Міалгія - причини та ознаки міалгія

Види захворювання

Захворювання класифікується на три види:

• фіброміалгія – болючість м'язів, яка має дифузний характер і поширюється по всьому тілу (найчастіше болючість виникає у комірній зоні, попереку, зоні верхніх та нижніх кінцівок);
• Міозит – це хворобливі відчуття у скелетній мускулатурі. Біль у даному випадку має локалізований характер і поширюється на один м'яз;
• поліміозит – це захворювання, основою якого є порушення імунітету. При поліміозиті найчастіше уражається поперечно-смугаста мускулатура, прогрес хвороби може призвести до повної атрофії уражених м'язів.

Причини

Основні причини, які можуть призвести до міалгії: м'язові травми, малорухливий спосіб життя, запальні захворювання, важкі фізичні навантаження.

Незалежно від виду міалгії, причинами також можуть бути:

• хронічні стреси, неврози, невротичні розлади;
• безсоння та розлади сну;
• заняття тяжкою атлетикою;
• тривале переохолодження;
• знижену кількість соматотропного гормону;
• захворювання аутоімунного характеру;
• гострі інфекційні, вірусні чи респіраторні захворювання;
• генетична схильність;
• неврологічні захворювання (переважно часті судомні стани);
• підвищена дія ультрафіолетового опромінення на організм;
• алергічні реакції негайного типу;
• ревматоїдні захворювання.

Симптоми

Симптоматика захворювання залежить насамперед від виду міалгії.

При фіброміалгії у пацієнтів наголошується:

• біль, що поширюється дифузно по всьому тілу і найбільше турбує у комірній та поперековій зоні, а також у верхніх та нижніх кінцівках;
• скутість рухів, особливо вранці, а також увечері;
• зниження працездатності, фізичної витривалості та швидка стомлюваність;
• інтенсивність болю може зростати залежно від зміни погоди;
• спазми, судоми, оніміння у м'язах;
• постійне відчуття тяжкості;
• психоневрологічні порушення (депресія, безсоння, перепади настрою);
• у важких випадках можливе стійке порушення роботи м'язів та неможливість виконувати деякі рухи.

При міозиті симптоматика наступна:

• біль поширюється на один конкретний м'яз;
• при спробі пропальпувати або натиснути на м'яз виникає різке її скорочення та обмеження рухів;
• скутість чи різке обмеження рухів;
• почервоніння або набряк ураженого м'яза;
• біль може посилюватись як при напрузі м'яза, так і у стані спокою;
• інтенсивність болю може зростати залежно від зміни погоди;
• при прогресі захворювання розвивається атрофія м'яза або ж запальний процес втягуються інші м'язи.

При поліоміозит виникає наступна симптоматика:

• гострий або підгострий початок захворювання;
• поступове залучення у запальний процес м'язів плечового та тазового пояса;
• спостерігаються ураження серця, суглобів, легень, шлунково-кишкового тракту;
• болі в м'язах як при напрузі, так і в стані спокою;
• розвивається м'язова слабкість, пацієнт неспроможна робити елементарних дій (підняти руку, утримати предмет, підвестися);
• відзначається набряклість уражених м'язів;
• згодом розвивається атрофія та контрактури хворих на м'язи.

При виникненні будь-яких вищезгаданих симптомів рекомендується консультація лікаря-ревматолога.

Діагностика

Діагностикою міалгії займається лікар-ревматолог.

Основні діагностичні методи при міалгії:

• лікарський огляд, оцінка стану хворого, аналіз скарг, пальпація та перкусія;
• загальний та біохімічний аналізи крові;
• ревмопроби;
• електроміографія;
• рентгенографія;
• КТ та МРТ;
• біопсія м'язової тканини з наступним гістологічним дослідженням;
• консультація невропатолога;
• консультація та подальше комплексне обстеження лікарями інших спеціальностей залежно від наявності ускладнень захворювання.

Щоб провести повну та якісну діагностику захворювання, необхідно записатися на прийом до лікаря-ревматолога та пройти комплексне обстеження організму.

Лікування

Лікування міалгії, як правило, комплексне і включає наступні пункти:

• прийом глюкокортикостероїдів;
• прийом протизапальних препаратів та аналгетиків;
• усунення першопричини захворювання;
• застосування зовнішніх гелів та мазей;
• прийом міорелаксантів;
• ін'єкційне введення медичних препаратів у уражений м'яз;
• фізіотерапевтичне лікування (масаж, ЛФК, йога, аквааеробіка);
• голкотерапія;
• курортне лікування.

Лікуванням захворювання повинен займатися лише фахівець, самолікування може призвести до тяжких наслідків та інвалідизації пацієнта.

Профілактика

Профілактика міалгії буває первинною та вторинною.

До первинної профілактики відносяться заходи, які можуть запобігти появі захворювання, а саме:

• уникнення психо-емоційного навантаження;
• уникнення важкого фізичного навантаження та переохолодження;
• своєчасне лікування інфекційних та вірусних захворювань;
• активний спосіб життя;
• відмова від шкідливих звичок;
• заняття фізкультурою.

Вторинна профілактика базується на запобіганні рецидиву хвороби і включає:

• регулярний прийом медикаментозних препаратів;
• фізіотерапевтичне лікування (ЛФК, масаж, фізіопроцедури);
• обмеження тяжкого фізичного навантаження;
• обмеження часу перебування на холоді чи сонці;
• дотримання дієти.