Ректоцеле - причини та ознаки Ректоцеле
Ректоцеле прийнято розрізняти за ступенем тяжкості його течії:
- перший ступінь - випинання прямої кишки виявляється при пальцевому дослідженні за відсутності скарг хворого;
- другий ступінь - хворий скаржиться на утруднену дефекацію, при пальцевому дослідженні можна виявити більш виражене випинання;
- третій ступінь – спорожнення кишечника стають болючими, як і позиви до дефекації, відбувається розвиток таких ускладнень, як кровотечі, анальні тріщини тощо.
У чоловіків може бути діагностована задня форма ректоцеле, при якій випинання прямої кишки відбувається у бік куприка.
Причини
Основними причинами розвитку захворювання є ослаблення м'язово-зв'язувального апарату та підвищений внутрішньочеревний тиск.
Виникненню подібних станів сприяють такі фактори:
- уроджені анатомічні дефекти м'язів малого тазу;
- ослаблення м'язів промежини та зміни кишечника, що виникають внаслідок похилого віку;
- часті, важкі запори;
- багаторазові вагінальні пологи;
- захворювання верхніх дихальних шляхів, що супроводжуються сильним кашлем;
- надмірна вага;
- важкий фізичний трут та надмірні спортивні навантаження.
Симптоми ректоцеле
Безсимптомний перебіг захворювання характерний у тих випадках, коли випинання має незначні розміри та може бути виявлено лише при пальцевому ректальному дослідженні. Коли ректоцеле набуває більших розмірів, хворі скаржаться на такі симптоми:
- утруднення при випорожненні кишечника;
- болісна дефекація;
- після дефекації виникає відчуття, що кишечник випорожнено в повному обсязі;
- у тому, щоб випорожнити кишечника потрібно використовувати клізми чи проносні препарати;
- хибні позиви до дефекації.
Діагностика
Діагностика ректоцеле проводиться проктологом, і включає ряд досліджень:
- збір анамнезу та огляд пацієнта;
- пальпацію живота визначення болючості;
- ректальне пальцеве дослідження;
- лабораторні аналізи (загальний та біохімічний аналіз крові, аналіз калу, копрограма);
- рентгенологічне дослідження прямої кишки у процесі дефекації (динамічна дефектопроктографія);
- іригоскопія товстої кишки із застосуванням контрастної речовини;
- ректороманоскопію прямої кишки за допомогою ендоскопу;
- колоноскопію, що дозволяє виявити характерне для ректоцеле випинання прямої кишки;
- комп'ютерну томографію органів черевної порожнини;
- ультразвукове дослідження органів черевної порожнини.
Лікування ректоцеле
При першому ступені ректоцеле хворим призначається лікувальна дієта з високим вмістом клітковини, лікувальна фізкультура. Вправи мають бути спрямовані на зміцнення тазових м'язів. Хірургічне лікування показано при тяжких стадіях хвороби, що супроводжуються вираженою симптоматикою. Після операції, а також за наявності протипоказань до оперативного втручання проводиться консервативна терапія, що включає:
- прийом спазмолітиків та болезаспокійливих засобів;
- за наявності запорів призначаються проносні препарати;
- прийом кишкових антибактеріальних препаратів;
- дотримання дієти, що виключає молочні продукти, але з підвищеним вмістом клітковини та рідини.
Профілактика
Профілактика ректоцеле включає:
- збалансоване, раціональне харчування;
- відмова від будь-яких шкідливих звичок;
- помірні, регулярні заняття спортом;
- своєчасна профілактика та лікування будь-яких патологій шлунково-кишкового тракту, включаючи запори, гастрити, виразки шлунка тощо;
- уникнення стресів та психоемоційних перевантажень.
Схожі новини:
