Мікроангіопатія - причини та ознаки мікроангіопатії

Епідеміологія

Мікроангіопатія - це універсальне явище, що виникає в судинних органах та системах при розвитку інфекційних захворювань, цукрового діабету, злоякісних пухлин, патології печінки та гемолізі. Прояв захворювання залежить від особливостей тканини уражених органів, їх анатомічних та морфологічних параметрів, а також від низки зовнішніх факторів.

Причинами виникнення мікроангіопатії можуть стати генетичні порушення тонусу стінок судин, деякі захворювання крові та плазми, інтоксикації різної природи, фізичні травми. Медицина також вважає, що загроза появи хвороби може бути викликана непомірним курінням та вживанням алкоголю, постійно підвищеним артеріальним тиском, ослабленням організму при тривалій роботі на шкідливих виробництвах та віковими змінами в організмі.

Клінічна картина

Прояви мікроангіопатії залежать від місця виникнення патології, проте найбільш характерними симптомами активного розвитку хвороби можуть вважатися погіршення зору, свербіж і печіння в м'язах ніг, «кульгавість, що перемежується», приватні носові та шлункові кровотечі, поява кров'яних згустків мокротинні та сечі, сухість і шелух.

Медицина розрізняє церебральну та діабетичну форму мікроангіопатії.

• Церебральна мікроангіопатія виражається ушкодженням дрібних мозкових судин і виникає внаслідок недостатності кровообігу головного мозку, атеросклерозу та артеріальної гіпертензії. Може виявлятися в енцефалопатії різних типів.
• Діабетична мікроангіопатія розвивається при захворюванні на цукровий діабет тягне за собою тканинну гіпоксію.

Діагностика та лікування

Діагностика мікроангіопатії полягає у вивченні історії хвороби пацієнта, проведенні ультразвукових досліджень судин та очного дна. Може також призначатися рентген, МРТ та КТ.

Лікування мікроангіопатії залежить від місця появи вогнища захворювання та причин, що його викликали. Найчастіше застосовується медикаментозна терапія, спрямована на покращення ефективності мікроциркуляції крові в тканинах, та фізіотерапія. У деяких випадках для відновлення прохідності судин бажано хірургічне втручання, кріохірургію або лазерну коагуляцію.