Кіста наднирника - причини та ознаки кісти наднирника

Кіста надниркових залоз класифікується щодо морфологічних ознак:

• Епітеліальна кіста - стінки капсули такого утворення складаються з кіркового шару надниркових залоз або клітинсекреторного сегмента нирки.
• Ендотеліальна кіста - виникла з клітин лімфатичних вузлів або кровоносних судин.
• Паразитарна кіста – результат діяльності гідатидного ехінокока.

• Псевдокіста - освіта, що виникла в результаті крововиливу.

Незважаючи на те, що лікуванням кісти надниркових залоз займаються ендокринологи, ця патологія не впливає на гормональний фон людини в цілому на процес продукування гормонів.

Причини

Кіста надниркового залози формується ще в ембріональному періоді і є результатом патологічного розвитку плода. Виявити себе в різному віці кіста може під впливом будь-яких факторів, наприклад травми, розширення судин або збільшення лімфовузлів.

Симптоми

У більшості випадків патологія протікає без симптомів, тому діагностується вона випадково, наприклад під час УЗД органів черевної порожнини або заочеревинного простору.

Коли кіста досягає значних розмірів, у пацієнта спостерігаються такі ознаки:

• Підвищений артеріальний тиск. Воно виникає в результаті стискання ниркової артерії тілом кісти.
• Больові відчуття, що виникають у спині, попереку, боці.
• Відчуття розпирання або стискання в черевній порожнині.
• Порушення функції нирки.

Діагностика

Для встановлення правильного діагнозу та виключення інших патологій, симптоми яких схожі з кістою надниркових залоз, ендокринолог призначає ряд діагностичних заходів:

• Клінічний огляд та збір інформації про больові відчуття, результати вимірів артеріального тиску.
• Інструментальні дослідження: проведення УЗД з доплерівським скануванням, МРТ та КТ.
• Диференціальна діагностика: флебографія, ангіографія.
• Лабораторні дослідження гормональні та біохімічні.
• Біопсія.

Лікування

Кісти, розмір яких не перевищує 4 сантиметрів у діаметрі, не піддаються лікуванню. Пацієнту необхідно один раз на півроку проходити УЗД надниркових залоз для відстеження динаміки патології: можливого збільшення кісти, появи запальних процесів, інших ускладнень.

На даний момент консервативного лікування кісти наднирника не існує. Лікування проводиться виключно хірургічним шляхом. Операцію проводить хірург-ендокринолог.

На сьогоднішній день практикують такі типи оперативного втручання:

• Цистектомія – видалення кісти та її оболонки.
• Парціальна адреналектомія – видалення кісти та невеликої частини залози. При цьому функції залози зберігаються і не потрібна замісна гормональна терапія.
• Лапороскопія – найменш травматичний метод, за допомогою якого видаляють невеликі кісти без ознак проростання у регіональні тканини.

Закріплюється результат операції замісної гормональної терапії.

Профілактика

Причини активного зростання кісти надниркового залози до кінця не з'ясовані, відповідно і профілактичних заходів щодо цієї патології як таких немає. Що стосується пацієнтів, які перенесли оперативне втручання або мають кісту наднирника, їм рекомендується відвідувати ендокринолога кожні півроку, а також проходити УЗД або КТ надниркових залоз.