Біла гарячка - причини та ознаки білої гарячки

У стані запою хвороба не спостерігається, вона з'являється через кілька днів після відміни вживання спиртного. У деяких випадках нездужання може бути викликане травмою голови або інфекційним ураженням головного мозку у людей, які страждають на пияцтво. Останнє спостерігається у тих, хто зловживає "горючим" понад десять років. Прийнято виділяти такі типи делірію:

• гіпнагогічний – марення, що виникає при засинанні, раптове відчуття страху та порушення поведінки, може тривати протягом одного-двох днів;
• систематизований - послідовні, сценоподібні бачення, що мають сюжет (зазвичай сцени нападу, погоні);
• абортивний – поодинокі міражі, що швидко забуваються;
• хронічний - найскладніша форма (психоз триває протягом двох і більше тижнів, зустрічається у хворих похилого віку).

Причини

Таке самопочуття виникає, якщо індивід тривалий час вживав спиртні напої і несподівано перестав це робити або значно знизив споживані дози.

Ризик появи відхилення зростає, якщо в людини є будь-які інші недуги, він вживає багато міцного і мало їсть, в недавньому минулому вже страждав від цього нездужання і з ним траплялися подібні епізоди.

Симптоми

Як правило, ознаки відхилення виявляються через 3-7 днів після відміни хмільного. Симптоматика включає:

• дезорієнтацію та плутанину;
• підвищену тривожність;
• безсоння;
• кошмари уві сні;
• стан марення;
• підвищену збудливість;
• слухові та зорові галюцинації;
• тремор - тремтіння тіла, рук, голови;
• посилену пітливість;
• прискорене дихання;
• нудоту та блювання;
• підвищення температури тіла;
• стрибки артеріального тиску;
• зміна ходи;
• судоми кінцівок;
• відхилення у мисленні.

У найважчих випадках захворювання за відсутності медичної допомоги можливий летальний кінець.

Діагностика

Діагностика ґрунтується, перш за все, на оцінці клінічних проявів та збиранні докладного анамнезу. Для підтвердження діагнозу наркологи можуть призначати такі дослідження:

• аналізи на визначення рівня магнію та фосфатів у крові;
• електроенцефалографію;
• електрокардіограму;
• комп'ютерну томографію;
• магнітно-резонансну томографію

Лікування

Іноді терапія може становити складності. У середньому для ліквідації патології необхідно близько доби, але може знадобитися десять днів. Після лікування алкогольного марення наполегливо рекомендується розпочати усунення наслідків самого пияцтва.

До варіантів фізіатрії належать вживання седативних та протисудомних засобів, введення глюкози та магнію через крапельницю, а також вітаміну С та фолієвої кислоти.

Якщо людина пила регулярно і багато, різко скорочувати кількість спиртного не можна.

Для усунення наслідків використовують нейролептики та бензодіазепіни. Роблять це за умов палати (відділення) інтенсивної терапії. Порушення знімають нейролептиками, позбавленими вираженої седативної дії, ризику надмірного зниження артеріального тиску. Препарат вибору серед нейролептиків – галоперидол у дозуванні 2-10 мг/м, якщо збудження не знімається, зазначену дозу повторно вводять щогодини. Після досягнення заспокійливого ефекту переходять на ентеральний прийом галоперидолу (10-60 мг на добу).

Карбамазепін ефективний для усунення збудження та м'язових скорочень при абортивній формі. У порівнянні з бензодіазепінами, медикамент успішніше пригнічує психози. Але у разі важкого марення він не застосовується.

Додатково проводять дезінтоксикаційну, гідратаційну терапії, призначають ударні дози вітамінів групи В (особливо В1) та С. Інтоксикацію знімають гемосорбцією, внутрішньовенними краплинними вливаннями гемодезу, глюкози, реополіглюкіну.

Часто застосовують вливання ізотонічного розчину, унітіолу, сульфату магнію, тіосульфату натрію. Діяльність серця підтримують коргліконом та кордіаміном. Для запобігання набряку мозку вводять лазикс (1% розчин).

Фізіатрія може проводитись в умовах медичного закладу чи будинку. Як правило, у цих випадках рекомендують знайти психологічну підтримку у кваліфікованого фахівця або спеціальних групах анонімних алкоголіків.

Профілактика

Для запобігання недузі необхідно подолати проблему алкогольної залежності. Щоб не сталося останнього, людина повинна пам'ятати, що вирішити проблеми за допомогою спирту ні в кого не виходило. Якщо індивід помічає за собою схильність до частих випивок, необхідно усвідомити це і уникати компанії, що п'ють, або ж контролювати кількість випитого. Від прийому міцних напоїв слід утримуватися тим, у чиїй сім'ї був випадок алкоголізму. Подолати проблеми допоможе не алкоголь, а психотерапевт чи психолог, похід до якого буде найкращим рішенням.