;
• термічні та хімічні опіки гортані, стравоходу;
• доброякісні та злоякісні новоутворення.

Діагностика та лікувальні заходи в отоларингології

На етапі діагностування захворювання проводять такі дослідження:

• комп'ютерна томографія;
• УЗД;
• риноскопія;
• аудіометрія;
• Ендоскопія.

Після діагностичних досліджень лікар підбере пацієнтові індивідуальне лікування.