Дефекти зубних рядів - причини та ознаки дефектів зубних рядів

У сучасній стоматології найбільш визнаними вважаються класифікації по Кеннеді, Гаврилову та Бельтману.

Для простого розуміння класифікацій слід пояснити, що передні дефекти дуг – це дефекти передньої частини зубного ряду (різці, ікла); кінцеві чи дистальні дефекти – це дефекти зубного ряду, які йдуть за іклами (премоляри, моляри). Дистальна опора - крайні зуби в зубному ряду. Включені дефекти – дефекти серед зубного ряду, які можуть охоплювати як передню частину, і задню частину зубної дуги.

Класифікація по Кеннеді: перша група – щелепна лінія із двосторонніми дефектними закінченнями; друга група – з одностороннім дистальним дефектом; третя група – односторонній дефект за наявності дистальної опори; четверта група – з дефектами, що локалізуються у передньому відділі.

Класифікація дефектів по Гаврилову: перша група – зубні дуги, що мають кінцеві односторонні та двосторонні дефекти; друга група - включені бічні односторонні, двосторонні та передні дефекти; третя група – комбіновані; четверта група - з зубами, що одиночно збереглися.

Класифікація дефектів за Бетельманом:

• I клас – зубні ряди з одним або декількома кінцевими дефектами.
  • І підклас – односторонній кінцевий дефект зубного ряду;
  • II підклас – двосторонні кінцеві дефекти зубного ряду.
• ІІ клас – один чи кілька включених дефектів зубних рядів.
  • I підклас – один або кілька включених дефектів зубних рядів із протяжністю кожного до 3 зубів включно;
  • II підклас – один або кілька включених дефектів зубного ряду, з яких хоча б один із довжиною понад 3 зуби.

Причини

Існує низка причин появи цього недоліку. Основні з них:

• спадкова схильність;
• генетичні захворювання;
• каріозні процеси;
• механічні ушкодження (утворюються внаслідок отримання різноманітних травм щелепи);
• розлади ендокринної системи;
• як ускладнення деяких інфекцій;
• вторинні патології (виникають через відсутність корекції та тривалого ігнорування вже наявних дефектів);
• запалення у ротовій порожнині;
• пародонтоз;
• значні затримки у прорізуванні деяких зубів;
• новоутворення у ротовій порожнині.

Симптоми

Дефекти зубних рядів характеризуються деякими симптомами. Головними проявами такого недоліку є:

• неправильний прикус;
• усунення різців або зубної дуги в цілому;
• порушенням функції жування;
• можливим розвитком апраксії мови;
• зміна щелепних кісток (можлива часткова атрофія);
• порушена безперервність зубної лінії.

Якщо подібний недолік протягом тривалого часу не коригувати, то патологічні зміни щелепно-мовленнєвого апарату розвиватимуться і надалі.

У процесі життєдіяльності у зв'язку з нерівномірним тиском на зубні дуги відбувається подальше зрушення від нормальної осі ділянок з підвищеним навантаженням, а не ділянки, що зазнають потрібного навантаження, схильні до атрофічних змін.

Діагностика

При виявленні початкових ознак слід записатися на прийом до лікаря-стоматолога, а консультація лікаря-ортодонта буде важлива для складання алгоритму заходів, що коректують і протезують.

Цей недолік має специфічну візуальну виразність та діагностується на підставі первинного огляду. Додаткова діагностика не потрібна. Вона потрібна лише у ситуації, коли потрібно встановити причину відхилення. Але з метою остаточної постановки діагнозу та визначення властивих пацієнтові проблем лікар може направити на рентгенографію, яка і дозволить скласти вичерпну картину, відповівши на всі питання фахівця і давши чітке розуміння того, як необхідно лікувати дане захворювання.

Лікування

Недоліки різцевих рядів перетворюють виключно за допомогою протезування.

Той чи інший тип відхилення зумовлює використання наступних видів протезування: мостоподібні та знімні бюгельні.

Виходячи з характеру та розмірів дефекту, використовуються різні типи протезів:

• невеликі вади справляються за допомогою незнімних містків, вінірів, вкладок;
• порушення більшої площі коригуються за допомогою мостоподібних імплантів за допомогою неметалевих та/або металокерамічних коронок;
• при великих дефектах (сюди відноситься і адентія) практикують застосування знімного протезування, імпланти виробляються з акрилової пластмаси;
• за відсутності великої групи зубів використовують частково знімні щелепи;
• за наявності у людини надмірно глибокого прикусу або при підвищеній стираності зубів фахівці вдаються до бюгельного протезування.

Сучасні "мости" практичні, зручні у використанні, стійкі до зношування та довговічні.

Профілактика

До профілактичних заходів можна віднести: дотримання правил гігієни ротової порожнини; систематичне проходження огляду стоматолога; оперативне усунення дефектів, що утворилися.

У разі виявлення дефектів важливо звернутися до стоматолога вчасно. Своєчасне усунення проблем на початковому етапі допоможе уникнути важких наслідків, заощадивши ваш час та гроші.