Міоклонія - причини та ознаки міоклонії

Міоклонія буває двох основних видів:

• фізіологічна;
• патологічна.

Фізіологічна міоклонія проявляється у людини під час засинання, коли його тіло може різко здригнутися.

Патологічна міоклонія, у свою чергу, поділяється на неепілептичну та епілептичну.

Також розрізняють міоклонії спонтанні та провоковані. Провокована міоклонія – раптові та хаотичні скорочення м'язів, як реакція у відповідь на різкий звук, світло, колір або дотик.

Міоклонія за ступенем залучення до процесу різних груп м'язів поділяється на:

• генералізовану, яка характеризується різкими скороченнями одночасно кількох груп м'язів,
• регіональну, яка характеризується різкими скороченнями лише однієї групи м'язів,
• локальну, яка характеризується швидкими скороченнями м'язів обличчя, язика, м'якого піднебіння та порушеннями артикуляції.

Гіперкінези міоклонічного типу поділяються на чотири основні групи:

• міоклонічні велопалатинні скорочення, які характеризуються ритмічним характером, вони відносяться до м'язів м'якого піднебіння, язика та горлянки;
• міоклонічні скорочення дії, які характеризуються ураженням будь-яких груп м'язів, є наслідком і відповіддю на рухи;
• постуральні міоклонічні скорочення, які характеризуються ураженням будь-яких м'язів, вона є реакцією у відповідь на прагнення стримати тулуб у нормальному положенні;
• ритмічні міоклонічні скорочення, які характеризуються хвилеподібними та ритмічними скороченнями конкретно взятої ділянки м'язів.

Причини

Основні причини міоклонії:

• захворювання з аутосомно-домінантним типом спадкування;
• гепатолентикулярна дегенерація;
• гіпоксія мозку;
• печінкова недостатність або ниркова енцефалопатія;
• інтоксикація органічними речовинами або важкими металами (наприклад, свинцем);
• енцефаліти;
• токсоплазмоз;
• одержана травма мозку;
• розсіяний склероз;
• хвороба Крейтцфельдта-Якоба;
• хвороба Унферріхта-Лундборга;
• мозочкова міоклонічна дисенергія (хвороба Рамзая Хунта);
• туберозний склероз.

Основним фактором, що викликає міоклонію, лікарі вважають ураження кори головного мозку, а скорочення м'язів унаслідок цього називається кортикальною міоклонією.

Міоклонія дуже часто супроводжується епілепсією, інфекційним або токсичним ураженням кори головного мозку, аутосомно – рецесивними хворобами, пухлинами.

Симптоми

Загальні симптоми при міоклонії:

• дуже часті судоми;
• погіршенням психологічного та фізичного стану;
• дуже швидке скорочення м'язів;
• спазми мімічних м'язів, м'язів м'якого піднебіння та язика;
• короткочасне порушення мови;
• напади.

Діагностика

Перш ніж розпочати лікування міоклонії, лікар-невролог встановлює точний діагноз пацієнта на основі трьох основних критеріїв:

• безпосередньо самих скарг пацієнта на тимчасові та швидкі скорочення різних м'язів;
• клінічно виявленого стану
• результатів проведеної електроміографії (для уточнення діагнозу)

Пацієнту також необхідно здати аналізи, щоб лікар-невролог зміг точно визначити причину судом, що виникли:

• визначити рівень креатиніну та сечовини крові,
• визначити рівень цукру в крові.

Лікар призначає пацієнту для обстеження пройти такі апаратні огляди, як:

• комп'ютерну чи магнітно-резонансну томографію головного мозку.

Лікування

Лікуванням міоклонії займається лікар-невролог. План лікування міоклонії багато в чому складається і залежить від типу захворювання і причин, що його викликали. До кожного типу м'язових скорочень – своя методика лікування.

Перший етап лікування – усунення причини, що спричинила міоклонію. На другому етапі лікар-невролог призначає пацієнту вживання пероральним способом або за допомогою внутрішньом'язового вливання лікарських препаратів. Також лікар-невролог може приписати хворому протисудомні та бензодіазепінові препарати, кортикостероїди або нейролептики.

На час лікування пацієнт повинен дотримуватись особливої дієти. Уживана їжа повинна бути багата на вітаміни, мікро- і макроелементи.

Якщо міоклонія знаходиться на ранній стадії, то у пацієнта спостерігаються ритмічні здригання тіла. Якщо ж хвороба запущена, то пацієнт може навіть різко починати вигинати кисті чи стопи.

Профілактика

Основна рекомендація щодо запобігання розвитку міоклонії – уникнення стресових ситуацій.

Профілактичні заходи:

• дотримання режиму праці та відпочинку;
• виконання фізкультури;
• акупунктура;
• вживання високо вітамінізованої їжі;
• прогулянки на свіжому повітрі;
• масаж;
• не палити;
• не вживати алкоголю;
• вживання жирних ненасичених кислот, якими багаті риба та морепродукти;
• дотримання гігієни статевих органів.