Реактивний артрит - причини та ознаки реактивного артриту

Залежно від етіології захворювання, у медичній практиці виділяють такі види реактивних артритів:

• вірусні артрити – сьогодні відомо більше трьох десятків вірусів, здатних викликати розвиток реактивного артриту. До них відносяться вірускраснухи, гепатит В, різні типи герпесу, ентеровіруси та інші;
• постстрептококовий артрит – розвиваються найчастіше на тлі носоглоткових інфекцій стрептококового походження;

• септичний артрит – викликається переважно стафілококовою інфекцією;
• туберкульозний артрит – часте прояв позалегеневого туберкульозу;
• гонококовий артрит – розвивається на тлі безсимптомного перебігу гонореї або гонококової інфекції прямої кишки та глотки;
• Лаймська хвороба - різновид реактивного артриту, що викликається спірохетами.

Узагальнено реактивні артрити можна розділити на постентероколітичні, що викликаються шлунково-кишковими інфекціями (дизентерійною паличкою, сальмонелою, клостридією тощо) і урогенітальні, що виникають внаслідок захворювань сечостатевої системи (хламідіозу, уреаплазмозу і т.д.).

Причини

До найімовірніших причин розвитку реактивного артриту належать статеві інфекції, а також інфекційні захворювання шлунково-кишкового тракту. У деяких випадках захворювання виникає як первинне асептичне. Точні причини цього досі не з'ясовані, але вчені вважають, що деякі віруси мають клітини, ідентичні клітинам людських суглобів. Внаслідок цього імунна система починає атакувати суглобові клітини, намагаючись захистити організм від інфекції.

Також сприятиме розвитку реактивного артриту може ген HLA-B27. Це означає, що захворіти може практично будь-яка людина, яка не переносила інфекційних захворювань, але має ген у своєму організмі.

Симптоми

Основні симптоми захворювання можуть бути такими:

• незначне підвищення температури;
• загальне нездужання, пов'язане з млявістю, слабкістю організму, відсутністю апетиту та втратою маси тіла;
• збільшення лімфатичних вузлів;
• болі в м'язах та суглобах, верхній частині ніг, попереку;
• запалення гомілковостопного, кульшового, колінного суглоба, суглоба великого пальця ноги, променево-зап'ясткового суглоба, зчленування тазових кісток;
• при прогресуванні захворювання запальний процес поширюється на сухожилля та м'які тканини.

Реактивний артрит може вражати не лише суглоби, а й інші органи та системи організму. Найпоширенішими проявами захворювання є:

• виникнення захворювань очей (кон'юнктивіт, увеїт, іридоцикліт);
• виразкові та ерозивні ураження шкірних покривів та слизових оболонок;
• ураження серцево-судинної системи.

У більшості випадків перші ознаки реактивного артриту виявляються приблизно через три тижні після перенесеної інфекції.

Діагностика

Діагностика реактивного артриту ґрунтується на результатах таких досліджень:

• загальний аналіз крові та сечі;
• біохімічний аналіз крові;
• дослідження на вірусні гепатити;
• бактеріологічні, молекулярно-біологічні та імунологічні методи дослідження, спрямовані на виявлення основного захворювання, що могло стати причиною реактивного артриту.

Лікування

Лікування реактивного артриту проводиться ревматологом консервативним способом за допомогою медикаментів. При виявленому інфекційному процесі лікаря призначає антибіотики. Якщо йдеться про статеву інфекцію, то лікування повинні пройти обидва партнери.

Для усунення симптомом реактивного артриту (болючість та припухлість суглобів) призначаються протизапальні нестероїдні препарати. Якщо захворювання характеризується стійким перебігом, можливе призначення внутрішньовенних ін'єкцій глюкортикоїдів. Також може знадобитися прийом імуносупресорів – препаратів, що пригнічують імунну систему.

Профілактика

Профілактика реактивного артриту полягає, перш за все, у попередженні статевих та кишкових інфекцій. Зменшити ризики зараження статевими інфекціями можна, ведучи впорядковане статеве життя та користуючись презервативами при сексуальних контактах. Також дуже важливо стежити за харчуванням, вживаючи тільки свіжі і правильно оброблені продукти. У разі виникнення захворювання, здатного призвести до розвитку реактивного артриту, необхідно якнайшвидше звернутися до лікаря для діагностики та грамотного лікування.