Хламідіоз - причини та ознаки хламідіозу

Хламідіоз протікає у гострій чи хронічній формі.

Причини

Одним із способів зараження є статевий акт. При незахищеному контакті допустимість зараження становить п'ятдесят відсотків. Якщо носієм інфекції є вагітна жінка, то у майбутнього малюка може розвинутись кон'юнктивіт або запалення легень. Також плід може інфікуватися під час проходження через статеві шляхи матері. Зараження в побутових умовах малоймовірне, але можливе, оскільки бактерії зберігають свою активність протягом двох діб на побутових предметах у вологому середовищі при температурі 18-19 градусів. Для того, щоб відбувся процес зараження, необхідно, щоб в організм людини потрапило безліч мікроорганізмів. Жінки більш схильні до зараження.

Симптоми хламідіозу

Часто хвороба може не проявлятися або проходити зі слабкими симптомами.

Симптоми:

• У чоловічої статі захворювання проявляється у вигляді слабкого запалення сечівника, який триває протягом декількох місяців і супроводжується склоподібними виділеннями, свербінням і печінням. Можуть з'являтися слабкі больові відчуття в статевих органах і при сечовипусканні. У пацієнтів може підвищуватись температура, також з'являється слабкість внаслідок інтоксикації. Іноді спостерігається помутніння сечі та наявність у ній гнійних виділень. У деяких випадках спостерігаються виділення з кров'ю при сечовипусканні та сім'явипорскуванні.
• У жінок спостерігаються слизові або слизово-гнійні виділення піхви, яким характерний неприємний запах та жовтизна. Можуть з'являтися больові відчуття статевих органів, які посилюються при менструації, свербіж та печіння, кровотечі. Можуть з'являтися симптоми інтоксикації – слабкість та підвищення температури.

Часто спостерігається тривале перебування бактерій в організмі, розмноження яких пригнічується імунною системою організму та запобігає ураженню органів. Носій хламідій клінічно є здоровою людиною і бактерії в організмі можна виявити при застосуванні надточних технологій діагностики, таких як культуральне дослідження або ПЛР.

Діагностика

Так як хламідія трахомонатис є внутрішньоклітинним паразитом, поставити діагноз досить складно. У пацієнта необхідно взяти зіскрібок – клітини ураженого органу, але в деяких випадках ефективніше застосування неінвазивних тестів. Для проведення аналізу у пацієнтів беруть кров, сечу чи сперму.

Для діагностування захворювання використовують такі методи:

• Міні-тест, який можна придбати в аптеці. Плюси методу - оперативність та доступна ціна, але ефективність становить не більше двадцяти відсотків;
• Мікроскопічний аналіз Даний метод полягає в заборемазка у чоловіків з уретри, у жінок одночасно з піхви, шийки матки та зовнішнього отвору сечівника. Перевагою даного способу є його доступність, але мікроскопічний аналіз є малоефективним у виявленні хламідіозу. За допомогою цього способу можна виявити запальний процес та припускати наявність інфікування хламідіями.
• Реакція імунофлюоресценції. Метод полягає у визначенні хламідій під флюоресцентним мікроскопом. Ефективність цього способу становить п'ятдесят відсотків і залежить від професіоналізму лаборанта та його здатності визначити наявність хламідій. Часто бувають помилкові результати, у яких замість хламідій під мікроскопом висвічуються стафілококи.
• Імуноферментний аналіз. Завдання аналізу полягає у виявленні антитіл у крові, які виробляються при інфікуванні. За допомогою цього способу можна не тільки виявити наявність хвороби, але й визначити її стадію розвитку. Однак точність аналізу невелика, оскільки антитіла можуть бути присутніми і у здорових людей.
• Полімеразна ланцюгова реакція. Найбільш ефективний метод діагностики хламідіозу, для проведення якого потрібна невелика кількість матеріалу. Проведення ПЛР дає стовідсоткову ймовірність результату.
• Посів на хламідії. Метод визначення інфекції із чутливістю до антибіотиків. При позитивному результаті цього способу можна бути впевненим про наявність хламідій в організмі. У процесі проведення дослідження можна визначити також які антибіотики потрібні для усунення конкретної інфекції.

Лікування хламідіозу

Лікування хламідіозу проводиться інфекціоністом, і полягає у прийомі антибіотиків, які мають властивість проникати у клітину. Крім антибіотиків, в комплексі лікування можуть бути протигрибкові та імуномодулюючі засоби, в деяких випадках використовують місцеві протимікробні препарати.

У процесі лікування повинні брати участь обидва партнери. Під час терапії варто виключити статеве життя або використати презервативи. Заборонено вживання алкоголю та потрібне обмеження у вживанні молочної продукції. Після проходження курсу необхідно провести контрольні аналізи, після чого визначається ефективність лікування.

Профілактика

У зв'язку з тим, що хвороба зустрічається часто, особливу увагу необхідно приділити її профілактиці.

• Насамперед потрібно розбірливо ставитися до статевих партнерів, уникати випадкових зв'язків та використовувати презервативи;
• Правильно стежити за гігієною статевих органів;
• Регулярно обстежитися у лікаря щодо визначення стану мікрофлори статевих органів;
• Підтримувати імунітет. Вести здоровий спосіб життя: вживати продукти, багаті на вітаміни, займатися фізичними вправами, не зловживати алкоголем і курінням;
• Щорічно обстежуватися разом із статевим партнером на наявність захворювань, що передаються статевим шляхом.