Надання першої допомоги міфи та помилки

Помилка №1: подавлену людину потрібно поплескати по спині

Насправді, певний сенс у цьому методі є. Справа в тому, що несильні удари по спині дратують область, куди потрапила їжа. Це провокує у людини сильний кашель, який видаляє з дихальних шляхів стороннє тіло. Однак іноді це може призвести до прямо протилежного ефекту, якщо розширення шляхів від подразнення доведеться не на кашель (видих), а на вдих. Тоді шматок їжі лише глибше пройде дихальними шляхами, сильніше їх блокуючи.

Якщо людина подавилася, треба дати їй самому відкашлятися. Людина має зробити низку спокійних вдихів і сильних видихів, що теж спровокує кашель, але без ризику опущення стороннього тіла.

Можна ще підійти ззаду і, склавши руки навколо торса людини в кільце, сильними поштовхами під діафрагму спровокувати видалення їжі з дихальних шляхів потоком повітря, що виштовхується з легенів. Однак другий спосіб вимагає певних навичок і навіть тренувань, тому надійніше скористатися першим способом.

Помилка №2: при обмороженні треба обтирати тіло снігом

Мабуть, це твердження випливає з приказки «клин клином вибивають». Але у випадку з обмороженнями все зовсім інакше. Сніг лише сильніше травмує тканини, тоді як перша необхідність – зігріти людину та нормалізувати її стан. При легких формах переохолодження, які не відбиваються на зовнішньому стані тканин організму, відтирання справді добре працює. Але робити його слід не снігом, а горілкою. Справа в тому, що спиртовмісні препарати провокують розширення капілярів і викликають приплив крові до поверхні шкіри. Однак і цей спосіб варто застосовувати лише у випадках незначного загального переохолодження, а не обмороження кінцівок, коли уражені тканини взагалі не чіпатимуть. Консультація лікаря-терапевта при переохолодженні також бажана допомога пантенолом та спеціальними гелями. При серйозному опіку (і при його посиленні олією) слід записатися прийом до лікаря-терапевту.

Помилка №3: при укусі змії треба накладати джгут, щоб отрута не рознеслася по організму

При укусі змії джгут не можна накладати з низки причин. По-перше, це посилить поразку місцевих тканин отрутою. По-друге, після зняття джгута вся отрута хлине в організм. Отрута тієї ж гадюки розноситься з кровотоком дуже швидко. Але це не означає, що людина безпорадна. З багатьма (але далеко не всіма) отрутами організм здорової дорослої людини може впоратися самостійно, хоча, звичайно, бажано використовувати спеціальну сироватку. Щоб допомогти організму подолати отруту, варто спробувати видалити його з рани у перші 10 хвилин шляхом відсмоктування. Враховуйте, що цей спосіб можна застосовувати лише у випадку, якщо у роті немає ранок. При попаданні в травний тракт отрута небезпеки не становить, тому боятися проковтнути пару крапель не варто, хоча краще випльовувати отруту.

Помилка №4: слід перев'язувати місце кровотечі

Ця помилка теж є частково виправданою. Насамперед, кровотеч із пошкоджених судин може бути два типи: венозна та артеріальна. Венозна кров набагато темніша, а артеріальна – світліша і натиск, під яким вона виходить із тіла, набагато більше. Тому в стресовій ситуації та в темний час доби відрізнити один тип крові від іншого можна лише за натиском.

При артеріальній кровотечі слід зупинити кров, затиснувши артерію там, де вона найближче підходить до поверхні тіла. Вже після цього накладати джгут, краще поверх одягу, вище за місце ушкодження. При венозній кровотечі, навпаки, джгут накладають нижче.

Венозну кровотечу треба зупиняти тугою пов'язкою, що давить. Допомога хірурга та травматолога обов'язкова.

Помилка №5: симптомів переохолодження можна позбутися, розтерши пошкоджені ділянки тіла

Ще одна помилка, заснована на неправильному розумінні дуже дієвого правила. Розтираючи поверхню шкіри, можна досягти припливу крові до капілярів і загального прогрівання даної ділянки тіла. Але цей метод самодопомоги діє тоді, коли потрібно перешкоджати обмороженню, а не боротися з цим станом, що вже настав. У разі обмороження варто спочатку обмити уражені ділянки теплою (але не гарячою!) водою, щоб упорядкувати роботу судин. Коли тканини прийдуть до тями, можна приступати до більш активного зігрівання.

Помилка №6: постраждалу в ДТП людину потрібно витягти з машини за будь-яку ціну

Взагалі, звичайно, потрібно, але тільки у випадку, якщо є смертельна загроза. Якщо її немає, не варто намагатися самостійно транспортувати постраждалого. Невмілі дії можуть загрожувати здоров'ю, ризикуючи стати причиною інвалідності або навіть загибелі. У разі ДТП свідки мають обмежитися такими діями:

• викликати лікарів та бригаду рятувальників;
• захистити місце події від натовпу цікавих;
• відключити акумулятори авто, щоб не проскочило випадкової іскри;
• зупинити кровотечу у потерпілого;
• надавати людині, яка потрапила в аварію посильну психологічну допомогу і за допомогою розмов намагатиметься утримати її у свідомості.

Ці дії справді можуть врятувати життя.

Помилка №7: під час нападу епілепсії треба дотримувати мову хворого

Коли у хворого на епілепсію відбуваються конвульсивні напади, його мова справді може запасти, але боротися з цим треба інакше. Замість того, щоб намагатися розтиснути щелепи людини і тримати її язик, варто перевернути голову хворого набік і тримати на колінах. За такої процедури людина не подавиться ні язиком, ні слиною. Щоб хворий не прикусив собі язика, треба взяти чисту тканину та помістити її між його зубами.

Помилка №8: опіки треба змащувати олією із сіллю

Цей міф найчастіше розвінчують, тому що він дійсно небезпечний. Справа в тому, що при опіку надмірна кількість теплової енергії проникає у глибокі шари тканин. Коли людина, підкоряючись здоровій логіці, ллє на уражене місце холодну воду, вона цю теплову енергію нейтралізує. Але не всю. А масло, яке наноситься на шкіру, закупорює цю енергію. Тому опік лише посилюється. Вихід - лити воду довше, близько 15-20 хвилин. Тоді опік заспокоїться остаточно і можна буде надавати