Кома - причини та ознаки коми

Класифікація стану коми включає 15 ступенів. Але на практиці виділяють три види коми:

• глибока кома - хворий не реагує на зовнішні подразники, не розплющує очі і не видає звуків, не приходить до тями;
• кома (найпоширеніший вид) – хворий перебуває у несвідомому стані, але може розплющувати очі чи вимовляти певні звуки. Характерні напади децеребральної ригідності (спонтанна реакція м'язів у відповідь на зовнішнє роздратування, що полягає у згинанні суглобів, посмикуванні кінцівок);
• поверхнева кома - хворий перебуває у несвідомому стані, але може розплющувати очі у відповідь на знайомий голос, а також може вимовляти слова, може відповідати на запитання, але при цьому мова нескладна.

Стадії розвитку коми:

• прекому;
• кома 1 ступеня;
• кома 2 ступеня;
• кома 3 ступеня;
• кома 4 ступеня.

Причини

Причини, які можуть спричинити стан коми:

• пошкодження чи травма голови;
• інфекції головного мозку;
• нестача гормонів в організмі;
• втрата організмом електролітів, енергетичних речовин та води;
• ушкодження мозку, спричинене кисневим голодуванням;
• передозування наркотиками, деякими лікарськими препаратами;
• перегрів організму;
• сильне алкогольне отруєння;
• різні захворювання (цукровий діабет);
• вплив електричного струму;
• інсульт.

Симптоми

Симптоми коми різняться залежно від її стадії.

Симптоми прекоми:

• плутаність свідомості;
• помірна оглушеність;
• загальмованість;
• сонливість чи, навпаки, збудження;
• психоматичні стани (при гіпоглікемічній комі);
• розлад координації рухів;
• рефлекси збережені.

Симптоми коми 1 ступеня:

• сон чи ступор;
• виражена оглушеність;
• гальмування реакції, навіть у відповідь на сильні подразники (включаючи болючі);
• можливість виконувати легкі рухи;
• хворий може ковтати рідку їжу чи воду;
• самостійно перевертатися лежачи на ліжку;
• зіниці реагують світ;
• можлива косоокість;
• рухи очей носять маятникоподібний характер рухів;
• спостерігається розслаблення рефлексів шкіри.

Симптоми коми 2 ступеня:

• відсутній контакт із хворим;
• глибокий сон;
• ослаблення реакцію біль;
• сопор;
• рідкісні спонтанні рухи, які розкоординовані;
• патологічне дихання;
• мимовільне дефекація та сечовипускання;
• реакція зіниць світ розслаблена;
• глотковий та корнеальний рефлекс збережені;
• відсутні шкірні рефлекси;
• м'язова дистонія;
• визначаються пірамідні рефлекси.

Симптоми коми 3 ступеня:

• відсутня свідомість, корнеальні рефлекси, реакція біль;
• пригнічення глоткового рефлексу;
• міоз;
• зіниці не реагують на світло;
• знижено сухожильні рефлекси та м'язовий тонус;
• можливі судоми;
• мимовільна дефекація та сечовипускання;
• знижений артеріальний тиск;
• дихання аритмічне або пригнічене до рідкісного та поверхневого;
• знижена температура тіла.

Симптоми коми 4 ступеня:

• гіпотермія;
• повна арефлексія;
• припинення функції дихання внаслідок пригнічення роботи довгастого мозку;
• атонія м'язів;
• різке зниження артеріального тиску;
• смерть.

Кома може розвиватися майже миттєво, протягом кількох хвилин або протягом кількох годин.

Діагностика

Для правильного діагнозу необхідно записатися на прийом до лікаря невролога. Консультація лікаря допоможе виключити всі стани, схожі з комою (істерика, передозування лікарськими препаратами, епілепсію та інші). Для постановки діагнозу фахівець аналізує симптоми та ознаки стану хворого. Призначаються такі діагностичні процедури:

• аналіз крові;
• розширений біохімічний аналіз крові;
• аналіз сечі;
• комп'ютерна томографія голови;
• електрокардіограма;
• електроенцефалограма;
• рентген шийних хребців;
• дослідження спинномозкової рідини (іноді).

Рідко, за симптомами коми можна визначити причину, яка викликала такий стан: при кисневому голодуванні зіниці розширені і не реагують на світло, а при інсульті та передозуванні – зіниці будуть звужені.

Лікування

Лікування здійснюється в умовах стаціонару та залежить від причин, які її викликали. Екстрене лікування полягає в:

• застосування засобів, що підтримують кровообіг та дихання, що купують блювання;
• введення інсуліну або глюкози (при діабетичній комі);
• очищення крові (при уремічній комі);
• оперативне лікування здійснює хірург (при травмах голови, шиї);
• оперативне втручання нейрохірурга (при гематомах оболонок мозку);
• протисудомні препарати;
• препарати, які форсують діурез (при інтоксикації);
• застосування антидоту (при передозуванні);
• введення тіамін (при гіповітамінозі);
• інтубація трахеї;
• штучна вентиляція легень;
• Антибактеріальна терапія.

Профілактика

Профілактика коми полягає у запобіганні, по можливості, причинам, які її викликають і в періодичному огляді у фахівців, з метою ранньої діагностики цього стану.