Розлад шлунка - причини та ознаки розладу шлунка

Через появу виділяють кілька видів диспепсії. Серед них:

• бродильна – з'являється внаслідок надмірного харчового споживання, що містить переважно цукор та вуглеводи, а також напої, виготовлені шляхом зброджування різних речовин (квас, пиво). У цьому випадку виникають процеси бродіння у товстому кишечнику;
• гнильна – розвивається через надлишок білкового харчування та характеризується подальшим гниттям харчових мас у товстій кишці;
• жирова - відноситься до зловживання жирними наїдками і малою всмоктуванням жирів і білків у травному тракті;
• інфекційна – як наслідок влучення великої кількості патологічних мікроорганізмів з їжею;
• токсична - розвивається в результаті вживання отруйних та дратівливих речовин;
• вторинна – як прояв інших захворювань та розладів.

Причини

Недуга може виникнути через такі фактори: швидкий прийом їжі, внаслідок чого починаються гнильні процеси; прийняття несумісних або важкосумісних продуктів в один раз; надмірна кількість солодощів у раціоні, жирів чи вуглеводів; вживання антибіотиків та, як наслідок, знищення корисної мікрофлори; мале вироблення деяких ферментів у ШКТ; деякі хвороби органів травлення (гастрит, виразка та ін.); вплив стресів; різка зміна режиму чи раціону харчування.

Зловживання алкоголем та куріння також негативно впливають на функціонування шлункової системи, провокуючи появу збоїв у його роботі.

Коліки у проекції живота можуть бути при діафрагмальній грижі. Але найчастіше больовий синдром виникає за грудиною, без суворої періодичності, він пов'язаний з обідом чи вечерею. З'являється печіння в районі стравоходу та за грудиною під час та одразу після їжі. Часто в цьому випадку болючі відчуття віддають у спину, ліве плече. Щоб уточнити цей діагноз, потрібно рентгенологічне дослідження.

Симптоми

Вказаний стан характеризується різними симптомами. Наприклад:

• біль у животі;
• здуття;
• почуття тяжкості після обіду;
• метеоризм;
• рідкий стілець (діарея);
• печія;
• нудота;
• блювання.

Діагностика

При ознаках такого розладу рекомендовано консультацію лікаря загальної практики, який після первинного огляду зможе правильно спрямувати пацієнта до гастроентеролога, інфекціоніста, невропатолога, ендокринолога тощо. У діагностиці застосовуються такі методи діагностики: проведення гастроскопії (фіброгастродуоденоскопії або ФГДС), за допомогою якої оцінюється стан слизової оболонки органів ШКТ, проводяться дослідження на наявність гелікобактерної інфекції і загальний аналіз крові і калу на приховану кров.

Лікування

З метою усунення ознак розладу та нормалізації роботи травної системи гастроентерологи застосовують різні методи. Зазвичай це:

• призначення спеціальної дієти з винятком або обмеженням тих видів їжі, які спричинили виникнення недуги;
• застосування лікарських препаратів, що нормалізують виробництво ферментів у травному тракті;
• прийом абсорбентів, що усувають прояви надлишкового газоутворення;
• антибактеріальна терапія, спрямована на боротьбу з хелікобактерною або іншою інфекцією;
• застосування відвару насіння льону як захисний агент слизової оболонки шлунка.

Профілактика

Нормальна робота ШКТ забезпечується внаслідок виконання наступних заходів: дотримання режиму харчування; відмова від надмірного поїдання жирних, солодких та вуглеводистих продуктів; ретельне пережовування продуктів; відсутність поспіху під час їжі; відмова від самостійної терапії антибіотиками; недопущення переїдання та вживання надто великих порцій їжі; своєчасне виявлення та лікування запальних та інфекційних захворювань шлунка та кишечника.