Отруєння грибами симптоми та ознаки

Основні джерела отруєння у випадку грибів:

• мікотоксини, тобто специфічні отруйні речовини, які притаманні саме грибам (наприклад, отрута мухомора або блідої поганки);
• тривале зберігання як свіжозібраних, так і законсервованих грибів теж небезпечно отруєнням, тому що через якийсь час навіть неотруйні гриби починають виділяти отруйні речовини, і ця їхня властивість не глушиться обробкою;
• незнання чи ігнорування непоєднуваності деяких грибів з певними продуктами харчування та напоями;
• гриб, будучи природним абсорбентом, накопичив у собі отруйні речовини, навіть білий гриб стане небезпечний;
• ураження грибів тими чи іншими шкідниками.

Усім відоме правило профілактики отруєнь грибами – збирати лише відомі та їстівні гриби – працює лише як засіб від першого з перерахованих джерел небезпеки. Це не означає, що гриби варто виключити з раціону. Але до підбору грибів, їх приготування, свіжості і кількості доз, що приймаються в їжу, слід поставитися з підвищеною увагою.

Неприємні особливості отруєння мікотоксинами

Відрізнити небезпечний гриб від неотруйного за зовнішніми ознаками або запаху неможливо. Точніше кажучи, отруйний гриб може виділяти неприємний аромат, але це зовсім не означає, що гриб, позбавлений цієї якості, є їстівним.

Відомості про їстівні гриби є суперечливими, оскільки деякі з них мають гнучкі показники токсичності. Ті ж помилкові опеньки в деяких зонах є безпечними, тоді як, виростаючи на 10 км на південь, вони насичуються отруйними токсинами, схожими за будовою та впливом з отрутою блідої поганки.

Крім того, не варто недооцінювати силу мікотоксинів. Наприклад, порівнюючи отруйні гриби з іншими небезпечними в цьому плані живими організмами, слід зауважити, що існує не так вже й багато змій, чия отрута дійсно смертельно небезпечна для людини. Здорова доросла людина із сильним імунітетом цілком переживе вплив отрути тієї ж степової гадюки завдяки своєчасній першій допомозі, навіть не звертаючись за вакциною (хоча покладатися на це не варто і за можливості необхідно звернутися до лікаря). А ось при прийомі незначної кількості отруйних грибів у 9 із 10 випадків за відсутності кваліфікованої допомоги настає летальний кінець. До того ж ознаки отруєння грибами іноді затримуються навіть не на дві години (зазвичай саме стільки перетравлюється їжа, і саме такі отруєння протікають найлегше), а на 8-12 годин, за які токсини всмоктуються в організм. Спершу вони завдають удару по життєво важливим органам людини, а вже потім поступово починають виявлятися симптоми отруєння, посилені через такий сильний вплив. Ця особливість не дозволяє виміряти токсичну дозу на око або вчасно помітити ознаки отруєння.

Крім того, гриби – природні абсорбенти. Навіть їстівні гриби, які виростають у несприятливих умовах, можуть отруїти людину важкими металами, що накопичилися в них, або навіть радіонуклідами. У місцях із підвищеним радіаційним фоном грибів, як не дивно, іноді навіть набагато більше, ніж у звичайних лісах. У таких небезпечних зонах гриби залишаються отруєними, тому що всі шкідливі речовини вони накопичують і збирають із водою та через ґрунт.

Симптоми та перша допомога при отруєнні грибами

Попадання грибних токсинів в організм має звичну для будь-якого типу харчового отруєння симптоматику, яка проте виражена в особливо жорсткій формі:

• часті напади нудоти, що супроводжуються рясним блюванням;
• рідкий стілець, теж значно частіше, ніж звичний;
• блідість шкіри;
• загальна слабкість;
• біль по всьому животу.

Вживати заходів при отруєнні грибами необхідно в перші 2-3 дні, оскільки руйнівний вплив на нирки та печінку після закінчення цього терміну стають незворотними. Смерть найчастіше виникає від некрозу печінки, але уражається також нервова та серцево-судинна системи, іноді спостерігається гіпоглікемія. Перелічені симптоми супроводжують і ознаки, характерні для кожного виду отруйних грибів. При з'їданні мухомора нерідкі галюцинації, тоді як при отруєнні блідою поганкою уражається шлунок, у блювотних масах спостерігаються домішки крові.

Перша допомога отруєному зводиться до того, щоб допомогти внутрішнім захисним механізмам, що включаються в організмі людини при отруєннях. Слід кілька разів викликати блювання, при цьому багато пити чисту воду, не забуваючи про ризик зневоднення.

При слабкості показано чорний міцний чай. Тіло слід зігріти, накрити ковдрою, обкласти грілками. Слід також дати послаблююче, але не дуже сильне. Необхідно викликати лікаря, зберігши гриби, які були з'їдені.

Лікарська допомога

Навіть якщо симптоми виявляються не так сильно (що вказує на невелику дозу отрути), обов'язкова консультація лікаря-гастроентеролога. Гастроентеролог, як правило, призначає специфічне лікування, спрямоване на виведення токсинів з організму, пригнічення симптомів. Міколог зможе ідентифікувати гриби та ті токсини, які вплинули на здоров'я людини, якщо збереглися зразки гриба-отруювача. У цьому випадку можлива вузькоспрямована терапія. Оскільки при отруєнні грибами уражаються печінка та нирки, рекомендується звернутися до гепатолога.

Незважаючи на те, що організм самостійно намагається вивести токсини і подолати отруєння, у випадку грибів це вдається в поодиноких випадках. Тому записатися на прийом до лікаря-гастроентеролога при отруєнні мікотоксинами так важливо – згаяний час збільшує шанси летального результату, тоді як своєчасне втручання лікарів справді допомагає. У процесі лікування гастроентеролог стежить за підтримкою водного балансу, загальним станом внутрішніх органів, відбувається цілеспрямована боротьба з виділеним токсином та пригнічення його руйнівного впливу.