Опік ока - причини та ознаки опіку ока

За типом ушкодження опіки очі поділяються на:

• термічні - що виникли від впливу високої температури;
• хімічні – що виникли взаємодії з хімічно активними речовинами.

За місцем локалізації опіки очей поділяються на:

• опіки повік та навколоочної області;
• опіки рогівки та кон'юнктивального мішка;
• опіки, що викликали розрив та руйнування очного яблука;
• опіки інших областей та частин очного апарату.

По глибині пошкодження опіки очей діляться за ступенями:

• 1 ступінь, легкий: пошкоджена шкіра століття та кон'юнктиви, спостерігається набряклість та утворення поверхневої ерозії, які зникають без слідів.
• 2 ступінь, середньої тяжкості: пошкоджені поверхневі шари шкіри століття та строма рогівки, характеризується набряклістю, утворенням неглибокого некрозу тканин та опікових бульбашок, рогова оболонка каламутніє, стає нерівною.
• 3 ступінь, важка: супроводжується глибоким некрозом понад 50% тканин ока, а саме – століття, хряща, склери, кон'юнктиви. Рогівка каламутніє, стає сухою, кон'юнктива набуває вигляду сірого або жовтого струпа.
• 4 ступінь, особливо важкий: супроводжується глибоким некрозом, обвуглюванням склери та кон'юнктиви.

Причини

Основна причина опіків – це вплив тканини високої температурою чи речовинами.

Причиною термічних опіків є вплив на шкіру вогню, пари, гарячих рідин, торкання розпечених предметів. Такі опіки зазвичай відносяться до легкого ступеня, так як вплив шкідливого агента супроводжується змиканням очної щілини і самому агенту властиво швидко остигати і не властиво проникати глибоко всередину.

Причиною хімічних опіків є луги та кислоти. Ступінь впливу агента залежить від його структури. Рідкі агенти після змикання ока розбавляються слізною рідиною і не проникають углиб. Твердий агент, потрапляючи в слізну рідину, перетворюється на концентрований розчин і впливає сильніше та глибше.

Симптоми

Симптоми опіків ока залежать від ступеня поразки:

• Легкі опіки (1 ступеня) супроводжуються гіперемією шкіри повік, кон'юнктиви та очного яблука, набряком епітелію та поверхневою ерозією рогівки.
• Опіки середньої тяжкості (2 ступеня) характеризуються гіперемією, набряками та появою опікових міхурів віком. Кон'юнктива набрякла, покрита білими та сірими плівками, які легко відокремлюються від поверхні. Рогівка підлягає помутнінню, малюнок райдужної оболонки виходить за краї.
• Тяжкі опіки (3 ступеня) супроводжуються некрозом шкіри на повіках, яка покривається кіркою тісного сірого кольору. Якщо опік спровокований лугом, плівка менш тонка, якщо кислотою, то щільніша. Кон'юнктива набуває вигляду струпа сірого або білого кольору. Рогівка каламутніє: видно лише контур зіниці.
• Особливо важкі опіки (4 ступінь) характеризується обвуглюванням або глибоким некрозом всіх тканин, супроводжується некрозом склери та кон'юнктиви, ураженням всіх верств рогівки (контури зіниці не видно).

Через деякий час некротичні шари перетворюються на виразки, а потім рубцюються, що призводить до видозміни (вивороту або завороту) повік, а також укороченню кон'юнктивального склепіння.

При опіках ока 3 і 4 ступеня після загоєння утворюються спайки між очним яблуком та кон'юнктивою століття, які називаються симблефаронами.

Діагностика

Діагностика опіку ока проводиться офтальмологом. Також може знадобитися консультація лікаря-хірурга. У гострому періоді діагностика не проводиться, лише після надання першої медичної допомоги.

До діагностичних заходів опіку очей відноситься:

• зовнішній огляд очей за допомогою вікопідйомників;
• визначення гостроти зору;
• вимірювання внутрішньоочного тиску;
• офтальмоскопія;
• біомікроскопія з використанням флюоремцеїну з фарбуючим ефектом.

Лікування

При опіку очей постраждалому необхідно надати першу медичну допомогу: струменеве промивання очей водою чи фізрозчином. Потім потрібна термінова госпіталізація.

В офтальмологічному стаціонарі постраждалому надають подальшу допомогу:

• Перші 2-3 години промивають слізні шляхи, видаляють сторонні тіла, закладають мазь з анестезією місцевої дії.
• Вводять протиправцеву сироватку.

Надалі приступають до лікування опіку:

• Інсталяції цитолегічних засобів для зменшення болю та профілактики виникнення спайок.
• Очні мазії краплі з антибіотиком призначають для профілактики інфікування.
• Зрошують око замінником слізної рідини.
• Внутрішньом'язово призначають антиоксиданти.
• Для регенерації рогівки закладають за повіку очні гелі.
• З немедикаментозних способів лікування призначають масаж повік та фізіопроцедури.

Застосовують при лікуванні опіку очей та хірургічну тактику. Оперативне лікування необхідне при глибокому проникненні хімічних реагентів у передню камеру ока, при загрозі втрати ока у разі видалення частини тканин.

Для проведення пластичних операцій необхідно записатися прийом до лікаря пластичному хірургу. До їх послуг вдаються для виправлення віку при його вивороті або завороті століття, для усунення птозу, для відновлення вій, лікування катаракти, інше.

Профілактика

Основними профілактичними заходами щодо опіку очей є використання захисних засобів під час роботи з хімічними реактивами, водою, що горить, парою, іншим.